65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса:://od.arbitr.gov.ua
"23" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2096/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.
при секретарі судового засідання Левшиній І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Бороденко М.С. адвокат;
від відповідача: Вірт С.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» до відповідача Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення №65/8-р/к від 11.04.2019р. про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу у розмірі 272000,00грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» посилається на неповне дослідження Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України тендерні пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» при прийнятті рішення №65/8-р/к від 11.04.2019р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.08.2021р. відкрито провадження у справі №916/2096/21, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.09.2021р. о 10:50.
19.08.2021р. за вх.суду№22144/21 відповідач надав до суду відзив на позов.
27.08.2021р. за вх.суду№22545/21 позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи.
В підготовчому засіданні від 02.09.2021р. було оголошено перерву на 07.10.2021р. 11:00 про що зазначено в протоколі судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
10.09.2021р. за вх.суду№24365/21 позивач надав до суду відповідь на відзив.
21.09.2021р. за вх.суду№24934/21 відповідач надав до суду заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи.
У зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 06.10.2021р., підготовче засідання 07.10.2021р. о 11:00 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 11.10.2021р. призначено підготовче засідання у справі №916/2096/21 на 11.11.2021р. о 11:30 та повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.
В підготовчому засіданні від 11.11.2021р. було оголошено про закриття підготовчого провадження ат призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2021р. закрито підготовче провадження у справі №916/2096/21, призначено справу до розгляду по суті на 25.11.2021р. о 11:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.
Однак, у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному по 17.12.2021р. включно, судове засідання 25.11.2021р. о 11:00 не відбулося.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.12.2021р. призначено судове засідання у справі №916/2096/21 на 11.01.2022р. о 11:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.
В судовому засіданні від 11.01.2022р. було оголошено перерву на 03.02.2022р. о 11:45, про що зазначено у протоколі судового засідання.
В судовому засіданні від 03.02.2021р. позивач звернувся до суду з клопотанням про призначення експертизи.
В судовому засіданні від 03.02.2022р. було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення експертизи про що зазначено в протоколі судового засідання.
В судовому засіданні від 03.02.2022р. було оголошено перерву на 15.02.2022р. о 11:30, про що зазначено у протоколі судового засідання.
У зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 08.02.2022р., судове засідання 15.02.2022р. о 11:30 не відбулося.
24.02.2022р. указом Президента України № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” на території України було запроваджено воєнний стан, який 14.03.2022 згідно указу Президента України № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” продовжено до 25.04.2022.
02.03.2022 року Рада Судів України опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з урахуванням яких Рішенням зборів суддів Господарського суду Одеської області від 14.03.2022 року, оформленого протоколом №916-2/2022 рекомендовано суддям:
- продовжити розгляд справ раніше знятих з розгляду, зокрема, з участю учасників справ у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з урахуванням думки учасників справ;
- відкладати підготовчі та судові засідання в межах розумного строку відповідно до статті 114 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності повідомлення учасників справи або за наявності їх клопотання про це із посиланням на перешкоджання їх явки у зв'язку із введенням воєнного стану;
- здійснювати розгляд справ у письмовому провадженні;
- продовжити видачу судових наказів у наказному провадженні;
- продовжити видачу наказів на виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Згідно указу Президента України від 18.04.2022р. №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” воєнний стан на території України продовжено до 25.05.2022р.
З 16.03.2022р. по 12.05.2022р. включно суддя Степанова Л.В. перебувала у відпустці.
Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з відпустки, ухвалою суду від 16.05.2022р. призначено судове засідання у справі №916/2096/21 на 23.05.2022р. о 11:00 та повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання.
В судовому засіданні від 23.05.2022р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/2096/21.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Як вказує позивач, 11.04.2019р. Адміністративною колегію Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №65/8-р/к у справі №13-02/2018 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» порушенням, передбаченим п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, згідно якого на позивача накладено штраф у загальному розмірі 272000,00грн.
Позивач зазначає, що він дізнався про вказане рішення 20.05.2021р. шляхом ознайомлення представника позивача з матеріалами справи №916/1245/21 за позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» про стягнення 544000,00грн.
Позивач вважає, що рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/8-р/к у справі №13-02/2018 є безпідставним, надуманим, таким, що ґрунтується лише на припущеннях і прийняте відповідачем без урахування фактичних обставин. Відповідачем не в повному обсязі та неналежним чином було досліджено тендерні пропозиції позивача, згідно яких було винесено оскаржуване рішення.
