24 травня 2022 року справа № 340/2274/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши у м.Кропивницький в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - виконавча служба) (третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міністерство юстиції України (далі - Міністерство)) про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 17 лютого 2022 року (ВП №68548618).
Зазначив, що Міністерство не виконало рішення суду про поновлення на роботі, а виконавча служба закінчила виконавче провадження.
Стверджує, що, прийнявши наказ про поновлення на посаді, боржник не допустив до роботи.
Звертає увагу, що у зв'язку з припиненням юридичної особи працедавця у боржника виник обов'язок працевлаштувати на посаду в штаті правонаступника владних повноважень.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, надавши відзив на нього (а.с.48-50).
Пояснив, що рішення суду виконане, так як боржник видав наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі.
Третя особа не висловила відношення стосовно предмету позову, будучи обізнаною про час і місце розгляду справи (а.с.32).
26 квітня 2022 року судом відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та залучено до участі у справі третю особу (а.с.23-24).
23 травня 2022 року сторони та третя особа до суду не з'явилися, будучи належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи (а.с.36-44).
Представник позивача клопотала про розгляд справи за її відсутності (а.с.128).
Неявка учасників судового засідання не перешкоджає розгляду справи відповідно до приписів частини 3 статті 268 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 02 вересня 2020 року Кіровоградський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі №340/221/20, яким задовільнив позов ОСОБА_1 до Міністерства та Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - Управління) (а.с.62-75).
Суд зобов'язав Міністерство поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (далі - Управління 2) з 26 грудня 2019 року.
Суд допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
03 вересня 2020 року суд видав виконавчий лист (а.с.1-10).
Рішення суду в цій частині вимог залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року (а.с.76-83).
Постановою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції змінено в цій частині (а.с.84-95).
Касаційний суд вказав про поновлення на посаді начальника Управління 2 з 27 грудня 2019 року.
29 жовтня 2021 року Міністерство прийняло наказ №2607/к, яким ОСОБА_1 з 27 грудня 2019 року поновлено на посаді начальника Управління 2 (а.с.58).
З 03 серпня 2020 року ОСОБА_1 обіймає посаду державної служби у іншому органі державної влади (а.с.129-134).
Юридична особа Управління 2 припинена 16 квітня 2021 року (а.с.122-123).
У січні 2022 року стягувач звернувся до виконавчої служби зі заявою про примусове виконання рішення суду (а.с.14).
08 лютого 2022 року відкрито стосовно Міністерства виконавче провадження №68548618 (а.с.17).
Провадження відкрито на підставі виконавчого листа суду, який видано 03 вересня 2020 року.
17 лютого 2022 року виконавча служба закінчила виконавче провадження на підставі припису пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) (а.с.20).
Підстава - фактичне виконання.
Відповідач не надав доказів часу одержання позивачем копії постанови про закінчення виконавчого провадження.
ОСОБА_1 стверджує, що поштову кореспонденцію від відповідача отримав 11 квітня 2022 року і з початком дії воєнного стану (з 24 лютого 2022 року) (загальновідомий факт) не мав доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень (доступ заблоковано державою).
Позов подано до суду 19 квітня 2022 року (а.с.1-10, 21).
Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.
Перш за все, приписами пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву стосовно оскарження рішення виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до суду розпочав відлік 12 квітня 2022 року, а завершився 21 числа того ж місяця і року.
Отже, позивач не пропустив його.
Боржник має виконати рішення суду чітко у спосіб, який встановлено законом, а виконавча служба перевірити виконання.
Якщо змінюються якісь обставини, що заважають виконанню рішення суду, то КАС України допускає зміну способу і порядку виконання.
Так, приписами частини 1 статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Рішення суду є абсолютно чітким і зрозумілим.
Приписами частин 1 - 2 статті 65 Закону (в редакції від 10 березня 2021 року) встановлено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Приписами частини 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд сформував правовий висновок, який враховується судом.
«Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків» (пункт 51 постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №709/1465/19) (а.с.136-141).
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що з 03 вересня 2020 року у Міністерства виник обов'язок за рішенням суду прийняти наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління 2, допустивши до виконання трудових обов'язків на цій же посаді.
Стягувач і боржник усвідомлювали, що допустити до виконання трудових обов'язків можна до часу припинення юридичної особи Управління 2 (до 16 квітня 2021 року).
Обидві сторони не сприяли цьому.
Так, позивач, отримавши 03 вересня 2020 року виконавчий лист про примусове виконання рішення суду, ініціював питання відкриття примусового провадження лише 29 січня 2022 року.
Такий проміжок у часі пояснюється тим, що з 03 серпня 2020 року обіймає посаду державної служби у іншому органі державної влади.
Більше того, ОСОБА_1 не надав доказів звернення до Міністерства щодо бажання продовжити працю в Управлінні 2 після прийняття рішення суду.
Підсумовуючи, суд зробив висновок про неможливість допуску ОСОБА_1 до виконання трудових обов'язків начальника Управління 2 станом на дату (29 жовтня 2021 року) прийняття рішення Міністерства про поновлення на роботі, оскільки юридична особа працедавця припинена 16 квітня того ж року.
Тому рішення суду треба вважати виконаним, а правовідносини, які склались між сторонами виконавчого провадження знайдуть відображення в двох напрямках: звільнення з роботи; переведення на роботу до Управління.
Такі рішення лежать за межами виконавчого провадження про поновлення на роботі.
Отже, у задоволенні позову належить відмовити, так як виконавча служба правомірно закінчила виконавче провадження на підставі припису пункту 9 частини 1 статті 39 Закону.
Сторони не понесли судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом десяти днів з дня складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей