Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 травня 2022 р. № 520/1258/22
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Мар'єнко Л.М., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, 61022) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 77% до 70% сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виходячи з розрахунку 77% сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.01.2016 року по дату фактичної виплати і здійснити виплату позивачу перерахованої суми пенсії з 01 січня 2016 року єдиним платежем;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області(61022, м.Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) щодо нездійснення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року по довідці 100/22105 Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" від 16.09.2021 року №33/41-3877;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати та здійснити виплату пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 грудня 2019 року виходячи з 77% сум грошового забезпечення, зазначених в довідці 100/22105 Державної установи" Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області" від 16.09.2021 року №33/41-3877 з урахуванням компенсації, передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» за період з 01.12.2019 року по дату фактичної виплати, яку здійснити з 01 грудня 2019 року єдиним платежем з урахуванням раніше отриманих сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно зменшено основний розмір призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 77% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2016 та також, протиправно не здійснено перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01.12.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, згідно оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» 16.09.2021 №33/41-3877, з урахуванням компенсації передбаченої Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та раніше виплачених сум, через що звернувся до суду з вказаним позовом.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження від 27.01.2022 разом з судовими документами була надіслана відповідачу та ним отримана, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому не погодившись з позовними вимогами позивача, вказавши, що з 01.01.2016 позивачу здійснено перерахунок та виплату пенсії на підставі відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ від 09.04.1992 та постанови КМУ №988 від 11.05.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Після скасування рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.05.2019 по справі №826/12708/18 п.п.3 постанови №103 від 21.02.2018, уряд нових рішень, якими б визначались умови, порядок і розміри перерахунку пенсії не приймались, у зв'язку з чим у органів пенсійного фонду відсутній обов'язок щодо проведення перерахунку пенсій на підставі нових довідок про розмір грошового забезпечення поліцейських.
Згідно ч.2 ст.263 КАС України - справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивач знаходиться на обліку в ГУПФ України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас, суд зазначає, що, виходячи з розрахунку пенсії за вислугою років, на час призначення пенсії, основний розмір пенсії позивача складав 77% грошового забезпечення.
Виходячи зі змісту матеріалів справи, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", ГУ ПФУ в Харківської області здійснило перерахунок пенсії позивачу та виплату перерахованої пенсії з 01.01.2016 року.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі довідки про грошове забезпечення відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу, виходячи з 70% грошового забезпечення.
Спір у даній справі виник з приводу правомірності розрахунку розміру підвищення до пенсії, виходячи з визначення його максимального розміру у відповідності до умов, передбачених абзацом другим пункту 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України №355.
Відповідно до ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, суд вирішує дану типову справу з урахуванням правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 04.02.2019 року у зразковій справі №240/5401/18.
Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 77% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2016 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виходячи з розрахунку 77% сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року з урахуванням фактично виплачених сум - є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) щодо нездійснення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року по довідці 100/22105 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 16.09.2021 №33/41-3877 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 грудня 2019 року виходячи з 77% сум грошового забезпечення, зазначених в довідці 100/22105 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 16.09.2021 №33/41-3877, суд зазначає наступне.
Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» на звернення позивача було складено довідку №100/22105 від 16.09.2021 (вих. №33/41-3877) про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року згідно з постановою КМУ від 11.11.2015 року №988, враховуючи рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.05.2019 року по справі №826/12704/18 (набрало чинності 19.11.2019) та постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 року у зразковій справі №160/8324/19.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області щодо перерахунку пенсії за вказаною довідкою.
Проте, відповідачем було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» №100/22105 від 16.09.2021 (вих. №33/41-3877) про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії .
Суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі-Закон № 2262-ХІІ.
Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закон провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою КМУ від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацами 1 та 2 пункту 5 Порядку № 45, в редакції Постанови КМУ № 103 від 21.02.2020 року (надалі Постанова № 103), передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, по адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Таким чином, зміни внесені Постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін та до якої входили наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, надбавка за почесне звання "заслужений" чи "народний", доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, надбавка за спортивні звання, премія.
Крім того, пунктом 3 Постанови № 103 встановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Згідно з п. 5 Постанови № 103, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Тобто, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18 набрало законної сили 19.11.2019.
У вказаних рішеннях суди дійшли висновку, що пункт 3 Постанови КМ України № 103, передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06.04.2016 року. За таких обставин оскаржуваний пункт 3 постанови № 103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужують зміст вже існуючих прав таких осіб. Отже, Кабінет Міністрів України, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З урахуванням наведеного вище, суд, що позивач після скасування в судовому порядку п. 3 Постанови №103 набув право на врахування всіх видів грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію", Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок №260).
Пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Порядком №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4 Порядку №260); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5 Порядку №260); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6 Порядку №260); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7 Порядку №260); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8 Порядку №260); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9 Порядку №260); доплата за вчене звання (пункт 10 Порядку №260); доплата за службу в нічний час (пункт 11 Порядку №260).
Крім того, пунктом 13 Порядку №260 передбачено, що поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.
Таким чином, починаючи з 19 листопада 2019 року - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/12704/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Так як пункт 3 Постанови №103, що стосується перерахунку розміру грошового забезпечення особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), визнано нечинним рішенням у справі № 826/12704/18, яке набрало законної сили 19 листопада 2019 року, - саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановами №988, №260 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.
Суд застосовує, як норми прямої дії, ч.2 ст.3, ст.8, ст.19, ст. 46, ч. ч. 1 та 2 ст. 55 Основного Закону України та ст. 43, 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки після набрання чинності рішеннями у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18, держава, в особі її органів виконавчої влади, не вчинила жодних дій на відновлення порушених прав осіб, в тому числі і позивача, які були порушенні внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 103 від 21.02.2018, в частині її положень, які в подальшому визнані нечинними.
Суд зазначає, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а.
Суд враховує, що згідно ст. 51 Закону №2262 при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Таким чином, після отримання довідки №100/22105 від 16.09.2021 (вих. №33/41-3877) позивач набув право на перерахунок пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії та здійснення виплату недоплаченої частини пенсії з 01.12.2019 року, а у відповідача виникли обов'язки щодо перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 року (з першого числа місяця, наступного за місяцем в якому виникли підстави для перерахунку пенсії).
Проте відповідачем було відмовлено позивачу у проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки №100/22105 від 16.09.2021 (вих. №33/41-3877).
Враховуючи вище зазначене, суд прийшов до висновку, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки 100/22105 виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 16.09.2021 №33/41-3877 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 грудня 2019 року виходячи з 77% сум грошового забезпечення, зазначених в довідці 100/22105 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 16.09.2021 №33/41-3877 з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу за період з 01.01.2016 року та з 01.12.2019 року, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (надалі по тексту - Закон України № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з положеннями статті 2 Закону України №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (частина друга статті 2 Закону України №2050-III).
Статтею 3 Закону України №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно з положеннями статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 6 Закону України №2050-III компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року по справі № 134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року по справі № 134/87/16-а, від 05 березня 2020 року по справі №140/1547/19.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, нарахування та виплата суми пенсії ставить первинною подією щодо компенсації втрати частини пенсії, яка нараховується та виплачується, відповідно, після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії.
Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що після та за результатом нарахування та виплати основної суми пенсії відповідачем не буде нараховано та виплачено компенсацією за несвоєчасну виплату пенсії з 01.04.2019 року.
Так, позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії з 01.01.2016 року та з 01.12.2019 року.
Щодо позовних вимог здійснити виплату суми перерахунку єдиним платижем, враховуючи правову позицію викладену у постанові Другого апеляційного адміністративного суду №520/12202/2020 від 15.03.2021 року, та сталу практику, суд зазначає наступне.
В силу ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, ч.1 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
У даному випадку спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень є виплата належних позивачу сум у повному обсязі, інший спосіб виконання в спірних правовідносинах нормативно не визначений.
Суд зазначає, що приписами статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за наявності вини пенсійного органу, не встановлено спосіб виплати належних позивачу сум частинами, періодичністю проведення платежів тощо, та не обмежено право позивача на виплату належної йому суми одним платежем.
При ухваленні судом рішення, суд зобов'язує відповідача здійснити позивачу виплату належних сум пенсії, тому після набрання чинності рішенням суду про зобов'язання сплатити недоплачену частину пенсії, перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав у зобов'язанні відповідача здійснити виплату недоплаченої суми пенсії виключно одним платежем.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин законне сподівання на отримання активу також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.
Варто вказати, що порушення прав позивача протягом спірного періоду шляхом виплати пенсії не в повному обсязі відбувалося неодноразово, а кожного місяця під час виплати пенсії. Таким чином, законні сподівання позивача полягали не в тому, що йому буде однократно виплачена сума пенсії наперед за певний період, а в тому, що кожного місяця він буде отримувати пенсію з урахуванням повного обсягу підвищення.
Отже, в даному випадку відсутні підстави вважати, що законні сподівання позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача здійсни виплату заборгованості єдиним платежем.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Натомість, позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду жодних належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій та бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення відсоткового значення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 77% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виходячи з розрахунку 77% сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки 100/22105 виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 16.09.2021 №33/41-3877.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 грудня 2019 року виходячи з 77% сум грошового забезпечення, зазначених в довідці 100/22105 Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Харківській області» від 16.09.2021 №33/41-3877 з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 1984,80 грн. (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області, повний текст рішення складено 23.05.2022 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.