Як зазначає позивач, безпідставними є доводи стосовно того, що учасники торгів не змінювали свої цінові пропозиції та різниця між ними була мінімальною. ТОВ «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» з урахуванням технічних завдань предметів закупівель та власних матеріальних ресурсів визначало оптимальні цінові межі, за яких підприємство було б в змозі виконати умови договору про закупівлю у разі його укладання, а подальше пониження ціни було б нерелевантним та неприбутковим для господарської діяльності позивача. ТОВ «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» при участі в публічних закупівлях керується принципами об'єктивної оцінки технічного завдання предмету закупівлі та точного прогнозованого можливого прибутку, яке підприємство має намір отримати, у зв'язку з чим Позивач не понижав своєї цінової пропозиції в ході перебігу аукціону. Кошториси були складені за обчислення необхідних витрат та з детальним дослідженням сфери надання послуг, що являлась предметом закупівель, тобто ціни визначені по об'єктивним критеріям, які можна порівнювати з такими, що несуть учасники при виконанні аналогічних договорів про закупівлю послуг. Таким чином, є цілком ймовірним пропонування іншими учасники цін, наближених до цінової пропозиції позивача. Таку наближеність слід вважати закономірною випадковістю та не можна ототожнювати з обміном інформацією між учасниками стосовно цінових пропозицій, оскільки власне закупівлі є публічними та вся інформація стосовно них доступна будь-якій зацікавленій особі, що дозволяє учасникам сформувати власні цінові пропозиції відповідно до кон'юнктури ринку. В свою чергу, цінові пропозиції та їх порівняльний аналіз на ринку не аналізувалися відповідачем взагалі.
Позивач вказує, що висновки адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України стосовно наявності технічних учасників, складання кошторисів однією особою та факту обміну інформацією стосовно цінових пропозицій є безпідставними та такими, що не підкріплені доказами. Не могли слугувати підставою для прийняття оспорюваного рішення доводи відповідача стосовно спільної подачі учасниками тендерних пропозицій. Факт того, що учасники торгів свої тендерні пропозиції для участі в процедурі закупівлі подавали з єдиного авторизованого електронного майданчику, оператором якого є ТОВ «Держзакупівлі. Онлайн» не є належним й достатнім доказом вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відкриті торги були проведені після публікації замовником на веб-порталі «Prozorro» оголошення про проведення відкритих торгів. Тобто, учасники відкритих торгів діючи незалежно один від одного, в різний проміжок часу, в межах строку визначеного законодавством подали свої тендерні пропозиції.
Як зазначає позивач, в свою чергу, посилання адміністративної колегії на завантаження іншим учасником тендерної пропозиції з тієї ж унікальної мережевої адреси вузла в комп'ютерній мережі, побудованої за протоколом ІР не можна вважати допустимою підставою для прийняття рішення про наявність антиконкурентих узгоджених дій у зв'язку з тим, що відповідачем у оскаржуваному рішенні не зазначено жодних відомостей про файли логування роботи обчислювальної техніки, яка приймала участь у системі відкритих торгів на веб порталі «Prozorro» про проведення відкритих торгів на закупівлю, без яких встановити ІР адреси не можливо. Позивач для формування своїх тендерних пропозицій використовував стандартні офісні програми, які перебувають у вільному доступі. Версії даних програм являлись актуальними на дату проведення відповідних процедур публічних закупівель. Крім того, більшість програмних забезпечень мають автоматичне оновлення до актуальної версії, що об'єктивно може бути поясненням факту створення різними учасниками файлів за допомогою програмних забезпечень однакових версій, оскільки створення здійснювалось в єдиний для всіх термін подачі тендерних пропозицій. Таким чином, це є звичайним збігом обставин надання іншими учасниками файлів, що були створені такими ж програмами, які використовував позивач. Висновки відповідача про спільну подачу позивачем з іншим учасником тендерних пропозицій зроблені суто при поверхневому пошуку зв'язку у застосованих ними програмних забезпеченнях, без здійснення їх критичного аналізу.
Позивач стверджує, що необґрунтованими та невмотивованими являються доводи відповідача стосовно пов'язаності позивача з іншим учасником на підставі наявності з ним господарських відносин. Так, ТОВ «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» на підставі корпоративного договору №К598 від 29.10.2009р. користується послугами телефонного зв'язку з використанням фіксованого абонентського радіодоступу CDMA в зонах покриття за телефонним номером (048) 7707368. Позивач використовує зазначений телефонний засіб зв'язку протягом тривалого проміжку часу та є беззаперечним і належним користувачем послуг за ним, в свою чергу - одноразове зазначення відповідного телефонного номеру в податковій декларації іншої юридичної особи являється технічною опискою її працівника та не може свідчити про використання даним суб'єктом господарювання у своїй господарській діяльності. В свою чергу, перебування позивача із третьою особою, а саме ТОВ «ПМК 241», у фінансових та господарських відносинах не суперечить приписам законодавства України та не є свідченням узгодженості дій з таким суб'єктом господарювання в аспекті участі в публічних закупівлях. Відповідач безпідставно припускає наявність антиконкурентних узгоджених дій ґрунтуючись на пов'язаності позивача з ТОВ «ПМК 241» у зв'язку із наявністю у них господарських відносин із ДП «Укрпівденбудрозвідування». В аргументування своїх доводів відповідач зазначає, що ТОВ «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» в довідці про наявність обладнання та матеріально-технічної бази повідомляє про оренду обладнання у ДП «Укрпівденбудрозвідування», а ТОВ «ПМК 241» повідомляє про наявність позитивного досвіду виконання аналогічного договору з цим підприємством в довідці про наявність досвіду виконання аналогічних договорів. Проте зазначені доводи ніяким чином не можуть свідчити про наявність узгоджених дій, які призвели чи могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, так як довідка позивача, надана в складі тендерної пропозиції, повідомляє про наявність у нього відповідного орендованого обладнання у ДП «Укрпівденбудрозвідування», яке залучатиметься у разі виконання договору за предметом закупівлі, а ТОВ «ПМК 241» зазначало лише про наявність позитивного досвіду виконання аналогічного договору за предметом закупівлі, та не перебувало в жодних інших господарських відносинах з ДП «Укрпівденбудрозвідування» на момент проведення процедури закупівлі. Таким чином, першочерговим об'єктивним фактом, що мав бути прийнятий до уваги відповідачем при винесенні оспорюваного рішення є те, що на момент проведення процедури закупівлі у позивача були відсутні спільні господарські відносини з її іншими учасниками, а наявність таких у минулому ніяким чином не обґрунтовує наявність антиконкурентних узгоджених дій.
Позивач вказує, що не відповідає дійсності твердження відповідача про наявність у позивача з іншим учасником закупівель спільних працівників. На момент участі у торгах ТОВ «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» у складі тендерних пропозицій зазначало про працівників відповідної кваліфікації, які працевлаштовані на підприємстві та на підтвердження цього надавало копії трудових книжок. В свою чергу, з аналізу тендерних пропозицій ТОВ «ПМК 241» вбачається, що підприємство в довідках про наявність працівників відповідної кваліфікації зазначало недостовірну інформацію про осіб, працевлаштованих на момент проведення торгів у позивача, проте на підтвердження факту працевлаштування копій трудових книжок чи інших документів які б засвідчували їх працевлаштування у ТОВ «ПМК 241» не надавало. З даного слідує, що відповідачем при прийняті оспорюваного рішення здійснено поверхневе дослідження процедур закупівель та необґрунтовано зроблено висновок про наявність у позивача з іншим учасником торгів антиконкурентних узгоджених дій з посиланням лише на наявність у них певних господарських чи інших відносин до моменту участі в торгах.
Позивач не заперечує наявність у минулому з ТОВ «ПМК 241» зазначених відповідачем господарських відносин, проте наголошує на тому, що це ніяким чином не може свідчити про наявність між підприємствами антиконкурентних узгоджених дій, які призвели чи могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, що в свою чергу не спростовано відповідачем у оспорюваному рішенні №65/8-р/к від 11.04.2019 року.
Позивач вважає що висновки, здійснені Адміністративною колегію Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо порушення позивачем вимог чинного законодавства України про захист економічної конкуренції, посилаючись на послідовність співпадання, допущення однакових помилок, ідентичне оформлення певних документів, і як наслідок обмін інформацією та узгоджена підготовка тендерної документації учасниками торгів, ґрунтуються на припущеннях щодо вчинення узгодженості вказаних дій, не повно з'ясовані всі обставини справи. При цьому, посилання, що таке співпадіння та ідентичне оформлення документів вплинуло на спотворення результатів проведених торгів, взагалі не доведено. В даному випадку також мають місце наведені раніше доводи стосовно обмеженого кола суб'єктів господарювання, що провадять свою діяльність в даній галузі підприємництва, а саме - тендерні процедури зазвичай проводяться одними й тими ж замовниками, участь у торгах беруть приблизно одні й ті ж самі підприємства. Схожість у оформлені певних документів учасників та наявність ідентичних допущених помилок тендерних пропозицій учасників з найбільшою вірогідністю пояснюється тим, що учасники при формуванні тендерної пропозиції завантажують для зразка довідки з пакетів документів переможців вже проведених раніше процедур закупівель, будучи переконаними в тому що саме така «довільна» форма приймається замовниками як належна. Крім того, оформлення учасниками торгів документів, які мають ознаки схожості, могло бути наслідком використанням шаблонних зразків. В оскаржуваному рішенні, відповідач не наводить жодних посилань, щодо того, якими нормами, забороняється вступати в господарські відносини учасникам відкритих торгів один з яких є переможцем до або після проведення таких торгів, з огляду на те, аргумент відповідача в частині наявності господарських відносин між учасниками відкритих торгів є надуманим, та законодавчо необґрунтованим. Викладені в рішенні відповідача висновки щодо наявності між учасниками узгодженої поведінки не ґрунтуються на результатах дослідження у сукупності усіх фактів із зазначенням відповідних доказів, які вірогідно встановлюють узгодженість поведінки під час участі у відкритих торгах, в результаті яких усунуто конкуренцію та спотворено результати тендеру (торгів). Оскільки положення ст. 5 та 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не містять чіткого критерію «погодженої конкурентної поведінки (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання» та «координації» конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, відповідно, дає високу ступінь розсуду при тлумаченні цих правових термінів органами АМК, що може призвести до ущемлення прав учасників.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/8-р/к від 11.04.2019р. у справі №13-02/2018 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Відповідач проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позовна заява, на думку відповідача, не підлягає задоволенню, оскільки її доводи безпідставні та не ґрунтуються на чинному законодавстві і правових позиціях Верховного Суду, а рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.04.2019р. №65/8-р/к ухвалено у відповідності до вимог діючого, в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи №13-02/2018, доведено та всебічно обґрунтовано їх в рішенні адміністративною колегією. Наведені у позовній заяві пояснення, аргументи та міркування не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, не спростовують доводів і доказів на яких ґрунтується Рішення №65/8-р/к, тобто, ураховуючи положення процесуальних та матеріальних норм права, відсутні підстави для задоволення позовної заяви у справі № 916/2096/21.
Як вказує відповідач, подання позову і, загалом вся позиція у справі №916/2096/21 позивачем є намаганням уникнути відповідальності за передбачене законодавством про захист економічної конкуренції правопорушення, шляхом зловживання правом і застосуванням формальних процедур.
Відповідач зазначає, що згідно із ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Так, ураховуючи положення ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення №65/8-р/к було направлено на юридичну адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте отримано не було, що і стало підставою для оприлюднення інформації про прийняття рішення в друкованому органі. Інформація про прийняте рішення №65/8-р/к була опублікована у газеті Одеської обласної ради - «Одеські вісті» (№43 (5165) від 08.06.2019р.), а також докладна інформація про прийняте рішення розміщена на офіційному веб-сайті. Таким чином, рішення №65/8-р/к вважається таким, що вручене 18.06.2019р., отже позивач мав право оскаржити рішення № 65/8-р/к у строк з 18.06.2019р. до 18.08.2019р. включно. Проте, ТОВ «Одесакомунекологія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про визнання недійсним рішення №65/8-р/к лише у липні 2021 року, про що свідчить інформація наявна у підсистемі «Електронний суд». Отже, позовна заява подана ТОВ «Одесакомунекологія» до Господарського суду Одеської області з пропуском встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячного строку для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який є присічним та відновленню не підлягає, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, що є підставою для відмови у задоволенні позову. До того ж, двомісячний строк з моменту отримання рішення вважається достатнім для підготовки скарги чи позовної заяви до суду.
