Справа № 2о-306/2010 р.
ІМ*ЯМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого судді СУРНІНОЇ Л.О.,
при секретарі ЄСАУЛЕНКО Н.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивачка звернулася із позовом про розірвання шлюбу, зазначивши, що 07.12.2002 року було зареєстровано шлюб з відповідачем. Позивачка вказує, що протягом спільного життя сторони мешкали в однокімнатній квартирі матері позивачки разом з її дітьми від першого шлюбу. Спільних дітей сторони не мають. Під час проживання в шлюбі чоловік зловживав спиртними напоями і постійно учиняв сварки. При цьому, проживаючи разом з позивачкою та її дітьми, гроші до сімейного бюджету відповідач не вносив, ставлячи сім*ю у скрутне матеріальне становище, та повністю витрачав їх на придбання спиртних напоїв. Внаслідок даних обставин подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити інтересам позивачки та інтересам її дітей, які вимушені постійно спостерігати за сімейними сварками та сп'янілим станом відповідача, що негативно впливає на їх психічний розвиток та моральний стан. Влітку 2009 року сторони припинили шлюбні відносини та перестали вести спільне господарство. У дійсний час відповідач вчиняє неправомірні дії відносно позиваки та її родини. Спору про поділ майна не має. Враховуючи вищевикладене, позивачка просить розірвати шлюб.
Позивачка у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, наполягаючи на розірванні шлюбу, зазначила, що строк для примирення не потрібен; просила прийняти заочне рішення по справі.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду пред'явленого до нього позову був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю не надходило. Таким чином, в силу ч. 2 ст. 77 ЦПК України суд вважає, що відповідач не з'явився до суду без поважних причин. Відповідно до вимог ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України, заслухавши думку позивача, суд вважає можливим прийняти заочне рішення на підставі доказів, що є у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивачку, суд вважає, що є підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).
Судом встановлено, що 07.12.2002 року було зареєстровано шлюб з відповідачем. Позивачка вказує, що протягом спільного життя сторони мешкали в однокімнатній квартирі матері позивачки разом з її дітьми від першого шлюбу. Спільних дітей сторони не мають. Під час проживання в шлюбі чоловік зловживав спиртними напоями і постійно учиняв сварки. При цьому, проживаючи разом з позивачкою та її дітьми, гроші до сімейного бюджету відповідач не вносив, ставлячи сім*ю у скрутне матеріальне становище, та повністю витрачав їх на придбання спиртних напоїв. Внаслідок даних обставин подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити інтересам позивачки та інтересам її дітей, які вимушені постійно спостерігати за сімейними сварками та сп'янілим станом відповідача, що негативно впливає на їх психічний розвиток та моральний стан. Влітку 2009 року сторони припинили шлюбні відносини та перестали вести спільне господарство. У дійсний час відповідач вчиняє неправомірні дії відносно позиваки та її родини. Спору про поділ майна не має. Таким чином, суд вважає, що родина фактично розпалась, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам позивачки.
Вимоги про поділ майна і утримання дитини не заявлені.
Витрати по справі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 169, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 07.12.2002 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Луганського обласного управління юстиції, актовий запис №251, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 17 грн. 00 коп. ОСОБА_1 від витрат звільнити.
Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом м. Луганська за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не входить до строку на апеляційне оскарження рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України.