Справа № 2-884/2010
30 червня 2010 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Геєць Ю.В., при секретарі Ровенській В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості,
Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості, в якому вказав, що 26.09.2008 року між ОСОБА_1, далі - позичальник та ПАТ КБ «Приватбанк» укладений договір № 252986 Cred (далі - договір).
Відповідно до Розділу 1 договору предметом даного договору є загальні умови і порядок надання Банком, у рамках програми мікрокредитування, кредиту позичальнику. Надання коштів здійснюється при наявності вільних коштів банку. Загальна сума кредиту в рамках договору складає 15 000 грн. Строк повного погашення кредиту не пізніше 25.03.2010 року. Кредит наданий на споживчі потреби.
Згідно з Розділом 3 договору, позичальник за користування кредитом сплачує відсотки в розмірі 32 % річних. У випадку порушення будь-якого з зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 60 % річних, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості.
Свої зобов'язання, передбачені договором Банк виконав у повному обсязі. В забезпечення виконання за цим договором 26.09.2008 року між ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приватбанк», укладений договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитною угодою № 252986 Cred від 26.09.2008 року.
Крім того, 26.09.2008 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «Приватбанк», був укладений договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договору № 252986 Cred від 26.09.2008 року.
Відповідно до п. 2 Договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник ОСОБА_1, включаючи сплату кредиту, відсотків, винагород, штрафів, пені, та інших платежів, відшкодування збитків.
У випадку невиконання боржником ОСОБА_1 обов'язків за Кредитною угодою, боржник та поручителі відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Станом на 23.07.2009 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 15301 грн. 30 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 12221,41 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом, а також штрафу - 2113,16 грн.; штраф (фіксована частина) - 250 грн.; штраф (процентна складова) - 716,73 грн.
Враховуючи ту обставину, що відповідач порушив вимоги договору, а саме не виконав в обумовлені строки зобов'язання, передбачені договором, позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість в сумі 15 301 грн. 30 коп., а також судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, наполягає на задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти солідарного стягнення заборгованості, однак посилаючись на тяжке матеріальне становище просила розсрочити виконання рішення.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, неодноразово повідомлялись про день та час слухання справи, причин неявки суду не повідомили, заперечень з приводу позову не надали. Так, в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про отримання ОСОБА_3 судової повістки про виклик її в судове засідання на 02.02.2010 року о 16-00 год. (а.с. 21). Відповідач ОСОБА_2 особисто повідомлялася про слухання справи, в матеріалах справи міститься розписка про отримання нею судової повістки в судове засідання на 17.03.2010 року о 11-00 год., 19.04.2009 року о 09-30 год. (а.с. 23, 35). Крім того, в матеріалах справи містяться поштові повідомлення адресовані зазначеним відповідачам, які повернуті поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Таким чином, судом вжиті всі заходи, щодо своєчасного вручення судової повістки відповідачам, останні не повідомили суд про нове місце проживання, тому на підставі ст. 77 ЦПК України судова повістка вважається доставленою.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1 дослідивши інші докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі й на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Судом встановлено, що 25.09.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладений кредитний договір № 252986 Cred.
Відповідно до Розділу 1 договору предметом даного договору є загальні умови і порядок надання Банком, у рамках програми мікрокредитування, кредиту позичальнику. Надання коштів здійснюється при наявності вільних коштів банку. Загальна сума кредиту в рамках договору складає 15 000 грн. Строк повного погашення кредиту не пізніше 25.03.2010 року. Кредит наданий на споживчі потреби.
Згідно з Розділом 3 договору, позичальник за користування кредитом сплачує відсотки в розмірі 32 % річних. У випадку порушення будь-якого з зобов'язань по погашенню кредиту, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 60 % річних, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості.
Свої зобов'язання, передбачені договором Банк виконав у повному обсязі.
У зв'язку з невиконанням умов договору відповідачем ОСОБА_1 станом на 23.07.2009 року виникла заборгованість в сумі 15301 грн. 30 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 12221,41 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом, а також штрафу - 2113,16 грн.; штраф (фіксована частина) - 250 грн.; штраф (процентна складова) - 716,73 грн.
В забезпечення виконання кредитної угоди 26.09.2008 року банком було укладено два окремих договору поруки з відповідачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3 відповідно.
У кожному з договорів була визначена солідарна відповідальність із позичальником і вказаний об'єм прав, які переходять до поручителя внаслідок виконання ним зобов'язань щодо повернення кредиту. Зокрема, до поручителя в такому разі, переходять права кредитора в тому обсязі, в якому він задовольнив вимоги банку.
Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, урегульовані ст. 554 ЦК України. Зі змісту цієї норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору (ч. 3 ст. 554 ЦК України). У такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно.
Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна сказати про їхню спільну поруку. За таких обставин кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
Крім того, до поручителя, який виконав зобов'язання за кредитним договором, переходять права кредитора лише в розмірі частини зобов'язання, виконаного ним.
Отже, поручителі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, не несуть у такому разі солідарно відповідальність, оскільки не можна сказати про їхню спільну поруку. За таких обставин кредитор має право пред'являти вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.
За таких обставин суд приходить до висновку що, оскільки відповідачі не уклали з позивачем спільного договору поруки, то солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором неможливе.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що в межах заявлених позовних вимог необхідно відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 543, 553, 554, 610, 611, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Геєць Ю.В.