24 травня 2022 року м. Ужгород№ 260/1474/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
14 квітня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: "1. Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком; 2. Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період роботи з 11.10.1984 по 30.11.1989 із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців страхового стажу та врахувати заробітну плату, отриманої за період з 01.10.1984 по 30.11.1989 відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 1204-02/7230 від 18.01.2021, виданої муніципальним архівом м. Новий Уренгої при призначенні пенсії; 3. Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто два) 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатській області.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2022 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Відповідачем було відмовлено в призначенні позивачу пенсії за віком на підставі статті 26 частини 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", однак, період роботи з 01 жовтня 1984 року по 30 листопада 1989 року в районах Крайньої Півночі не обраховано в кратному розмірі (один рік роботи за один рік і шість місяців). Крім того, позивач зазначає, що відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату його пенсії з урахуванням заробітної плати, зазначеної в довідці № 1204-02/7230 від 18 січня 2021 року з дати призначення позивачу пенсії, а саме 31 серпня 2021 року. З огляду на викладене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить суд відмовити повністю в задоволенні позову з наступних підстав. відповідач зазначив, що періоди роботи позивача в Районі Крайньої Півночі обчислено в одинарному розмірі без урахування кратності, у зв'язку з ненаданням строкових трудових договорів або довідок про укладення з позивачем строкових трудових договорів та поширення на нього пільг з кратного обчислення стажу роботи. Щодо позовної вимоги про врахування заробітної плати роботи в районах Крайньої Півночі, відповідач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області надіслано до відділу Пенсійного фонду російської федерації по Ямало-Ненецкому Автономному округу запит про необхідність проведення перевірки достовірності видачі, зокрема довідки позивача про заробітну плату для обчислення пенсії. Однак, на час подачі відзиву на позову відповіді на вказаний запит не надходило.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписом статті 92 частини 1 пункту 6Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що з 31 серпня 2021 року позивачу призначено пенсію по віку на підставі статті 26 частини 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
23 грудня 2021 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з заявою щодо роз'яснення розрахунку його пенсії та перерахунку пенсії за віком з зарахуванням періодів роботи в районах Крайньої Півночі в кратності та з врахуванням заробітної плати, отриманої за період з 01 січня 1984 по 30 листопада 1989 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 1204-02/7230 від 18 січня 2021, виданої муніципальним архівом м. Новий Уренгої.
Листом від 05 січня 2022 року № 73-6853/Б-02/8-0700/22 відповідачем було повідомлено, про відмову позивачу в перерахунку пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю у останнього письмового трудового договору за період його роботи в районах Крайньої Півночі, а довідку № 1204-02/7230 від 18 січня 2021 року не має можливості врахувати, оскільки на запит до російської федерації спеціалістів Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницький області щодо проведення перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату не отримана відповідь (а.с. 9).
Позивач не погодившись із такими діями відповідача, звернувся до суду із позовом.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV ((у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон України № 1058-ІV).
Відповідно до пункту 5 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого i960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу
Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Пунктом 7 Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до пункту 7 параграф "б" цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.
Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії BP СРСР від 10.02.60 регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Указом Президії BP СРСР від 29.09.67 було скорочено тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, а саме: зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та по інвалідності, виключно працівникам, які прибули на роботу в райони Крайньої Півночі та місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі з інших місцевостей країни за умови укладення ними трудового договору про роботу в цих районах строком на три роки.
Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня i960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.60 "Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" і від 26.09.67 "Про розширення пільг для осіб, що працюють з районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", надаються всім робочим і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.60, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.67, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
Таким чином, підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії BP СРСР від 10.02.60 та від 29.09.67 та Постановою №148.
При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівними довідками.
Згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_2 (а.с.а.с. 13-16), позивач, зокрема з 11 жовтня 1984 року по 30 листопада 1989 року працював в тресті "Уренгойтрубопроводсторой" Ямало-Ненецкого автономного округа. У трудовій книжці мається штамп, де зазначено, що місцевість прирівняна до району Крайньої Півночі.
Тотожні відомості підтверджуються архівними довідками виданими муніципальним архівом м. Новий Уренгої від 18 січня 2021 року № 1204-02/723, № 1204-02/7229 та наказами тресті "Уренгойтрубопроводсторой", які підтверджують перебування на роботі позивача в районі Крайньої Півночі (а.с.а.с. 18-25).
Таким чином, вказаний стаж роботи підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивача з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, звільнення та записом про місцезнаходження підприємства, на яких він виконував роботи, архівною довідкою, необхідні для призначення пенсії.
Покликання відповідача про те, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості, не ґрунтується на законі, оскільки з огляду на приписи пункту 5 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону № 32-V від 26.07.2006), згідно до якої пільгове обчислення страхового стажу проводиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Тобто, наявність письмового трудового договору не є виключною і єдиною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документу за її вибором.
Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 19 вересня 2019 року (справа № 348/2208/16-а, провадження № К/9901/32412/18), постанові від 14 листопада 2019 року у справі №265/6105/16-а адміністративне провадження № К/9901/44953/18.
Крім того, Верховний Суд вже висловив правову позицію з цього питання, так, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 302/662/17-а) зазначив, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Аналогічна позиція викладена також Верховним Судом у Постанові від 18 червня 2020 року справа № 537/1415/17 адміністративне провадження №К/9901/22807/18.
З огляду на викладені вище обставини, на переконання суду, наявні достатні та необхідні правові підстави для зарахування вищезазначених періодів роботи в районах Крайньої Півночі до страхового стажу позивача із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців.
При ухваленні даного рішення судом враховано правові висновки Верховного Суду, відомості трудової книжки під час роботи позивача в районі Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зарахування до трудового стажу позивача періодів з 11 жовтня 1984 року по 30 листопада 1989 року з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців страхового стажу.
Щодо врахування позивачу заробітної плати, отриманої за період з 01 жовтня 1984 року по 30 листопада 1989 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 1204-02/7230 від 18 січня 2021 року, виданої муніципальним архівом м. Новий Уренгої.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що відповідачем при призначенні позивачу пенсії не було зараховано заробітну плату, отриману за період з 01 жовтня 1984 року по 30 листопада 1989 року відповідно до довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 1204-02/7230 від 18 січня 2021 року, мотивуючи тим, що вказану довідку не має можливості врахувати, оскільки на запит до російської федерації спеціалістів Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницький області щодо проведення перевірки достовірності видачі довідки про заробітну плату не отримана відповідь.
При цьому, суд вважає за необхідне вказати, що відповідачем не обґрунтовано причини ставити під сумнів достовірність видачі довідки про заробітну плату № 1204-02/7230 від 18 січня 2021 року.
Відповідно до статті 40 Закону України № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 01 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до статті 27 частини 2 Закону України № 1058-ІV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (стаття 40 частина 1 абзац 5 Закону № 1058-ІV).
З вище наведеного можна зробити висновок, що врахування заробітної плати за період до 01 липня 2000 року здійснюється на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ 25.11.2005 року № 22-1 (далі по тексту - Порядок № 22-1).
За змістом пункту 2.1 Порядку № 22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Згідно з пунктом 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей, та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступниками або архівними установами.
Отже, обов'язковою умовою для обчислення пенсії, з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року по справі № 21-11а15 та постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 766/6029/17 (№ К/9901/1184/17).
Відповідно до архівної довідки про заробітну плату позивача за період страхового стажу до 01 липня 2000 року, виданої муніципальним архівом м. Новий Уренгої від 18 січня 2021 року № 1204-02/7230, така містить назви первинних документів, на підставі яких їх видано. У довідках зазначено, що їх видано на підставі архівних даних: фонд 11, опис 5,справа 144, лист 69, справа 93, лист 15, справа 11, лист 10, справа 124, лист 6, справа 137, лист 10, справа 148, лист 57,опис 11, справа 70, лист 25, справа 63, лист 10 (а.с. 17).
Позивачем з свого боку, як особою, яка звертається із заявою про призначення пенсії за віком, було дотримано усі вимоги чинного на момент подачі заяви законодавства.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що, в даному випадку, позивач не може бути позбавлений права на врахування його заробітку для обчислення (перерахунку) пенсії на підставі довідки про заробітку плату від 18 січня 2021 року № 1204-02/7230 через відсутність відповіді російської федерації на запит Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо достовірності такої довідки, оскільки нести тягар відповідальності, у зв'язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг вплинути.
Неможливість отримання необхідної пенсійному органу інформації щодо заробітної плати не є правовою підставою для позбавлення особи права на соціальний захист шляхом зменшення розміру призначеної пенсії.
Оскільки саме протиправні дії відповідача призвели до неправильного обчислення пенсії позивачу та неврахування йому частини стажу, необхідно зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки № 1204-02/7230 від 18 січня 2021 року з дати призначення пенсії, а саме 31 серпня 2021 року.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 87 Закону України № 1788 ХІ суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає, або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до статті 46 частини 2 Закону України № 1058-ІV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до статті 77 частин 1, 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При прийнятті рішення суд також враховує, що згідно із статті 6 частини 1КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити.
Керуючись 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу період роботи з 11 жовтня 1984 року по 30 листопада 1989 року в кратному розмірі, а саме - один рік роботи за один рік і шість місяців, з врахуванням довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 1204-02/7230 від 18 січня 2021 року, починаючи з 31 серпня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко