24 травня 2022 року Справа № 280/2792/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012)
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 43314918)
про скасування постанови, -
22.02.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- поновити строк для звернення з адміністративним позовом, визнавши причину його пропуску поважною;
- скасувати постанову головного державного виконавця Частюка В.О. від 10.02.2022 ВП № 65098771 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 10200,00 грн.;
- стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2481,00грн;
- розглядати справу за участю сторін.
Ухвалою суду від 22.02.2022 позовну заяву було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Роз'яснено сторонам , що справа буде розглянута протягом строку визначеного частиною 4 статті 287 КАС України.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладене в позовній заяві (вх.№12892 від 22.02.2022). Зокрема зазначено, що Пенсійний фонд України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України», згідно із якою Пенсійному фонду України виділяються кошти на виплату пенсій у розмірах, визначених законодавством (головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України). Виплата донарахованої суми за рішенням суду, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Вказано, що Верховний Суд неодноразово дійшов висновку, що накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Відповідно до Бюджету Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на 2021 рік (зі змінами) на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду виділено 13444.8 тис, грн. Пенсійний фонд України профінансував всю суму (13444.8 тис, грн.), що підтверджується листами від 30.03.2021, 19.05.2021, 09.06.2021, 14.07.2021, 28.07.2021. Разом з тим наголошено, що нарахована на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 у справі №33/9496/14-а, сума в розмірі 16258,77 грн. внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою за № 81105. Щодо виплати донарахованої пенсії, вказує, що вона буде проведена згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Враховуючи викладене просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заперечення проти задоволення позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву від 12.05.2022 (вх.№18613 від 23.05.2022). Зокрема зазначено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження №65098771 з примусового виконання виконавчого листа по справі №334/9496/14а виданого 17.02.2015 Ленінським районним судом м. Запоріжжя. Зауважено, що у зв'язку із невиконанням позивачем рішення суду в частині виплати коштів стягувачу в розмірі 16 258,77грн., державним виконавцем винесено постанову ВП№ 65098771 про накладення на позивача штрафу. Разом з цим наголошено, що позивач не скористався своїми правами боржника, встановленими Законом України «Про виконавче провадження», а саме: не звернувся до державного виконавця в порядку ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, не звернувся до суду в порядку ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, а також не надав державному виконавцю відомостей, які б зумовили обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Враховуючи викладене наголошено, що оскаржувану постанову прийнято з метою недопущення порушень Закону України «Про виконавче провадження», в межах наданих державному виконавцю повноважень в зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 у справі № 334/9496/14-а задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районні м. Запоріжжя (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Задоволено частково апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя. Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 24.11.2014 змінено, а саме викладено абзаци третій та четвертий резолютивної частини постанови в наступній редакції:
«Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районні м. Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно із статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 02 квітня 2014 року по 02 серпня 2014 року, включно, за відрахуванням фактично отриманих сум».
Вказане рішення було виконано боржником в рамках виконавчого провадження ВП№65098771.
Позивачем на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 у справі № 334/9496/14-а проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 02.04.2014 по 02.08.2014, розмір доплати склав 16258,77 грн.
Нараховану суму в розмірі 16 258,77грн. внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (реєстраційний номер у реєстрі 81105), проте не виплачено (а.с.12).
10.02.2022 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно- Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюком В.О. винесено постанову ВП №65098771 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 10200,00 грн. (а.с.8-10).
Не погоджуючись із вказаною постановою, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулося до суду з даною позовною заявою із вимогою про її скасування.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.
Відповідно до частини першої, пункту першого частини другої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункти 1, 16 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону №1404-VІІІ).
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина 6 статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення врегульовано статтею 63 Закону №1404-VІІІ.
Так, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частини 1, 2 статті 63 Закону №1404-VІІІ).
За правилами, встановленими частиною 1 статті 75 Закону №1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З матеріалів справи слідує, що постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2015 у справі № 334/9496/14-а боржником виконано частково, а саме проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 02.04.2014 по 02.08.2014, розмір доплати склав 16 258,77грн. Нараховану суму внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (реєстраційний номер у реєстрі 81105). Так, з 02.04.2014 по 02.08.2014 пенсія ОСОБА_1 обчислюється у розмірі не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно із статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, виплата донарахованої пенсії буде проведена згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» після відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Водночас, суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19.
Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, дійшов висновку, що саме поважність причин як умови, з якою Закон України “Про виконавче провадження” пов'язує накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення, є тією обставиною, якій державний виконавець і суди мають надати належну правову оцінку. Обставини, які повідомлені ГУ ПФУ свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії за судовим рішенням зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов'язків, а власне змінами у правовому регулюванні порядку виплати пенсій та фінансуванням витрат на виплату цих пенсій. Позивач не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету на виплату перерахованих сум пенсії не виділялись.
Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №0840/3476/18, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 та від 15.04.2020 у справі №811/1324/18.
Вирішуючи аналогічні спірні правовідносини у постанові від 15.05.2020 в адміністративній справі № 812/1813/18 Верховний Суд дійшов висновку, що саме від Уряду залежить можливість Пенсійного фонду України забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень.
При цьому, 28.08.2018 набрав законної сили Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, яким було визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 21.02.2018 у справі №814/2655/14.
Дослідивши докази наявні в матеріалах справи суд зауважує, що в даному випадку, позивач не мав об'єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету не виділялись, про що надано відповідні докази, а саме:
- Бюджет Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області на 2021 рік (а.с.14-15);
-Зміни, що вносяться до бюджету Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області на 2021 рік (а.с.16);
- Лист до Пенсійного фонду України про необхідність збільшення коштів на виплату за судовими рішеннями (а.с.17).
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 10.02.2022 ВП №65098771 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 10200,00 грн., є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням №517 від 22.02.2022 (а.с.30).
За таких обставин, судовий збір у розмірі 2481,00 грн. підлягає відшкодуванню Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 287 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164, код ЄДРПОУ 43314918) про скасування постанови - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Частюка Віталія Олександровича від 10.02.2022 ВП №65098771 про накладення на Головне управління Пенсійною фонду України в Запорізькій області штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 10200,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-б, код ЄДРПОУ 20490012) судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 24.05.2022.
Суддя І.В.Садовий