справа№380/2750/22
24 травня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до їх вчинення,-
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач), у якій позивач просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 помилково (безпідставно) сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продаж нерухомого майна в розмірі 12014,00 грн. сплаченого згідно квитанції №ПН1253 від 09.01.2020.
При обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що при укладенні договору купівлі - продажу нерухомого майна від 09.01.2020 сплатив 12014,00 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна, що становить 1% від його вартості. Наголосив, що оскільки придбав житло вперше, звільнений від сплати вказаного збору на підставі п. 9 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”. З метою відновлення порушеного права позивач звертався до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою, у якій просив сформувати подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна. Однак, відповідно до листа відповідача від 28.01.2022 №1300-5604-8/10690 відмовив у задоволенні даної заяви. Оскільки звернення до відповідача не призвело до відновлення порушених прав позивача, він звернувся до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 07.02.2022 залишено без руху позовну заяву.
Ухвалою судді від 21.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.
Відповідач позову не визнав. 29.03.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №25428). У відзиві відповідач зазначив, що громадяни, які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно, а також відомостями про придбання такого житла вперше. Таким чином, питання про звільнення від сплати збору повинно з'ясовуватися при нотаріальному посвідченні договору купівлі - продажу. Також вказує, що представлені позивачем документи (відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) свідчать про наявність у власності позивача нерухомого майна, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який він придбав згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна №540 від 30.07.2012.
Відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
09.01.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Житлобудзахід», від імені якого діє Погорілець Ольга Михайлівна, з однієї сторони та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафраном Р.І. та зареєстровано в реєстрі №94.
Відповідно до квитанції №ПН1253 від 09.01.2020, позивачем з операції купівлі-продажу нерухомого майна сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 12014,00 грн.
На звернення позивача про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості, листом від 28.01.2022 № 1300-5604-8/10690 Головне Управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило у поверненні коштів та повідомило позивача, що з 26.09.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій». З 26.09.2020 визначено, що відповідно до підпунктів «б», «в» і «г» пункту 15-2 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій № 1740 від 03 листопада 1998 року (далі - Порядок), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна не сплачується, якщо:
а) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Крім того згідно із пунктом 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Долучені до заяви документи не підтверджують факту придбання нерухомого майна вперше, тому немає підстав для формування подання про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
Відтак, відповідач відмовив позивачу у задоволенні вимог заяви.
При прийнятті рішення суд керувався наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 9 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст. 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок).
Згідно з абз. 1 п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм слідує, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 пункт 15-3 Порядку № 1740 доповнено таким абзацом: "Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Процитована норма Порядку № 1740 в редакції згідно Постанови № 866 набрала чинності 26.09.2020, а до того цим нормативно - правовим актом не було врегульовано порядку звільнення від сплати збору фізичних осіб, що здійснюють придбання житла вперше.
З аналізу тексту наведених норм слідує, що особа, яка вперше придбає житло після 26.09.2020, за умови подання нотаріусу необхідних документів, підлягала звільненню від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас до внесення вказаних змін, покупець житла навіть у випадку придбання житла вперше позбавлявся правового механізму реалізувати пільгу із звільнення від сплати збору, а відтак такі особи були поставлені у ситуацію, за якою повинні були сплатити збір, що було передумовою державної реєстрації за ними права власності на житло.
Судом встановлено, що факт придбання позивачем нерухомого майна вперше підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та містяться відомості про реєстрацію права власності за позивачем квартири за адресою: АДРЕСА_3 .
Суд зазначає, що вказана операція купівлі - продажу житла мала місце до внесення вказаних вище змін у Порядок № 1740, які передбачили процедуру звільнення від сплати збору при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Факт сплати позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 12014,00 грн. (1% від операції купівлі-продажу нерухомого майна) підтверджується квитанцією №ПН1253 від 09.01.2020.
Так, процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 787).
Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15.04.2015, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління ПФ України покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Що ж стосується твердження відповідача про наявність у власності позивача нерухомого майна, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який він придбав згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна №540 від 30.07.2012, то суд зазначає наступне.
Дійсно з долученої до матеріалів справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 вбачається, що такий дійсно має право на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , право власно на який було набуто не на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №540 від 30.07.2012, як стверджує відповідач, а на підставі свідоцтво про право на спадщину від 12.06.2012.
Однак, як вже зазначав суд вище, набуття позивачем права власності на вказаний будинок мало місце до внесення вказаних змін у Порядок № 1740, які передбачили процедуру звільнення від сплати збору при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, на час придбавання позивачем житла чинне національне законодавство не визначало механізму звільнення від сплати збору на обов'язкове державне страхування з операцій придбання громадянами житла вперше.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутні механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.
Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну “придбавають житло вперше”, що міститься у п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Ухвалою Конституційного Суду України №29-у/2000 від 23.03.2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (PincovdandPine v. The Czech Republic), “Ґаші проти Хорватії” (Gashiv. Croatia), “Трго проти Хорватії” (Trgo v. Croatia), щодо застосування принципу “належного урядування”, згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Щодо доводів відповідача про те, що у позивача наявна власність на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , яка придбана згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 30.07.2012 №540, суд зазначає, що відповідачем помилково визначено, що такий придбано за договором купівлі-продажу, адже з Інформації з Державного реєстру речових прав не нерухоме майно та Реєстру прав вланості на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у розділі «Відомості про права власності» видно, що підставою виникнення права власності на житловий будинок є свідоцтво про право на спадщину №374 від 12.06.2012.
Беручи до уваги аргументи позивача, які підтверджені належними доказами і не були спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позивач вперше придбала житло, тому на підставі п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" і п. 15-1 Порядку № 1740 був звільненою від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Підсумовуючи встановлені обставини та надану їм оцінку суд зазначає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна (на час укладення позивачем договору) здійснювалося лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Аналогічні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема оцінка їм надана у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа № 819/1667/17).
На час придбавання позивачем житла чинне національне законодавство не визначало механізму звільнення від сплати збору на обов'язкове державне страхування з операцій придбання громадянами житла вперше.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Враховуючи викладене та оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача сформувати подання відповідно до приписів Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787, про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 12 014,00 грн., сплаченого згідно квитанції №ПН1253 від 09.01.2020.
Щодо сплаченого судового збору. Оскільки суд дійшов висновку про повне задоволення позову, за правилами, визначеними ст. 139 КАС України, судові витрати позивача у вигляді судового збору компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 26-26, 73-77,139, 244- 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 ) сформувати подання відповідно до приписів Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787, про повернення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_4 ) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 12014,00 грн., сплаченого згідно квитанції №ПН 1253 від 09.01.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_4 ) 992 (дев'ятсот дев'яності дві) гривні 40 коп. судових витрат у вигляді судового збору.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 24.05.2022.
Суддя Потабенко В.А.