Справа №348/2957/21
18 травня 2022 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді - Грещука Р.П.
секретаря - Нагорняк Г.М.,
з участю представника відповідача, адвоката - Капака В.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
25.12.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Свої вимоги мотивує тим, що вона з 21.04.2018 року проживає в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . У шлюбі у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначає, що, незважаючи на те, що вони з відповідачем проживають разом, відповідач останні два місяці перестав взагалі надавати допомогу на утримання їхніх дітей, а тому вона сама на даний час забезпечує дітей, у зв'язку з чим потребує матеріальну допомогу на їх утримання. Вказує на те, що ОСОБА_2 є приватним підприємцем, а тому, на її думку, останній спроможний надавати їй матеріальну допомогу на утримання дітей. У відповідача є троє дітей від першого шлюбу, з яких одна дитини,а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є неповнолітньою і на утримання якої стягуються аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно на підставі рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 24.12.2021 року. Відповідач є фізично здоровою, працездатною людиною, має реальну можливість сплачувати аліменти в її користь на утримання дітей у розмірі 1/2 частки від усіх видів його доходів щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на її користь аліменти в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, а також судові витрати по справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, натомість від неї поступила заява, в якій просить розгляд справи проводити в її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Капак В.М. позов позивача не визнав та просив в його задоволенні відмовити. Суду пояснив, що відповідач ОСОБА_2 , хоча і є підприємцем, однак у зв'язку з карантинними обмеженнями, запровадженими з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби СОVID-19, а в подальшому у зв'язку із запровадженням по всій території України воєнного стану, в нього не було коштів. Як тільки в нього появляться доходи від підприємницької діяльності, зобов'язується надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх дітей. Крім того зазначив, що якщо суд прийде до висновку про задоволення позову, то просить суд призначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі 21.04.2018 року зареєстрували шлюб у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №661 (а.с.2).
У шлюбі у сторін по справі народилося двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками яких записані сторони по справі і що стверджується їхніми свідоцтвами про народження (а.с.3-4).
Як з'ясовано в судовому засіданні, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, частин 7, 8 ст.8 СК України в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ст.ст.2, 8 Закону України «Про охорону дитинства» завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.
Відповідно зі ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 вересня 1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Відповідно до ст.ст.180, 181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а за рішенням суду кошти на утримання дитини, аліменти, присуджуються в частці від доходу її матері, батька, і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною 1 ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст. 182 цього кодексу мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 1 січня 2022 року становить - 2100 гривень, з 1 липня 2022 року - 2201 гривню, з 1 грудня 2022 року - 2272 гривні; для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2022 року - 2618 гривень, з 1 липня 2022 року - 2744 гривні, з 1 грудня 2022 року - 2833 гривні.
В судовому засіданні також встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 працює приватним підприємцем.
З врахуванням всіх обставин справи, встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для неповнолітньої дитини відповідного віку, а також матеріального становища дітей, та матеріального стану платника аліментів, суд прийшов до висновку, що він взмозі утримувати своїх дітей в розмірі, достатньому для їх нормального фізичного та духовного розвитку, а будь-яких належних доказів свого важкого матеріального становища або важкого стану здоров'я, який перешкоджає йому заробляти кошти для прожиття, відповідач суду не надав. За вказаних обставин і з врахуванням також того, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, суд вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання своїх дітей, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення і розмір аліментів може бути визначений судом у відсотковому відношенні по 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
У відповідності до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Таким чином, вирішуючи питання з якого часу на відповідача покладається обов'язок по сплаті аліментів, суд встановлює, що згідно вимог ст.191 СК України аліменти слід стягувати від дня пред'явлення позову, тобто з 29.12.2021 року.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу. Відповідно до вимог ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Що стосується стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з розглядом справи, суд приходить до наступного висновку.
Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача в її користь документально підтвердженні судові витрати. Як зазначила остання в позовній заяві, орієнтовний розрахунок суми судових витрат складає 2000 грн. за надання правничої допомоги, а саме за написання позовної заяви. Разом з тим, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що позивач дійсно понесла витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять, крім того, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги матеріали справи також не містять.
А тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення в її користь документально підтверджених судових витрат слід відмовити.
Також, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
За вказаних обставин позивач у справі про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст.141 ЦПК України - 992 грн. 40 коп. судового збору в дохід держави.
На підставі ст.ст.180, 182, 183 СК України, керуючись ст.141, ст.258, ч.6 ст.259, ст.263, ст.265, ч.1 ст.268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительки АДРЕСА_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнення аліментів розпочати з 29.12.2021 року і проводити щомісячно до повноліття дітей.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
В решта вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 на користь держави 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Грещук Р.П.
повний текст рішення
виготовлено 23.05.2022 року.