23 травня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/9973/21
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач-1: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 26614745)
відповідач-2: Міністерство оборони України (03168, м. Київ, Повітрянофлотський проспект, 6, код ЄДРПОУ 00034022)
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 та Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він проходив військову службу за контрактом у складі військової частини НОМЕР_2 , з якої був звільнений у запас 29.09.2021 року. Відповідно до акту огляду МСЕК №1579/12 від 16.10.2019 року позивачу встановлено 20 відсотків втрати професійної працездатності у зв'язку з травмою, отримання якої пов'язано з проходженням військової служби. У січні 2020 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_2 з необхідними документами для виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без становлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року. Однак, військова частина НОМЕР_2 несвоєчасно та не у повному обсязі направила до Міністерства оборони України документи, необхідні для призначення йому одноразової грошової допомоги. Згодом пунктом 22 протокольного рішення комісії Міністерства оборони України №170 від 17.12.2020 року позивачу відмовлено у призначенні одноразової допомоги у зв'язку з неподанням документу, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва). Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, гарантований державою. Позивач зазначає, що вважав виконаним свій обов'язок щодо підготовки та подання документів для отримання ним одноразової грошової допомоги, а про неподання певних документів йому стало відомо лише з оскаржуваного рішення. Вважаючи, що за подання усіх необхідних документів для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідальною була військова частина НОМЕР_2 , позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 при підготовці та направленні документів на розгляд засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги на підставі постанови Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року;
- визнати протиправним та скасувати пункт 22 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №170 від 17.12.2020 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу при втраті працездатності у розмірі 20% відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", що відповідає 70-кратного розміру прожиткового мінімуму, що складає 29,43 тис. грн. на підставі вказаних Порядку та Закону.
Ухвалою судді від 04.01.2022 року відкрито провадження у цій справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що військова частина НОМЕР_2 не наділена повноваженнями формувати пакет документів, необхідних для призначення та виплати військовослужбовцю одноразової грошової допомоги, оскільки такий обов'язок згідно з чинним законодавством покладається безпосередньо на військовослужбовця, який звертається за її отриманням. Заперечуючи право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, представник відповідача просив суду у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник відповідача-2 подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ОСОБА_1 не виконав вимоги Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без становлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року, оскільки не додав до заяви про призначення одноразової грошової допомоги документ, що підтверджує причини та обставини поранення (травми, каліцтва). Доводячи правомірність спірного рішення, представник відповідача-2 просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у складі військової частини НОМЕР_2 на посаді водія пожежної обслуги.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №8-рс від 12.08.2021 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за підпунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №195 від 29.09.2021 року ОСОБА_1 з 29.09.2021 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Між тим, у період проходження військової служби ОСОБА_1 отримав травму, яка згідно зі свідоцтвом про хворобу №980 від 04.06.2019 року, виданим військово-лікарською комісією хірургічного профілю Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, пов'язана з проходженням військової служби.
За результатами огляду МСЕК позивачу з 04.06.2019 року встановлено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках - 20%, та встановлено причину втрати професійної працездатності: травма, пов'язана з проходженням військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААА №007989 від 16.10.2019 року.
Позивач у 2020 році звернувся до військової частини НОМЕР_2 із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності. Отримавши вказану заяву, військова частина НОМЕР_2 направила її разом з додатками до Департаменту фінансів Міністерства оборони України для розгляду.
На засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, 17.12.2020 року розглянуто питання про призначенням і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою 20% працездатності внаслідок травми, пов'язаної з проходженням військової служби (довідка МСЕК серії 12 ААА №007989 від 16.10.2019 року), та прийнято рішення про відмову у її призначенні. Це рішення мотивовано тим, що заявник не подав документ, що свідчить про причини та обставини поранення (травми, каліцтва), який передбачений пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року. Свідоцтво про хворобу №980 від 04.06.2019 року, яке подано разом з іншими документами, не є документом, що свідчить про обставини поранення (травми, каліцтва). Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №822/220/18. Висновок про причинним зв'язок травми, поранення, контузії складається на підставі документів, передбачених пунктами 21.7 та 21.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року, які не подано на розгляд комісії. Крім цього, згідно з пунктом 7 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби. Виплата допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення групи інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, законодавством не передбачена (передбачено з виконанням обов'язків військової служби). (а.с. 13)
Позивач стверджує, що копію цього рішення отримав у серпні 2021 року при звільненні з військової служби. Не погодившись з таким рішенням, він звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Пунктом 9 статті 16-3 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (надалі - Порядок №975 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Відповідно до пункту 2 Порядку №975 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військовозобов'язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" та указами Президента України.
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 1 пункту 4 Порядку №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно з пунктом 7 Порядку №975 у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов'язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.
Відповідно до пункту 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Пунктом 12 Порядку №975 передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Згідно з пунктом 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Як передбачено пунктом 19 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Рішення про відмову у призначенні грошової допомоги може бути оскаржено в установленому порядку. (пункт 15 Порядку №975)
Як свідчить зміст оскаржуваного протокольного рішення комісії Міністерства оборони України (пункт 22 протоколу №170 від 17.12.2020 року), підставою для відмови у призначенні позивачу грошової допомоги стало неподання ним документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 10.04.2019 року у справі №822/220/18 сформулював правовий висновок, відповідно до якого документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. При цьому, неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міністерства оборони України обов'язку щодо їх витребовування.
Ухвалою судді від 04.01.2022 року від відповідачів витребувано докази, зокрема заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги разом з усіма доданими до неї документами, а також матеріали листування з ним.
Відповідачі вимоги ухвали суду не виконали, повідомивши суд, про те, що вони були знищені у встановленому законом порядку у зв'язку з введенням на території України воєнного стану Указом Президента України №64 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні".
Сторонами не заперечується, що разом із заявою про призначення одноразової грошової допомоги позивач подав свідоцтво про хворобу №980 від 04.06.2019 року, видане військово-лікарською комісією хірургічного профілю Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, а також довідку МСЕК серії 12 ААА №007989 від 16.10.2019 року, які вказують лише на характер і давність тілесних ушкоджень та не містять відомостей про обставини травми ОСОБА_1 , зокрема про те, що вона не пов'язана із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Доказів того, що позивач подавав будь-які інші документи, які містять відомості про обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) до суду не надано.
З огляду на заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міністерством оборони України, обов'язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міністерства оборони України достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника.
Суд вважає, що позивач наразі не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, оскільки ним подано не всі передбачені Порядком №975 документи для отримання такої допомоги.
Така правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах висловлена у постановах Верховного Суду від 04.03.2020 року (справа №806/2879/18), від 21.01.2021 року (справа №808/4149/17), від 04.03.2021 року (справа №280/4768/18), від 11.03.2021 року (справа №319/714/17), від 15.09.2021 року (справа №640/24651/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17) вказала, що під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.
Оскільки саме на заявника покладено обов'язок щодо зібрання та подання усіх необхідних документів, передбачених в пунктах 10 та 11 Порядку №975, то позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо підготовки та направлення документів до Міністерства оборони України не підлягає задоволенню, оскільки згідно з пунктом 13 Порядку №975 на нього покладено обов'язок лише щодо складання висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, а не щодо формування пакету необхідних документів, передбачених вказаним Порядком.
Суд установив, що спірне рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене пунктом 22 протоколу №170 від 17.12.2020 року, про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги є законним, підстав для його скасування не встановлено.
Тож у задоволенні позову за основними та похідною позовними вимогами слід відмовити.
Судові витрати сторонами у справі не понесені.
Керуючись статтями 9, 90, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш