Справа №380/872/22
23 травня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сасевича О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки із вимогою визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального правління Укртрансбезпеки від 13.08.2021 №215949 про застосування адміністративно- господарського штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки VOLVO, модель FH реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричіпом марки ATCOMEX модель F-38C, реєстраційний номер НОМЕР_2 за результатами якого складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 15.06.2021 року. У подальшому, на підставі акту прийнято постанову №215949 від 13.08.2021 року про застосування до ТзОВ «Агрологістика» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 грн. Позивач з вказаним рішенням не погоджується та вважає, що останнє винесене з порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 19.01.2022 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач правом на подання відзиву передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, оскільки суб'єкт владних повноважень не подав відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує це як визнання позову.
Частиною 6 статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
15 червня 2021 року посадовими особами Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля VOLVO, модель FH реєстраційний номер НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричепом марки ATCOMEX модель F-38C, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить Позивачу - ТзОВ «Агрологістика».
На підставі вказаної перевірки було складено:
- довідку №040590 від 15.06.2021 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю, в якій зазначено навантаження на осі в тонах: 1) 7,15; 2) 10,40; 3) 8,80; 4) 7,60; 5) 7,70 та повна маса транспортного засобу 41,65 тонн;
- акт № 0068109 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 15.06.2021 року, в якому зафіксовано осьове навантаження, тонн: 1) 7,15; 2) 10,40; 3) 8,80; 4) 7,60; 5) 7,70 та фактичну масу 41,65 тонн; найменування та вид вантажу - цукор;
- акт № 282833 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.06.2021 року;
- розрахунок №282833 від 15.06.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно акта від 15.06.2021 року №0068109;
Внаслідок розгляду справи про порушення ТзОВ «Агрологістика» законодавства про автомобільний транспорт Західним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову від 13.08.2021 року №215949 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на ТзОВ «Агрологістика» накладено штраф у розмірі 8500,00 грн., відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Позивач, вважаючи протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №215949, звернувся до суду із означеним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж,
інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно із пунктами 22.3, 22.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним; в) не обмежує водієві оглядовості; г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою; ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.
Відповідно до пункту 1.10 «Правил дорожнього руху», габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879).
Пунктом 3 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Відповідно до пункту 4 Порядку №403 взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робі т із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за №215/24992, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю:
- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №422;
- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;
- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
Єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована відповідно до ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію №02-84-08.
Однак, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким та сипучим вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі.
Такі висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного суду, викладеними у постановах від 12.04.2018 у справі №816/2329/13-а, від 16.01.2018 у справі №826/442/13-а, від 12.06.2018 у справі №821/597/17.
Враховуючи вищевикладене можна дійти висновку, що при здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійсненні посадовими особами відповідача, не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання, здійсненні без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем.
Судом встановлено, що під час габаритно-транспортного контролю проводилось зважування цукру, який за своїми фізичними властивостями є сипучим та подільним вантажем. Зазначений вантаж насипом розміщувався в спеціалізованому напівпричіпі та під час перевезення постійно переміщується по всім осям такого транспортного засобу, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху.
За результатом вагового контролю зважування було встановлено перевищення нормативних вагових параметрів на строєну вісь 24,10 тонн при нормативно допустимих 22 тонн, (при цьому навантаження на 2 перші одиничні осі при нормативно допустимих 11 тонн, було 7,15 тонн та 10,40 тонн), а повна маса при нормативно допустимій вазі 40 тонн становила фактично 41,65 тонн.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачені види відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, які застосовуються до автомобільних перевізників.
Так, відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З огляду на вказані докази, суд дійшов висновку що Подільським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки 15.06.2021 при зважуванні вантажу не враховано властивості вантажу, який перевозив належний позивачу автомобіль, а саме сипучий вантаж, які є подільним (сипучим, рухомим) вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому, проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на переконання суду, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх сипучих властивостей, легко змінює форму та вільно переміщується під дією мінімальних сил.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Західне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки 13.08.2021 року провело розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт без участі позивача, що обмежило право позивача на подачу заперечень, надання доказів тощо.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006р. № 1567 затверджено «Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок №1567 станом на момент спірних правовідносин). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). З матеріалів позовної заяви не вбачається, що відповідачем було належно повідомлено позивача про час і місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності. А відтак, за відсутності доказів скерування повідомлення позивача про розгляд справи ,суд резюмує що такі дії відповідачем не були вчинені.
Суд зазначає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень та на якого відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладений обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження законності винесеної постанови.
Частиною 4 статті 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З урахуванням доводів позову, тієї обставини, що наданий строк для відзиву сплинув та станом на момент розгляду справи відзив на позов до суду не надійшов, згідно автоматизованої системи діловодства суду по справі не зареєстровано будь-яких клопотань, заяв відповідача, суд кваліфікує неподання відповідачем - суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин як визнання позову щодо визнання протиправною та скасування постанови №215949 від 13.08.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500,00 грн.
Зважаючи на викладене, постанова Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 13.08.2021 №215949 про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнята протиправно та підлягає до скасування.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. суд зазначає, що згідно пунктів 2, 3 Протоколу доручення №9 оплата здійснюється на основі рахунку. До матеріалів позовної заяви не долучено рахунку, на підставі якого має здійснюватись оплата. Тому, суд не вирішує питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд звертає увагу на те, що відповідач - Західне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не є самостійною юридичною особою, а тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки вiд 13.08.2021 року №215949 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 гривень до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика».
Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (пр.Перемоги,14, м.Київ, 01135; ЄДРПОУ: 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрологістика» (вул.Каштанова, 6, с.Оглядів, Радехівський район, Львівська область, 80256; ЄДРПОУ: 37976972) сплачений судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сасевич О.М.