справа №380/3203/22
24 травня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал” щодо ненадання відповіді на інформаційний запит у повному обсязі;
- зобов'язати Львівське міське комунальне підприємство “Львівводоканал” надати відповідь на запит позивача від 06.11.2021 у повному обсязі.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду запиту позивача та не надання запитуваної ОСОБА_1 інформації, що в свою чергу є порушенням його права на інформацію та вимог ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Ухвалою від 14.02.2022 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.
Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів,-
06.11.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із запитом на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якому просив у визначений вказаним законом термін надати інформацію на паперових носіях у вигляді належним чином завірених копій, а саме:
- 10 табелів обліку робочого часу виробничого відділу Львіського міського комунального підприємства «Львівводоканал» на період: липень 2020 року-квітень 2021 року (включно);
- 6 табелів обліку робочого часу виробничого відділу Львіського міського комунального підприємства «Львівводоканал» на період: липень 2020 року-квітень 2021 року (включно).
Вказаний запит позивачем скеровано на адресу відповідача засобами поштового зв'язку 06.11.2021 - трек-номер відправлення: 8210700878680. Факт отримання запиту відповідачем 08.11.2021 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Вказаний запит 06.11.2021 також скерований позивачем на офіційну електронну адресу відповідача.
Позивач вважає, що відповідач протиправно не надав йому відповідь на його запит, тому звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ).
Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 3 Закону №2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом та максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Положенням п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VІ встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом (ч. 4 ст. 13 Закону №2939-VІ).
Статтею 14 Закону №2939-VІ передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Частиною 5 ст. 19 Закону №2939-VІ передбачено, що запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч. 2 ст. 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону №2939-VІ відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником (ч. 3 ст. 22 Закону №2939-VІ).
Щодо статусу Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», як розпорядника публічної інформації, суд враховує наступне.
Відповідно до п. 2-3 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Отже, у правовідносинах доступу до публічної інформації не є обов'язковою участь суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 2.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" від 29.09.2016 №10 роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, як, зокрема, комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є державні, комунальні підприємства, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (ч. 4 ст. 63 ГК України).
Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (ч. 1 ст. 78 ГК України).
Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами (ч. 2 ст. 78 ГК України).
Згідно ч. 3 ст. 78 ГК України майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГК України джерелами формування майна суб'єктів господарювання є, зокрема, грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів та інше.
Судом встановлено, що відповідач є комунальним підприємством, єдиним засновником якого є Львівська міська рада. Інформація про це міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Тому, відповідно до ст. 78 ГК України, вважається комерційним комунальним унітарним підприємством майно якого перебуває у комунальній власності та закріплюється за підприємством на праві господарського відання.
Відповідно до статуту Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» утворене Управлінням комунального господарства Львівського міськвиконкому наказом від 31 серпня 1992 року №78 та підпорядковане Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, яке є представником власника територіальної громади м. Львова і є органом до сфери управління якого входить Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (п. 1.1). Майно підприємства є комунальною власністю громади м. Львова і закріплюється за підприємством на праві господарського відання (п. 4.2).
З огляду на викладене, Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» утворено органом місцевого самоврядування на основі комунального майна, здійснює свою діяльність від імені територіальної громади надаючи, у тому числі, послуги у сфері забезпечення міста Львова питною водою, каналізування, очистки стоків: виконання робіт, надання та реалізація послуг з метою отримання прибутку у межах територіальної громади, що є одним із видів послуг, про які йдеться у п. 3 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI.
За таких обставин, враховуючи норми ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI, Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» вважається розпорядником публічної інформації у сфері надання послуг у межах територіальної громади та інформації про своїх працівників, оскільки така інформація пов'язана із використанням підприємством майна, яке за своїм правовим режимом вважається комунальною власністю Львівської міської об'єднаної територіальної громади. Виходячи із тексту запиту позивача у справі, запитувана інформація про облік робочого часу на підприємстві, що була предметом запиту, належить до відання відповідача.
Ба більше, суд враховує, що ОСОБА_1 відповідно до відомостей трудової книжки НОМЕР_1 у період з 08.07.2020 по 08.10.2021 перебував у трудових відносинах з Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал».
Відповідно до статуту відповідача, підприємство створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує дотримання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування (п. 5.2.4). Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у трудовій діяльності на основі: трудового договору (контракту, угоди), інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством (п. 6.8).
Висновок щодо правового статусу комунального підприємства як розпорядника публічної інформації узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду у постановах від 14.03.2018 по справі №815/1216/16 та від 19.09.2019 по справі № 804/4781/17.
З аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що інформація, яка стосується обліку робочого часу працівника комунального закладу є відкритою і має бути надана на запит на інформацію.
З матеріалів справи суд з'ясував, що позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію від 06.11.2021 у якому зазначив та описав інформацію, яка запитується. Вимоги щодо форми та змісту запиту на отримання публічної інформації позивачем дотримані, запит належним чином оформлений, направлений, та отриманий відповідачем 08.11.2021.
Однак відповідач запитуваної інформації позивачу не надав, не повідомив його про відмову у задоволенні запиту.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
З огляду на викладене суд висновує, що відповідач не надавши у встановлений строк жодної відповіді на інформаційний запит позивача порушив вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Таким чином, не розглянувши запит ОСОБА_1 у жоден спосіб не відреагувавши на такий запит відповідач допустив протиправну бездіяльність.
Відповідачем не надано доказів на спростування тверджень позивача щодо допущення протиправної бездіяльності щодо не розгляду запиту ОСОБА_1 .
Щодо способу захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання відповідача надати відповідь на запит від 06.11.2021 у повному обсязі, суд зазначає наступне.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що слід зобов'язати відповідача розглянути запит позивача про надання інформації від 06.11.2021 з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити та зобов'язати відповідача розглянути запит позивача про надання інформації від 06.11.2021 з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору і доказів понесення інших витрат ним не надано, підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал” щодо ненадання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 06.11.2021.
3. Зобов'язати Львівське міське комунальне підприємство “Львівводоканал” (ЄДРПОУ 03348471) розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 06.11.2021 з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
4. Судовий збір не стягувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.