24 травня 2022 року Справа № 280/5664/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.06.2021 №Ф-44019-13;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 шляхом виключення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 20 612,02 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваною вимогою відповідач вимагає від ОСОБА_1 сплатити єдиний внесок у розмірі 20 612,02 грн. Водночас, позивач є застрахованою особою як найманий працівник та отримувач коштів від Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району, та страхові внески за неї сплачено страхувальниками. Вказує, що наявність у неї свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є доказом здійснення такої діяльності та отримання доходу. Враховуючи наведене, позивач не є платником єдиного соціального внеску, з огляду на що просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 12.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №280/5664/21; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач перебуває на обліку як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. З 01.01.2017, у зв'язку з внесеними змінами до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у самозайнятих осіб виник обов'язок визначати базу нарахування та сплачувати єдиний внесок. У зв'язку з невиконанням позивачем обов'язку щодо сплати єдиного соціального внеску винесено оскаржувану вимогу. У задоволенні позовних вимог просить відмовити. Крім того, вказує, що позивачем не в повному обсязі сплачено судовий збір (за одну позовну вимогу немайнового характеру), при цьому заявлено одну позовну вимогу майнового та немайнового характеру.
З цього приводу суд зазначає, що вимога про зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 шляхом виключення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 20 612,02 грн. не є вимогою майнового характеру, оскільки її вирішення в судовому порядку не призведе до зміни майнового стану позивача.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI).
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2021 році - 908 грн. 00 коп.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, згідно з п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - це вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Отже, з урахуванням наведеного вище, законодавством на позивача покладено обов'язок сплатити судовий збір за заявлену нею у позові основну вимогу (про визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 29.06.2021 №Ф-44019-13) у порядку та розмірах, встановлених Законом України "Про судовий збір".
Водночас, суд звертає увагу, що похідна вимога окремо судовим збором не оплачується.
Відповідно доводи контролюючого органу про те, що позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового та одну позовну вимогу немайнового характеру, та сплачено судовий збір не в повному обсязі, є помилковими.
04.08.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона спростовує аргументи контролюючого органу.
Ухвалою суду від 24.05.2022 замінено відповідача - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає про таке.
ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується копією відповідного свідоцтва від 04.12.2018 серії ЗП №001917.
05.12.2018 позивача взято на облік як платника єдиного внеску, про що свідчить копія повідомлення від 05.12.2018 №1808288000019.
29.06.2021 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-44019-13, відповідно до якої заборгованість ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зі сплати єдиного внеску станом на 31.05.2021 становить 20 612,02 грн.
Вимогу контролюючим органом сформовано на підставі автоматичних нарахувань єдиного соціального внеску в інтегрованій картці платника податків - позивача, а саме:
- з терміном сплати 19.04.2019 в сумі 2754,18 грн. (І квартал 2019 року);
- з терміном сплати 19.07.2019 в сумі 2754,18 грн. (ІІ квартал 2019 року);
- з терміном сплати 19.10.2019 в сумі 2754,18 грн. (ІІІ квартал 2019 року);
- з терміном сплати 20.01.2020 в сумі 2754,18 грн. (IV квартал 2019 року).
- з терміном сплати 21.04.2020 в сумі 2078,12 грн. (січень, лютий 2020 року - єдиний внесок за І квартал 2020 року);
- з терміном сплати 20.07.2020 в сумі 1039,06 грн. (червень 2020 року - єдиний внесок за ІІ квартал 2020 року);
- з терміном сплати 19.10.2020 в сумі 3178,12 грн. (ІІІ квартал 2020 року);
- з терміном сплати 19.01.2021 в сумі 3300,00 грн. (IV квартал 2020 року).
Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 533-IX, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 № 591-IX, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 04.12.2020 № 1072-IX нарахування позивачу єдиного внеску за період з 01.03.2020 по 31.05.2020 не здійснювалося.
Вважаючи вищевказану вимогу протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою із вимогою про її скасування.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб щодо адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.
Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний соціальний внесок не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не отримує дохід від роботодавця, який використовує її працю на умовах трудового або цивільно-правового договору, або на інших умовах, передбачених законодавством. В іншому випадку така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення правових норм, якими врегульована сплата єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС як самозайняті особи, зокрема особи, які мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно отримують доход від роботодавця, який використовує їх працю на підставі трудового або цивільно-правового договору, або інших умовах, передбачених законодавством, спричиняє подвійну сплату єдиного внеску (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Вказану позицію висловив Верховний Суд у постанові від 16.03.2021 у справі № 500/2433/19, від 18.11.2021 у справі № 620/3987/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріами справи, зокрема, довідкою від 06.07.2021 №35/185, підтверджується, що позивач з 17.03.2011 працевлаштована в ПАТ «Завод «Перетворювач» на посаді юрисконсульта 1 категорії.
При цьому, довідка форми ОК-7 є доказом того, що протягом 2019 - 2020 років єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 сплачували ПАТ «Завод «Перетворювач», Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Дніпровському району та Громадська організація «Запоріжжя. Платформа спільних дій».
Отже, з урахуванням наведених позицій Верховного Суду, позивач не зобов'язана була у спірні періоди (2019, 2020 роки) самостійно нараховувати і сплачувати єдиний соціальний внесок, як самозайнята особа - адвокат.
З урахуванням викладеного, вимога Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 29.06.2021 №Ф-44019-13 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 шляхом виключення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 20 612,02 грн. слід зазначити наступне.
За визначеннням пункту 2 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.
Відповідно до положень пункту 1 Розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Як зазначено в пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року, засіб захисту, що вимагається статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Матеріалами справи, зокрема, інтегрованою карткою платника податків ОСОБА_1 підтверджується, що станом на 30.04.2021 за позивачем рахується заборгованість з єдиного соціального внеску у розмірі 20 612,02 грн.
За таких обставин, враховуючи, що в інтегрованій картці платника податків відображено стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, беручи до уваги, що судом встановлено відсутність у позивача обов'язку самостіно сплачувати єдиний соціальний внесок за період 2019 - 2020 роки, суд вважає належним та допустимим способом захисту прав позивача зобов'язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці позивача шляхом виключення вказаної суми.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) від 29.06.2021 №Ф-44019-13.
3. Зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) здійснити коригування даних в інтегрованій картці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за платежем «Єдиний соціальний внесок, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність» шляхом виключення суми у розмірі 20 612 (двадцять тисяч шістсот дванадцять) гривень 02 коп.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення виготовлено та підписано 24.05.2022.
Суддя Ю.П. Бойченко