Справа №2 - 1125/10
( ЗАОЧНЕ )
19 липня 2010 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Гришковець А.Л.,
із секретарем Каленською Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
Позивач просить стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" заборгованість по доплаті до заробітної плати в сумі 13518,00 грн. за період з 01.09.1996 року по 31.12.2003 року, мотивуючи тим, що вона працює і є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи. За вищевказаний період роботи їй виплачувалась доплата до заробітної плати, що встановлена в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав.
В судове засідання позивач не з'явилась, але в позовній заяві просить розглянути справу без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав .
Позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, працює у Словечанській сільській раді та проживає в с. Тхорин Овруцького району Житомирської області.
Відповідно до ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” вона має право на відповідну доплату, яку отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 року в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39 - в сумі 10,5 грн. ( в залежності від відпрацьованого часу) .
Вказані обставини підтверджуються наданими копіями документів: посвідченням потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС, паспорту, довідкою про проведені виплати вказаних доплат.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на час виникнення правовідносин була передбачена серед інших виплат і доплата по :
- - ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати, а пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема :
- - для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Частиною 4 ст.8 ЦПК України визначено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства , який має вищу юридичну силу.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
- з 01.09.1996 року - 15 грн.,- з 01.01.1998 року - 45 грн.,- з 01.07.1998 року - 55 грн.,- з 01.01.1999 року - 74 грн.,
- з 01.04.2000 року - 90 грн.,- з 01.07.2000 року - 118 грн.,- з 01.01.2002 року - 140 грн.,- з 01.07.2002 року - 165 грн.,
- з 01.01.2003 року - 185 грн.,- з 01.12.2003 року - 205 грн.,- з 01.09.2004 року - 237 грн.,- з 1.01.2005 року - 262 грн.,
- з 01.04.2005 року - 290 грн.,- з 01.07.2005 року - 310 грн., - з 01.09.2005 р. - 332 грн.,- з 01.07.2007 р.- 440 грн.,
- з 01.10.2007 р.- 460 грн., - з 01.01.2008 р. - 515 грн.,- з 01.04.2008 р. - 525 грн.,- з 01.10.2008 р. - 545 грн.,
- з 01.12.2008 р. - 605 грн., з 01.01.2009 р - 605 грн. з 01.04.2009 р.- 625 грн., з 01.07.2009 р.- 630 грн., з 01.10.2009 р.- 650 грн., з 01.11.2009 р.- 744 грн., з 01.01.2010 р.- 869 грн.
В зв”язку з викладеним , розмір недовиплачених коштів становить :
За ст. 39 Закону :
за 1996 рік - 78,00 грн., за 1997 рік - 234,00 грн., за 1998 рік - 1074,00 грн., за 1999 рік - 1650,00 грн., за 2000 рік - 2274,00 грн., за 2001 рік - 2706,00 грн., за 2002 рік - 3534,00 грн., за 2003 рік - 4354,00 грн.
а всього за мінусом отриманих коштів - 15904,00 грн. ( розрахунок додається ).
Однак стягненню підлягає сума в межах позовних вимог , а саме 13518,00 грн.
Оскільки, ст.39 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, зокрема у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати, тобто передбачено саме доплату до заробітної плати, то відповідно до ст.233 КЗпП України працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належних йому сум заробітної плати без обмежень будь-яким строком.
Пунктом 4 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМ України № 936 від 20.09.05, визначено, що виплата компенсацій та допомоги за ст. 39 Закону проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних рад у містах. Розпорядником коштів нижчого рівня визначено районні управління праці та соціального захисту населення. Тобто, виплата зазначених коштів передана останнім і вони провадять вказані виплати, а тому відповідно кошти підлягають стягненню з відповідача .
Ст.39 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, яка включається до структури заробітної плати , що передбачено ст. 2 Закону України " Про оплату праці ", без обмеження строку давності. Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи в доход держави.
Від сплати судового збору позивача звільнено згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідача - на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” та рішенням Овруцької міської ради № 13 від 11.02.2010 року.
Керуючись ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити .
Стягнути на користь ОСОБА_1 з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, передбачену ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", доплату до заробітної плати за період з 01.09.1996 року по 31.12.2003 року в сумі 13518,00 грн.
Стягнути з УПСЗН Овруцької РДА витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. в доход держави.
Про перегляд заочного рішення може бути подана заява протягом 10 днів з дня отримання його копії .
На рішення суду до апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення або залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, а апеляційна скарга у такому ж порядку на протязі 10 днів з дня проголошення рішення або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.