23 травня 2022 року
справа №380/13585/21
провадження № П/380/13768/21
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ 14321860) (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо нарахування та виплати позивачці допомоги на оздоровлення у червні 2016 року та вересні 2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь позивачки недоплачену допомогу на оздоровлення у червні 2016 року та вересні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо нарахування та виплати позивачу надбавки за кваліфікацію за період 2008 - 2011, 2015 - 2018 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити позивачці з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію: з липня 2008 року по липень 2011 року, з січня 2015 року по листопад 2016 року, з грудня 2017 року по лютий 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; з грудня 2016 року по листопад 2017 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: класна кваліфікація «Майстер» - 11 відсотків посадового окладу;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати позивачці надбавки за кваліфікацію за період 2013 - 2014 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити позивачці з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію: з грудня 2013 року по серпень 2014 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо не нарахування та не виплати позивачці винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати і виплатити позивачці винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 06.08.2009, у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати позивачці винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити позивачці з урахуванням виплачених сум винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 06.08.2014, у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка посилається на те, що відповідачами виплачена їй матеріальна допомога на оздоровлення та інші додаткові види грошового забезпечення у розмірі, меншому ніж визначено законодавством. Зокрема стверджує, що відповідач-1 протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивачки, з якого нараховано допомогу на оздоровлення у червні 2016 року та вересні 2017 року, щомісячну додаткову грошову винагороду, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 889). Стверджує, що ця допомога мала постійний характер, а тому повинна була включитися до складу грошового забезпечення, з якого розраховувалася грошова допомога на оздоровлення у 2016, 2017 роках. Також зазначає, що дії відповідачів щодо нарахування та виплати позивачці надбавки за кваліфікацію за період 2008 - 2018 роки в розмірі 50% від розміру, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 1294), тобто за 1-ий клас - 4% посадового окладу, класну кваліфікацію «майстер» - 5,5% посадового окладу, суперечать нормам законодавства, оскільки наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 425 від 20.05.2018 упорядковано виплати додаткових видів грошового забезпечення, а отже такі мали виплачуватися у розмірі, визначеному Урядом у Постанові № 1294, зокрема в таких розмірах: 1-ий клас - 8% посадового окладу, класна кваліфікація «майстер» - 11% посадового окладу. Поряд з цим, зазначає, що згідно з особистою карткою грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2009 рік відсутні дані про виплату одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороди за тривалість 15-річної безперервної військової служби у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням, а відомості особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2014 рік містять інформацію про виплату останній одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороду за тривалість 20-річної безперервної військової служби у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру, замість визначених законодавством 1,5 посадового окладу та окладу за військовим званням.
Ухвалою судді від 18.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 29.09.2021 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 825/997/17.
Ухвалою суду від 23.05.2021 провадження у справі поновлено.
Відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода, визначена Постановою № 889 та Інструкцією №73, має тимчасовий/разовий характер, а тому не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується допомога на оздоровлення. Також зазначає, що в спірний період Адміністрацією Державної прикордонної служби України щорічно на підставі Закону України «Про державний бюджет України» та інших законів було видано: наказ від 08.02.2015 № 19 «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у лютому-грудні 2015 року», яким було встановлено виплачувати додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з пунктами 3.13, 3.14, 3.15, 3.16, 3.18, 3.19, 3.20, 3.21, 3.22, 3.23, 3.24, 3.25 Інструкції № 425, у розмірі 50 відсотків установленого відповідно до зазначеного пунктами розміру; розпорядження від 11.02.2016 №19 «Про грошове забезпечення військовослужбовців та заробітної плати працівників Державної прикордонної служби України у лютому 2016 року», яким було встановлено виплачувати додаткові види грошового забезпечення (у тому числі й одноразових), визначених у додатку № 25 до Постанови № 1294, здійснювати в порядку, визначеному пунктом 7 цієї постанови, в обсязі 50 відсотків установленого розміру; наказ від 13.02.2017 №136-ос «Про грошове забезпечення (заробітну плату) військовослужбовців (працівників) Державної прикордонної служби України у 2017 році», яким було встановлено виплачувати додаткові види грошового забезпечення, визначених у додатку № 25 до Постанови № 1294, в обсязі 50 відсотків установленого згідно із зазначеним додатком розміру. Окрім цього, стверджує, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, оскільки її звільнено з військової служби 18.08.2020, а звернулась до суду лише у серпні 2021 року. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №70456).
Відповідач-2 станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подав.
Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 13.07.2020 № 333-ос підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за пп. «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_5 )) від 18.08.2020 № 234-ОС виключено зі списків особового складу, усіх видів забезпечення з 18.08.2020.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, діяльність Державної прикордонної служби України ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_5 ) припинена.
Правонаступником є ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ).
Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 суд встановив:
- ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 ) у період з липня 2008 року по липень 2011 року, з січня 2015 року по листопад 2016 року, з грудня 2017 року по лютий 2018 року (кваліфікація « 1-й клас»), з грудня 2016 року по листопад 2017 року (кваліфікація «майстер») виплачено позивачці надбавку за кваліфікацію у розмірі 50% встановленого Постановою № 1294 розміру (1 клас - 8 відсотків посадового окладу, клас «майстер» - 11 відсотків посадового окладу);
- ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_2 ) у період з грудня 2013 року по серпень 2014 року (кваліфікація 1-й клас) виплачено позивачці надбавку за кваліфікацію у розмірі 50% встановленого Постановою № 1294 розміру;
- у липні 2009 року ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 ) виплачено позивачці винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби у розмірі 600,00 грн;
- у серпні 2014 року ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_2 ) виплачено позивачці винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби у розмірі 986,25 грн;
- у червні 2016 року ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 ) виплачено позивачці матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 7871,10 грн;
- у вересні 2017 року ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 ) виплачено позивачці матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 7888,35 грн.
ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом з таких підстав:
1) ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_5 ) на думку позивачки протиправно:
- у червні 2016 року та вересні 2017 року виплачено допомогу на оздоровлення без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889;
- нараховано та виплачено надбавку за кваліфікацію за період 2008 - 2011, 2015 - 2018 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;
- не нарахувано та не виплачено винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби;
2) ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_2 ) на думку позивачки протиправно:
- нараховано та виплачено надбавку за кваліфікацію за період 2013 - 2014 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру;
- нараховано та виплачено винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Частиною першою статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Згідно із частиною третьою статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», цього Закону, інших актів законодавства.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до статті першої Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абзацу першого пункту першого статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Визначаючись щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати відповідачами надбавки за кваліфікацію у меншому ніж законодавчо визначеному розмірі суд враховує таке.
07.11.2007 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294), яка набрала чинності із 01.01.2008.
Постановою № 1294 затверджено, зокрема, додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах, які знайшли відображення в додатках 25-28 до цієї постанови, у тому числі надбавка за кваліфікацію та винагорода за бойове чергування.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 11 Постанови № 1294 надано вказівку Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, іншим державним органам упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Наведені приписи дають підстави вважати, що Кабінет Міністрів України делегував, зокрема, Адміністрації Державної прикордонної служби України упорядкувати перелік, розміри та порядок виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу.
Одночасно, у пункті 7 Постанови № 1294 зазначено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.
З аналізу наведених норм слідує, що до моменту упорядкування переліку, розмірів та порядку виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, такі виплати провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого розміру.
Як встановлено судом, позивачці Мостиським прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_5 ) у період з липня 2008 року по липень 2011 року, з січня 2015 року по листопад 2016 року, з грудня 2017 року по лютий 2018 року (кваліфікація 1-й клас), з грудня 2016 року по листопад 2017 року (кваліфікація «майстер») та ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_2 ) у період з грудня 2013 року по серпень 2014 року (кваліфікація 1-й клас) виплачено надбавку за кваліфікацію у розмірі 50% встановленого розміру Постановою № 1294 (1 клас - 8 відсотків посадового окладу, клас «майстер» - 11 відсотків посадового окладу).
Львівський прикордонний загін, як на правомірність своїх дій в частині виплати позивачці надбавки за кваліфікацію у розмірі 50% від встановленого Постановою № 1294 розміру посилається на те, що щорічно Адміністрацією ДПС України на підставі Закону України «Про Державний бюджет України» та інших законів видавалися накази та розпорядження, яким було встановлено виплату додаткових видів грошового забезпечення здійснювати у розмірах, які виплачувалися позивачці.
Однак, позивачка вважає, що у спірний період надбавка за кваліфікацію повинна була виплачуватися їй у розмірі 8 відсотків посадового окладу за 1-ий клас та у розмірі 11 відсотків посадового окладу за клас «майстер», оскільки Інструкцією № 425 упорядковано виплату додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців.
Суд надаючи правову оцінку вищенаведеним доводам сторін, виходив з наступного.
Як вже зазначалося, до моменту упорядкування переліку, розмірів та порядку виплати додаткового грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, такі виплати провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого розміру відповідно до пункту 7 Постанови № 1294.
20 травня 2008 року на виконання пункту 2 Постанови № 1294 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення Державної прикордонної служби України, яка набрала чинності 29.06.2008 (далі - Інструкція № 425).
У розділі ІІІ цієї Інструкцією визначено порядок, умови та розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до підпункту 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ цієї Інструкції особам офіцерського складу (крім військових льотчиків і штурманів, військових льотчиків і штурманів інструкторського складу), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які мають клас, присвоєний у встановленому порядку, виплачується надбавка в таких розмірах: 2-й клас - 5 відсотків посадового окладу; 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; клас майстра - 11 відсотків посадового окладу.
Таким чином, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 упорядковано додаткові види грошового забезпечення, визначені згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294.
А тому, з 29.06.2008 - дати набрання законної сили Інструкції № 425, виплата додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28 до Постанови № 1294, в тому числі надбавки за кваліфікацію, виплачується у розмірах встановлених цією Інструкцією № 425.
Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 808/8403/13-а, а тому суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.
Таким чином, з 29.06.2008 у відповідачів існував обов'язок щодо виплати позивачці надбавки за кваліфікацію у розмірах, установлених у додатках 25-28 до Постанови № 1294 та підпункті 3.13.1 пункту 3.13 розділу ІІІ Інструкції № 425, а не у розмірі 50 відсотків від установленого розміру у додатках до Постанови № 1294.
Однак, відповідачі всупереч вищезазначеним нормам права виплату позивачці надбавки за кваліфікацію здійснювали у розмірі 50% від розміру установленого Постановою № 1294, що свідчить про протиправність їхніх дій у відповідній частині.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки щодо визнання протиправними дій відповідачів щодо нарахування та виплати позивачці надбавки за кваліфікацію та зобов'язання нарахувати і виплатити позивачці з урахуванням виплачених сум надбавки за кваліфікацію у розмірі, визначеному у додатку № 25 до Постанови № 1294: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; класна кваліфікація «майстер» - 11 відсотків посадового окладу, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо не нарахування та не виплати позивачці винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби; зобов'язання відповідача-1 нарахувати і виплатити позивачці винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 06.08.2009, у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням; визнання протиправними дій відповідача-2 щодо нарахування та виплати позивачці винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; зобов'язання відповідача-2 нарахувати і виплатити позивачці з урахуванням виплачених сум винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 06.08.2014, у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням, суд зазначає наступне.
Відповідно до розрахунку вислуги років на пенсію позивачка призвана на військову службу із 06.08.1994 та таку проходила безперервно до дати виключення із списків особового складу згідно з наказом начальника 93 прикордонного загону (військова частина 1494) від 18.08.2020 № 234-ОС. Станом на 06.08.2009 безперервна календарна вислуга років військової служби ОСОБА_1 становила 15 років, станом на 06.08.2014 - 20 років.
Додатком 25 до Постанови № 1294 для військовослужбовців встановлено одноразовий додатковий вид грошового забезпечення - винагороду за тривалість безперервної військової служби (посадовий оклад і оклад за військовим званням) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби: 1 за 15 років, 1,5 за 20 років, 2 за 25 років 2,5 за 30 років, 3 за 35 і кожні наступні п'ять років.
Аналогічно до надбавки за кваліфікацію виплата винагороди за тривалість безперервної військової служби упорядкована Інструкцією № 425, згідно з підпунктом 3.25.1 пункту 3.25 розділу ІІІ якої військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби виплачується винагорода за тривалість безперервної військової служби в таких розмірах:
- за 15 років безперервної календарної військової служби - у розмірі 1 посадовий оклад та оклад за військовим званням;
- за 20 років безперервної календарної військової служби - у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням.
Згідно з відомостями особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 на час перебування її на забезпеченні у Мостиському прикордонному загоні, у серпні 2009 року розмір її посадового окладу становив 1075,00 грн, а розмір окладу за військовим званням - 125,00 грн.
Відомість особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2009 рік містить інформацію про виплату останній одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороду за тривалість 15-річної безперервної військової служби у розмірі 600,00 грн - 50% від законодавчо встановлено розміру.
Згідно з відомостями особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 на час перебування її на забезпеченні у Ізмаїльському прикордонному загоні, у серпні 2014 року розмір її посадового окладу становив 1185,00 грн, а розмір окладу за військовим званням - 130,00 грн.
