Справа № 352/2666/13-ц
Провадження № 6/352/10/22
19 травня 2022 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Хоминець М.М.
з участю секретаря Гундич Г.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду заяву АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, -
Заявник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 18.03.2022 р. звернувся до суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Подана заява обґрунтована тим, що 18.03.2015 р. Тисменицький районний суд Івано-Франківської області видав виконавчий лист № 352/2666/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання було пропущено банком з наступних причин. Вказаний виконавчий лист звернуто до виконання у ВДВС Івано-Франківського МУЮ, державним виконавцем якого 11.12.2015 р. відкрито виконавче провадження № 49635051. Постановою державного виконавця від 04.10.2016 р. виконавчий документ повернуто стягувачу, оскільки згідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» була відсутня можливість звернення стягнення на майно боржника. На даний час вказаний Закон втратив чинність на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13.04.2021 р. Просив визнати вказані причини поважними та поновити строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання у порядку ст.433 ЦПК України.
Представник заявника у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, у поданому суду запереченні не визнав заяву про про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, посилаючись на те, що банк мотивує причину пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання існуванням мораторію, встановленого ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Однак, виконавчим листом № 352/2666/13-ц від 18.03.2015 р. з нього як боржника стягнуто заборгованість за кредитним договором, а не звернуто стягнення на нерухоме майно - житло, передане у забезпечення по валютному кредиту. Це дозволяло державному виконавцю стягнути заборгованість згідно виконавчого листа з різних джерел (доходу боржника, за рахунок іншого майна). Таким чином, стягувач не був обмежений у праві повторно пред'явити виконавчий лист до виконання (після повернення виконавчого листа) у межах трьохрічного строку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження». Однак, стягувач цим правом не скористався та без поважних причин пропустив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, стягувач не скористався правом на оскарження постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа. Просив відмовити у задоволенні заяви стягувача.
Відповідно до вимог ч.3 ст.433 ЦПК України неявка учасників справи, повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Встановлено, що рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 28.11.2014 р. у справі № 352/2666/13-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є заявник АТ КБ «ПРИВАТБАНК», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1455297 (один мільйон чотириста п'ятдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто сім) грн. 37 коп. заборгованості за кредитним договором № 114К від 08.04.2008 р. (т.2, а.с.55-59).
Судове рішення набрало законної сили 18.02.2015 р. на підставі ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18.02.2015 р. (т.2, а.с.104-106). На виконання вказаного рішення Тисменицьким районним судом 18.03.2015 р. видано виконавчий лист № 352/2666/13-ц, який стягувачем звернуто до виконання.
Постановою головного державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 11.12.2015 р. відкрито виконавче провадження № 49635051 з виконання виконавчого листа Тисменицького районного суду № 352/2666/13-ц від 18.03.2015 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 1455297,37 грн. заборгованості (т.2, а.с.116).
Постановою головного державного виконавця ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції від 04.10.2016 р. виконавчий лист повернуто стягувачу згідно вимог п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції ЗУ від 21.04.1999 р.), що підтверджується інформацією ВДВС у м. Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (т.2, а.с.117).
Вказана норма закону передбачала можливість повернення виконавчого документу стягувачу у разі наявності встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Суд зазначає, що повернення виконавчого документу стягувачу не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції ЗУ від 02.06.2016 р.), тобто протягом трьох років.
При цьому суд критично оцінює посилання стягувача на те, що згідно Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» була відсутня можливість звернення стягнення на майно боржника, тому виконавчий лист було повернуто виконавчою службою, та виконавчий лист був повторно пред'явлений до виконання уже після втрати чинності вказаним Законом на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13.04.2021 р.
Суд враховує, що згідно виконавчого листа № 352/2666/13-ц від 18.03.2015 р. з боржника ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором, а не звернуто стягнення на нерухоме житлове майно, що є предметом іпотеки. Це дозволяло державному виконавцю стягувати заборгованість згідно виконавчого листа з різних джерел (доходу боржника, за рахунок належних йому коштів, належного йому іншого майна).
Судом встановлено, що стягувач, маючи можливість протягом трьох років після повернення виконавчого листа, тобто протягом періоду з 05.10.2016 р. до 05.10.2019 р., повторно пред'явити виконавчий лист до виконання, такою можливістю не скористався, пропустивши без поважних причин строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
У відповідності з вимогами ч.1 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконаннята відмову у задоволенні поданої заяви.
На підставі наведеного, керуючись ст. 433, 260-261 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Марія ХОМИНЕЦЬ
Повна ухвала складена 24.05.2022 р.