Справа № 724/6/21
24 травня 2022 року Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі :
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву про відвід судді у кримінальному провадженні щодо розгляду клопотання Дністровського районного сектору №3 філії Державної установи „Центр пробації” в Чернівецькій області про звільнення від покарання по закінченню іспитового строку ОСОБА_3 .
Сторони кримінального провадження:
прокурор: ОСОБА_4
засуджений: ОСОБА_3
ОСОБА_3 заявив відвід судді ОСОБА_5 з тієї підстави, що суддя брав участь у досудовому розслідуванні кримінального провадження зареєстрованого у ЄРДР №12019260160000002 від 02 січня 2019 року, у якому ОСОБА_3 було визнано винним.
Заслухавши думку прокурора, вважаю, що заяву про відвід судді слід задовольнити.
Згідно до ч.1 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Та обставина, що ОСОБА_5 як слідчим суддею Хотинського районного суду було розглянуто клопотання про призначення експертизи у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12019260160000002, свідчить про неможливість подальшого розгляду кримінального провадження суддею ОСОБА_5 ..
Зокрема згідно вироку Новоселицького районного суду від 05 квітня 2021 року, який винесений у кримінальному провадженні зареєстрованому у ЄРДР №12019260160000002, ОСОБА_3 було визнано винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на один рік шість місяців. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 був звільнений від відбування призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.
Начальник Дністровського районного сектору №3 філії Державної установи „Центр пробації” в Чернівецькій області направив до суду матеріали щодо засудженого ОСОБА_3 для вирішення питання про звільнення від покарання по закінченню іспитового строку.
Відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі (Конвенція) та практику Суду як джерело права.
Відповідно до п.66 рішення Європейського суду з прав людини в справі „Мироненко і Мартенко проти України” (Заява N 4785/02), яке набуло статусу остаточного 10.03.2010 року, і офіційно опубліковано в „Офіційному віснику України” від 08.11.2010 року, № 83, стор. 93, стаття 2932, згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності . У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Відповідно до п.67 даного рішення Суду особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Відповідно до п.69 даного рішення Суду, застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. Згідно п.70 даного рішення Суду у цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22 квітня 1994 року у справі Сайрава ді Карвальо, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду. Будь - який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Згідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Наведена в заяві ОСОБА_3 обставина може викликати в учасників кримінального провадження об'єктивно обґрунтовані сумніви та підозру у недостатній неупередженості судді.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75, 76, 80 КПК України, суд -
Заяву про ОСОБА_3 відвід судді ОСОБА_5 - задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_5 від розгляду клопотання Дністровського районного сектору №3 філії Державної установи „Центр пробації” в Чернівецькій області про звільнення від покарання по закінченню іспитового строку ОСОБА_3 у кримінальному провадженні зареєстрованому у ЄРДР №12019260160000002 від 02 січня 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: