19.04.2022 Єдиний унікальний номер 205/11414/21
Єдиний унікальний номер 205/11414/21
Провадження № 2/205/1531/22
19 квітня 2022 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Друга дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину квартини в порядку спадкування за заповітом, -
24 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 , третя особа Друга дніпровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на частину квартини в порядку спадкування за заповітом.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 грудня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів було задоволено.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 березня 2022 року підготовче засідання було закрито і справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2022 року вирішено питання про розгляд справи у заочному порядку.
Позивач у своєму позові посилався на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20 жовтня 1995 року, виданого ВАТ ДМЗ ім. Петровського, квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/5 частини спірної квартири, яку прийняли ОСОБА_4 і відповідач у рівних частинах по 1/10 частині квартири. ОСОБА_4 стала власником 3/10 частин квартири АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилася спадщина на належні їй 3/10 частини квартири. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б не складалося, усі майнові права та обов'язки, які належатимуть їй на день смерті, заповіла позивачеві. 25 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 25 травня 2021 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся відповідач. Постановою Другої дніпровської держнотконтори від 21 жовтня 2021 року позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину квартири, яка належала ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що позивачем не надано документи, що підтверджують право власності на спірне майно. Зазначив, що останніми роками між відповідачем і померлою ОСОБА_4 склалися напружені відносини, тому позивач забезпечив догляд останній, забравши її до себе. Відповідач не надає свідоцтво про право власності на житло, чим перешкоджає ОСОБА_1 реалізувати своє право на спадщину за законом. Тому позивач просив суд визнати за ним право власності на 3/10 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач у своїй заяві до суду позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, справу розглянути за його відсутності, проти ухвалення заочного розгляду не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання повідомлявся в порядку ч. 4 ст. 130 ЦПК України, про причини своєї неявки судові не повідомив. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.
Третя особа Друга дніпровська державна нотаріальна контора у своїй заяві до суду справу просила розглядати за відсутності її представника та ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 25 березня 1951 року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 зареєстрували шлюб (а.с. 8), від якого мають двох синів: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9), і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 55 оберт).
На підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 04 березня 1999 року квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.с. 20).
Згідно з відомостями КП «ДМБТІ» Дніпровської міської ради станом на 31 грудня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 04 березня 1999 року належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.с. 57 оберт).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 7). Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому частину спірної квартири.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 2002 року, посвідченого Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою і зареєстрованого в реєстрі за № 2-3908, спадщину отримали ОСОБА_4 і ОСОБА_2 у рівних частинах (а.с. 19).
17 травня 2018 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Черняком С.М. і зареєстрованим у реєстрі за № 652, яким усе належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, усі майнові права і обов'язки, які належатимуть їй на день смерті, заповіла ОСОБА_1 (а.с. 54).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (а.с. 51).
25 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 50 оберт).
20 травня 2021 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері, ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 54 оберт-55), яка надійшла до Другої дніпровської державної нотаріальної контори 25 травня 2021 року.
Постановою державного нотаріуса Другої дніпровської держнотконтори про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 62-63). Підставою відмови нотаріус вказала ненадання спадкоємцем правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності спадкодавця на зазначене майно.
Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
На підставі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.
ОСОБА_1 23 березня 2021 року звернувся до Другої дніпровської держнотконтори із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 (а.с. 50 оберт).
Спадкоємці, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні.
Також з матеріалів спадкової справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо спадкового майна, відповідач перешкоджає позивачеві у реалізації його права на спадщину за заповітом та не надає до нотаріальної контори оригінал свідоцтва про право власності на житло.
Таким чином, суд приходить до висновку, що отримати спадщину на спірне майно, окрім, як в судовому порядку позивач не має можливості, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 3/10 частини квартири, належних спадкодавцеві на момент смерті. Тому позивач позбавлений можливості захистити своє порушене право у поза судовому порядку, а за таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1 761 грн. 00 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, ч.ч. 1, 5 ст. 1268, ч. 1 ст. 1270, ст. 1297 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 263, 264, ч.ч. 1-7 ст. 265, 265, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на 3/10 частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,6 кв.м., житловою площею 43,4 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) гривні 00 коп.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення позивачем та третьою особою може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: