23 травня 2022 року Справа № 280/569/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 )
до - Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області ( 72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Центральна, буд. 7, код ЄДРПОУ 20485360)
про визнання незаконним та скасування рішення,-
13 січня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати незаконним та скасувати п.41 рішення № 52 двадцятої сесій дев'ятого скликання Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області від 30.11.2021 про відмову громадянці України. ОСОБА_1 , в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2.0000 га, для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08.11.2021 та надати - дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статтей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324884800:01:032:0050, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, площею 2,000 га.
В обґрунтування позовної заяви зазначено що обрана та визначена на графічному матеріалі земельна ділянка загальним розміром 2,00 га згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є сформованою земельною ділянкою, відноситься до земель комунальної власності Приморської ОТГ та має цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, землі запасу, які не надані у власність або користування громадянам або юридичним особам, тобто земельна ділянка є вільною та такою, що може передаватися до приватної власності громадян для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації. Зазначення у рішенні такої підстави «бажана земельна ділянка зарезервована рішенням сесії Приморської міської ради від 30 жовтня 2018 року № 32 для створення громадських пасовищ - не може вважатися законною та вмотивованою відмовою, оскільки поняття «зарезервована» взагалі відсутнє серед підстав, передбачених статті 118 Земельного кодексу України та згідно витягу з Державного земельного кадастру не перебуває у власності або користуванні фізичних та юридичних осіб. Зазначає, що законодавством зобов'язано орган місцевого самоврядування розглянути клопотання громадянина в межах бажаної земельної ділянки визначеної графічними матеріалами та самим клопотанням - на підставі якого надати дозвіл на розробку проекту землеустрою або надати вмотивовану відмову (згідно статті 118 ЗК України) не виходячи за межі клопотання. Просить суд позов задовольнити.
18 січня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощенного позовного провадження. Судове засідання призначено на 24 лютого 2022 року об 10 год 30 хв.
22 лютого 2022 року вх. №12819 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Представник Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві (вх. №12819 від 22 лютого 2022 року), відповідно до якого зазначено, що 30 листопада 2021 року Приморською міською радою Приморського району Запорізької області прийнято рішення № 52, де пунктом 41 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Вказує, що оскаржуване рішення, пункт 41 є правомірним та прийняте відповідно до норм чинного законодавства. Вказує, що розглядаючи клопотання заявника Приморська міська рада встановила, що бажана земельна ділянка згідно поданого графічного матеріалу розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 2324884800:01:032:0050 площею 78,3776 га, яка рішенням Приморської міської ради зарезервована як перспективні землі для створення громадського пасовища та сінокосу, необхідних жителям територіальної громади для забезпечення власних господарських потреб, зокрема сінокосіння та випасання худоби. Зазначена земельна ділянка кадастровий номер 2324884800:01:032:0050 розташована на території Приморської міської ради Бердянського району (за межами населеного пункту) та є комунальною власністю. Передана з державної власності в комунальну на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 05 червня 2018 року № 8-995/15-18-СГ та акту прийому передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 06 червня 2018 року укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та Приморською міською об'єднаною територіальною громадою Приморського району Запорізької області.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
ОСОБА_1 08.11.2021 звернулися до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області з клопотанням про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність згідно статтей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам в межах норм безоплатної приватизації за рахунок земель комунальної власності на території Приморської ОТГ (на території с. Преслав) згідно графічних матеріалів що додавались, площею 2,00 га, з земельної ділянки комунальної форми власності (землі запасу) кадастровий номер 2324884800:01:032:0050, на підставі графічних матеріалів з позначками бажаного місця розташування.
На двадцятій сесії дев'ятого скликання Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області від 30.11.2021 було прийнято рішення № 52, яким було відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустроїв щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам України у тому числі ОСОБА_1 .
У пункті 41 рішення 52 зазначено настунне:
Відмовити громадянці України ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області і (за межами населеною пункту) (згідно доданої план-схеми) для ведення особистім селянською господарства (код згідно КВЦПЗ:А01.03).
Підстава: базісна земельна ділянка зарезервована рішенням сесії Приморської міської ради від 30 жовтня 2018 року № 32 створення громадських пасовищ.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (надалі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту б) частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з пунктом а) частини третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни […] набувають права власності […] земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами […] здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт в) частини третьої статті 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Отже, громадянин/ка України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара із земель державної/комунальної власності.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для […] ведення особистого селянського господарства […] у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України).
Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо організації і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою (пункт 9 частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР).
Відповідно до статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (частина 12 статті 46).
За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
При вирішенні цього спору суд застосовує наведені вище нормативні положення та керується такими мотивами.
ОСОБА_1 є громадянином України, має право на безоплатне набуття права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Позивач звернувся до органу місцевого самоврядування (відповідача) із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з додатками за переліком, що відповідає вимогам частини шостої статті 118 ЗК України.
Нормами статті 26 Закону №280/97-ВР віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин до компетенції сесії сільської, селищної, міської ради шляхом прийняття відповідного рішення. Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.
На двадцятій сесії дев'ятого скликання Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області від 30.11.2021 було прийнято рішення № 52, яким було відмовлено у наданні дозволу на розробку проектів землеустроїв щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам України у тому числі і мені. ОСОБА_1 .
У пункті 41 рішення 52 зазначено настунне:
Відмовити громадянці України ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га, яка розташована на території Приморської міської ради Приморського району Запорізької області і (за межами населеною пункту) (згідно доданої план-схеми) для ведення особистім селянською господарства (код згідно КВЦПЗ:А01.03).
Підстава: базісна земельна ділянка зарезервована рішенням сесії Приморської міської ради від 30 жовтня 2018 року № 32 створення громадських пасовищ.
Оцінюючи оскаржене рішення Приморської міської ради Приморського району Запорізької області 30 листопада 2021 року №52 (пункт 41) на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує таке:
частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Суд констатує, що текст оскарженого рішення відповідача не містять обґрунтування, що могло б прояснити заявнику чи суду мотиви відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідачем не надано доказів, чим саме місце розташування бажаної земельної ділянки 2,00 га не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що пункт 41 рішення чотирнадцятої сесії дев'ятого скликання Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30 листопада 2021 року №51 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (заявник гр. України ОСОБА_1 )», на підставі якого позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, орієнтовною площею 2,000 га, для ведення особистого селянського господарства, на території Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області є протиправним та таким що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08.11.2021 та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав Бердянського району), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324884800:01:032:0050, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, орієнтованою площею 2,000 га, суд зазначає наступне.
Обираючи правильний спосіб захисту порушених прав позивача, суд враховує роз'яснення, які наведені в пункті 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яких у разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача суд може зобов'язати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право. Резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов'язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.
Суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду. За своєю правовою природою повноваження відповідача щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08.11.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав Бердянського району), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324884800:01:032:0050, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, орієнтованою площею 2,000 га, з урахуванням мотивів суду.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Частиною 4 статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Таким чином в іншій частині позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача в їх частині, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на мотивувальну частину цього рішення.
Відповідно до приписів частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджується квітанцією №0.0.2384077553.1 від 17.12.2021.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) до Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Центральна, буд. 7, код ЄДРПОУ 20485360) про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати п.41 рішення № 52 двадцятої сесій дев'ятого скликання Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області від 30.11.2021 про відмову громадянці України ОСОБА_1 , в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства.
Зобов'язати Приморську міську раду Бердянського району Запорізької області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 08.11.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність згідно статтей 116, 118 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарствам за рахунок земель комунальної власності Приморської ОТГ (с. Преслав Бердянського району), яка розташована на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер: 2324884800:01:032:0050, на підставі графічних матеріалів з позначкою бажаного місця розташування, що додавались до клопотання, орієнтованою площею 2,000 га, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) з Приморської міської ради Бердянського району Запорізької області (72102, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Центральна, буд. 7, код ЄДРПОУ 20485360) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 23 травня 2022 року.
Суддя Р.В.Сацький