23 травня 2022 року м. Житомир справа № 240/7232/20
категорія 112030100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні заяву про заміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення у справі.
В обґрунтування заяви вказано, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження №65945001 з примусового виконання виконавчого листа по справі №0640/7232/20. Під час вчинення виконавчих дій, боржник повідомив відділ примусового виконання рішень, що не в змозі виконати рішення суду в частині виплати перерахованих пенсійних виплат за період з 13.12.2019 року по 30.04.2021 в сумі 166154,15 грн. у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування. Враховуючи, що вказане ускладнює виконання рішення, ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення, а саме: зміни з зобов'язальної частини рішення на стягнення різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії у сумі 166 154,15 грн.
Суд вважає за можливе розглянути заяву у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12.03.2021 у справі №0640/7232/20 позов ОСОБА_1 задоволено, та зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсію за вислугу років, відповідно до ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 02 березня 2020 року №18-312 вих.20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Вказане рішення набрало законної сили і на його виконання позивачу 08.06.2021 було надіслано виконавчі листи, в тому числі і виконавчий лист зобов'язального характеру, який в подальшому пред'явлено для виконання до Відділу примусового виконання рішень.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2021 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально - західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №65945001 з примусового виконання виконавчого листа по справі №240/7232/20.
Вирішуючи питання про наявність підстав для зміни способу, порядку виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Положеннями ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу судового захисту порушених прав.
Під встановленням способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Разом з тим, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Водночас слід зауважити, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.
Так, судовим рішенням зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, на підставі довідки прокуратури Житомирської області від 02.03.2020 №18-312 вих.20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
ОСОБА_1 , відповідно до заяви, просить фактично змінити зміст резолютивної частини рішення з "зобов'язати" на - "стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 166154,15 грн. різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії".
Аналізуючи норми статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення такі вимоги не можуть бути задоволені, оскільки задоволення заяви про зміну чи встановлення способу виконання рішення суду фактично змінить рішення суду по суті та спосіб захисту, передбачений статтею 5 вказаного Кодексу, що був обраний позивачем під час звернення до суду та визнаний судом обґрунтованим під час розгляду справи по суті.
Обґрунтування заяви про заміну способу виконання рішення суду полягає у наявності листа Головного управління Пенсійного фонду України про проведення виплати після виділення коштів на погашення заборгованості.
Відповідно до ст. ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно із п.п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що нараховану суму не було виплачено стягувачу у зв'язку з тим що збільшення видатків на фінансування бюджетної програми Міністерством соціальної політики України, а відповідно Пенсійним фондом України для Головного управління на даний час не проведено, тобто належних доказів відсутності можливості виконати судове рішення у визначений судом спосіб не надано.
За наведених обставин, суд вважає, що заява про зміну способу виконання рішення у справі № 240/7232/20 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 250, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення у справі № 240/7232/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова