Справа № 344/4035/21
Провадження № 2/344/438/22
03 травня 2022 м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Бородовського С.О.
за участі секретаря Герлан Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву АТ КБ ,,Приватбанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в позові вказано, що відповідач звернувся до АТ КБ ,,ПРИВАТБАНК” з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 17.06.2017 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, у розмірі що зазначений у довідці. У подальшому відповідач, ознайомившись з умовами обслуговування кредитних карток та підписавши паспорт споживчого кредиту від 05.07.2018, отримав картку. Преміальна картка VISA Signature (кредитний ліміт до 300 000 грн.). Відповідач не виконав умови договору сторін, а тому позивач нарахував йому заборгованість станом на 15.02.2021 в сумі 266677,59 грн., яка складається з: 208366,48 грн. заборгованість за кредитом; 9585,02 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 48726,09 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Представник позивача, згідно вимог позовної заяви, просив про розгляд справи без участі представника.
Так в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Оскільки відповідача повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за його відсутність в судовому засіданні, невиконання ним процесуальних обов'язків процесуальним законом повністю покладено на відповідача.
Письмовими доказами, за змістом ст.95 ЦПК України, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Відповідно до ч.1 ст.85 ЦПК України, письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Частиною 7 ст. 85 ЦПК України, встановлено, що у порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
Згідно ст.83 ЦПК України передбачено, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Позивачем до позову надано витяг "Умов та правил надання банківських послуг", в якому наявний розділ 2.1. Умов, із зазначенням, що Умови надані в редакції, що діяла на момент підписання заяви, а оригінал документу знаходиться у позивача. Представником позивача не викладено обставин та не надано доказів щодо неможливості самостійно доставити докази суду, зокрема розділу 2.1. Умов та правил надання банківських послуг, що містяться в мережі Інтернет на офіційному сайті позивача за посиланням: https://privatbank.ua/terms, та доступні за наступним шляхом: "Архів договорів", перейти за посиланням "більше", повний текст за посиланням «Повний договір (актуальний на 01.05.2017)», розділ 2.1 знаходиться на сторінках 330-353 повного договору. Позивач зазначає, що оригінал документа знаходиться саме у позивача, а не на офіційному сайті останнього. Також відсутнє підтвердження та обґрунтування того, що редакція "Умов та правил надання банківських послуг", на яку посилається позивач, розміщена на зазначеному веб-сайті, саме станом на день укладення договору, а не в інший період часу. При цьому суд враховує те, що веб-сайт за посиланням: https://privatbank.ua/terms належить саме позивачу АТ КБ "ПРИВАТБАНК", а інформація, що розміщена на ньому має мінливий характер і залежить виключно від волевиявлення і дій позивача.
Таким чином за змістом процесуального закону електронні документи як докази у справі можуть бути подані стороною до суду як в оригіналі, так і в паперовій копії. При цьому, огляд електронного доказу (веб-сайту або сторінки) за його місцезнаходженням в мережі Інтернет здійснюється лише з метою встановлення та фіксування його змісту, а також за умови, що його не можна доставити до суду.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позову додано паперову копію електронного документа, отже, доказ доставлений до суду, його зміст встановлено та зафіксовано, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача про огляд веб-сайту.
Відповідач звернувся до АТ КБ ,,ПРИВАТБАНК” з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Заяву № б/н від 07.06.2017 року.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з ,,Умовами та правилами надання банківських послуг”, ,,Тарифами”, які викладені на сайті банку www.privatbank.ua, складає між позивачем та відповідачем Договір надання банківських послуг.
Сторони підписали кредитний договір №б/н, за яким було надано кредитні картки, вказані в наданій позивачем довідці.
Позивачем змінювалися умови кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на відповідача.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15.02.2021 має заборгованість в сумі 266677,59 грн., яка складається з: 208366,48 грн. заборгованість за кредитом (131852,5 грн. - за поточним тілом кредиту, 76513,98 - за простроченим тілом кредиту); 9585,02 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 48726,09 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
В п.1 ст.509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В п.1 ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В п.1 ст.612 ЦК України вказано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В ч.1 ст.12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч.2 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
В ч.3 ст12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже обов'язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.
В ч.2 ст.13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В ч.5 ст.81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В ч.7 ст.81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов'язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов'язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.
Таким чином саме на відповідача на підставі принципу змагальності цивільних процесуальних відносин покладено обов'язок на спростування доводів позивача щодо порушення його прав. Однак відповідач та його представник не подали суду будь-якого заперечення правових підстав позову, не подали розрахунку на спростування розрахунку позивача.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного суд,-
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації на проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк ,,ПРИВАТБАНК” (м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) 266677,59 грн. заборгованості за кредитним договором № бн від 07.06.2017, 4000,16 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Бородовський С.О.