Відомість особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2014 рік містить інформацію про виплату останній одноразового додаткового виду грошового забезпечення - винагороду за тривалість 20-річної безперервної військової служби у розмірі 986,25 грн - 50% від законодавчо встановлено розміру, замість визначених законодавством 1,5 посадового окладу та окладу за військовим званням.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивачки у цій частині є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню шляхом: визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати позивачці винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити позивачці з урахуванням виплачених сум винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 06.08.2014, у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням
Поряд з цим, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується виплата позивачці Мостиським прикордонним загоном у липні 2009 року винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби у розмірі 600,00 грн, відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо невиплати позивачці винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог позивачки в частині визнання протиправними дій відповідача-1 щодо нарахування та виплати позивачці допомоги на оздоровлення, у червні 2016 року та вересні 2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889; зобов'язання відповідача-1 нарахувати та виплатити на користь позивачки недоплачену допомогу на оздоровлення у червні 2016 року та вересні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 Постанови № 1294, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова № 899) встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Як передбачено пунктом 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженій наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 р. за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425).
Так, п.п. 3.7.1 п. 3.7 Інструкції № 425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Із архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення позивачки встановлено, що Мостиським прикордонним загоном виплачено їй матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі 7871,10 грн - у червні 2016 року та 7888,35 грн - у вересні 2017 року.
Як вбачається з особистих карток грошового забезпечення позивачки та не заперечується відповідачем, до складу грошового забезпечення, з якого позивачці здійснено обчислення допомоги на оздоровлення у червні 2016 року та вересні 2017 року не включено до складу місячного грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України № 889.
Як на підставу для неврахування щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого проводилися нарахування позивачці допомоги на оздоровлення у червні 2016 року та вересні 2017 року, відповідач-1 посилається на положення Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України від 02.02.2016 №73, відповідно до п. 8 якої винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Щодо зазначених доводів відповідача-1 суд зазначає, що відповідно до п. 2 Інструкції № 73 виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 8 Інструкції № 73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.
Разом з тим, застосовуючи вищенаведену Інструкцію як спеціальний нормативно-правовий акт, що визначає структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, суд враховує пріоритетність законів над підзаконними актами та дискрецію держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Суд звертає увагу, що ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
Отже, при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам цього Закону.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
10.11.2021 Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 825/997/17 зазначила, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду повторює, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).
Відтак, посилання відповідача-1 на те, що щомісячна грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення військовослужбовців є безпідставними та підлягають відхиленню.
Враховуючи позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.11.2021 у справі № 825/997/17, суд зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода не може вважатись одноразовою та має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється допомога на оздоровлення.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача у цій частині, тому такі підлягаю задоволенню.
Щодо доводів відповідача-1 про пропуск позивачкою строків звернення до суду, суд зазначає наступне.
Предметом позову у даній справі є неналежна виплата позивачці додаткових та одноразових видів грошового забезпечення.
Отже, з наведеного слідує, що спір стосується оплати праці, у даному випадку грошового забезпечення позивачки
Згідно з статтею 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У рішенні Конституційного Суду України у справі від 15 жовтня 2013 року за №9-рп/2013 (справа № 1-13/2013) суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Зважаючи на вищенаведене, суд вважає безпідставними доводи відповідача про пропуск позивачкою строку звернення до суду з даним позовом, оскільки у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №818/1106/16, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, враховується судом.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов, що позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи те, що позивачка, згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 19-21, 72-77, 90, 94, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення, у червні 2016 року та вересні 2017 року без врахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаних виплат щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) недоплачену допомогу на оздоровлення у червні 2016 року та вересні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2008 - 2011, 2015 - 2018 роки у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію: з липня 2008 року по липень 2011 року, з січня 2015 року по листопад 2016 року, з грудня 2017 року по лютий 2018 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу; з грудня 2016 року по листопад 2017 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: класна кваліфікація «майстер» - 11 відсотків посадового окладу.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію за період 2013 - 2014 роки в розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) з урахуванням виплачених сум надбавку за кваліфікацію: з грудня 2013 року по серпень 2014 року у розмірі, визначеному у додатку № 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»: 1-й клас - 8 відсотків посадового окладу.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 винагороди за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ 14321860) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) з урахуванням виплачених сум винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 06.08.2014, у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.І. Кузан