Щодо поняття узгодження дій відповідач вказує, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист економічної конкуренції» узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. В даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів, через узгодження поведінки конкурсантами, а докази такого спотворення, відповідачем викладено в спірному Рішенні, і саме вони підлягали дослідженню та оцінці, а при їх підтвердженні вони є достатніми для висновків Відділення, викладених у рішенні Відділення.
Як зазначає відповідач, під час розгляду справи Відділенням у Рішенні №65/8-р/к встановлено обставини вчинення Підприємствами антиконкурентних узгоджених дій що підтверджується сукупністю доказів, на яких ґрунтується Рішення №65/8-р/к, жоден з яких не спростовано позивачем, а саме: поведінковий аспект на торгах; цінові пропозиції учасників; спільна подача тендерних пропозицій; спільні засоби зв'язку; пов'язаність через третіх осіб; наявність сталих ділових та господарських відносин; систематичне перерахування один одному грошових коштів у вигляді тимчасової поворотної фінансової допомоги; синхронність дій у часі; схожість в оформлені документів, наданих у тендерних пропозиціях.
При цьому відповідач вказує, що позивачем в порушення вимог статті 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не зазначено підстав для скасування рішення органу Антимонопольного комітету України.
У відповіді на відзив відповідача позивач зазначає, що в основу викладених відповідачем заперечень покладено доводи, на підставі яких ним було прийнято оспорюване рішення №65/8-р/к від 11.04.2019р. у справі №13- 02/2018, які, в свою чергу, є протиправними та зробленими на підставі поверхневого та неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, та як наслідок визнання встановленими таких обставин без їх доведення, у зв'язку з чим і виник даний судовий спір.
Стосовно доводів відповідача про те, що позовна заява подана ТО В «Одесакомупекологія» до Господарського суду Одеської області з пропуском встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячного строку для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України позивач зазначає, що позиція відповідача основана на лише тому факту, що відповідач, на його думку, здійснив усі необхідні заходи для ознайомлення позивача з рішенням №65/8-р/к від 11.04.2619р. у справі №13-02/2018, але не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. А саме, відповідно до ч.1 ст.60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що заявник, відповідач мають право оскаржити рішення органів АМКУ до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Встановивши таку норму, законодавець акцентує увагу, що строк для оскарження починається лише з моменту отримання доступу (ознайомлення із повним текстом) до рішення. Так, як сам Відповідач стверджує, рішення №65/8-р/к від 11.04.2019р. у справі №13- 02/2018 позивачем отримано поштою не було. Тож, позиція відповідача у даному процесі ґрунтується на факту оприлюднення інформації про прийняте рішення в засобах масової інформації. Однак, відповідачем протиправно не зазначається у відзиві про наявні порушення законодавчих вимог порядку вручення (оприлюднення) рішення, а саме порушення ч. 1 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції». Так, в опублікованому у засобі масової інформації оголошенні відсутня достатня для ознайомлення інформація щодо прийнятого рішення. За текстом оголошення позивач не міг реалізувати своє право щодо ознайомлення із текстом рішення №65/8-п/к від 11.04.2019р. В опублікованому оголошенні міститься лише загальне посилання на справу, відсутня будь-яка інформація про номер рішення та характер правовідносин, що підлягав розгляду у даній справі. Як зазначено вище, відповідно до ст. 60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» строк для оскарження рішення органів АМКУ починається з моменту отримання доступу (можливості ознайомлення) з прийнятим рішенням. Так, в оголошенні відсутній номер прийнятого відносно позивача рішення. Посилання на номер справи ніяким чином не дає змоги позивачеві ознайомитись з рішенням, оскільки у відповідача, як органу державної влади, відсутній будь-який реєстр справ, як то наприклад у судовій системі. В опублікованому оголошенні відсутня інформація про дійсне справне посилання в мережі Інтернет, за яким позивач мав би змогу ознайомитись з даним рішенням.
Позивач вказує, що зазначене у оголошенні посилання є лише загальним посиланням на сайт відповідача, при переході за яким не можливо ознайомитись з оскаржуваним у даному процесі рішенням. Використовуючи мапу веб-сайту та інструменти пошуку, знайти рішення №65/8-р/к від 11.4.2019р. у справі №13-02/2018 та ознайомитись з ним неможливо. За отриманим на замовлення захисника позивача «Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет», що був проведений ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», який акредитований у встановленому діючим законодавством порядку, був встановлений факт відсутності інформації про прийняте рішення №65/8-р/к від 11.04.2019р. у справі №13-02/2018 за відповідним посиланням, яке було опубліковане в оголошенні від 08.06.2019р. («Одеські вісті», №43 (5165)). Таким чином, позивач вважає повністю обґрунтованим та доведеним факт відсутності достатньої для ознайомлення інформація щодо прийнятого рішення в опублікованому відповідачем оголошенні від 08.06.2019р. («Одеські вісті», №43 (5165)), а відповідно порушенні відповідачем законодавчих вимог порядку вручення (оприлюднення) рішення, а саме порушення ч. 1 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції». А відтак, відсутності будь-яких доказів пропущення строків для оскарження прийнятого відповідачем рішення. Таким чином, позиція відповідача щодо початку строку на оскарження рішення АМКУ у червні 2019 року, не підтверджується фактичними обставинами, та на підтвердження такої позиції відповідачем не надано належних доказів.
Позивач стверджує, що початком строку на оскарження прийнятого відповідачем рішення №65/8-р/к є дата фактичного ознайомлення представника позивача в порядку ознайомлення з матеріалами справи №916/1245/21. Так, Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2021р. було відкрито провадження за позовною заявою Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» про стягнення 544000,00грн. Після отримання даної ухвали, представником позивача було подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, та лише 20.05.2021р. матеріали справи були надані для ознайомлення, про що у справі №916/1245/21 є відповідна інформація. Таким чином, з урахуванням положень ч.1 ст.60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» днем одержання оскаржуваного у даному процесі рішення №65/8-р/к та моментом фактичного ознайомлення з вказаним рішенням є 20.05.2021 року. Кінцевим строком для оскарження рішення у відповідності до вимог ЗУ «Про захист економічної конкуренції» є дата - 20.07.2021 року, датою подання позовної заяви у даному процесі є дата - 19.07.2021 року.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною третьою статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.
Згідно з ч.1 та ч.6 ст.40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з приписами ст. 3 названого Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
За приписами ч.1 ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції".
Разом з тим органи Антимонопольного комітету України самостійно визначають джерела та засоби, які є необхідними для повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, та які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особи, які беруть (брали) участь у справі, мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи (крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть (брали) участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи); наводити докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу; одержувати копії рішень у справі (витяги з них, крім інформації з обмеженим доступом, а також інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі); оскаржувати рішення в порядку, визначеному законом.
Згідно з нормами п. 11 ч. 1 і ч. 4 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» проведення дослідження ринку, визначення меж товарного ринку, а також становища, в тому числі монопольного (домінуючого), суб'єктів господарювання на цьому ринку та прийняття відповідних рішень (розпоряджень), належить до виключних повноважень органів Антимонопольного комітету України.
Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст.51 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Як встановлено судом, 11.04.2019р. рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу № 65/8-р/к у справі № 13-02/2018 визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 34995861) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №241» (ідентифікаційний код юридичної особи - 36065869) вчинили порушення, передбачене п.1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (оголошення про проведення торгів, опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/, ідентифікатор закупівлі - UA-2016-09-14-000902-a), проведених Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради за допомогою системи електронних закупівель Prozorro. За порушення, зазначене у п. 1 резолютивної частини цього рішення, накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» у розмірі 68000,00грн.; визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 34995861) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №241» (ідентифікаційний код юридичної особи - 36065869) вчинили порушення, передбачене п.1 ст. 50, п.4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (оголошення про проведення торгів, опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/, ідентифікатор закупівлі - UA-2017-02-21-002618-с), проведених Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради за допомогою системи електронних закупівель Prozorro. За порушення, зазначене у п.4 резолютивної частини цього рішення, накладено штраф на товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» у розмірі 68000,00грн.; визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 34995861) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №241» (ідентифікаційний код юридичної особи - 36065869) вчинили порушення, передбачене п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю ДК 021:2015: 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація (оголошення про проведення торгів, опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/, ідентифікатор закупівлі - UA-2017-10-27-001813-b), проведених Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради за допомогою системи електронних закупівель Prozorro. За порушення, зазначене у п. 7 резолютивної частини цього рішення, накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» у розмірі 68000,00грн.; визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 34995861) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона №241» (ідентифікаційний код юридичної особи - 36065869) вчинили порушення, передбачене п.1 ст. 50, п.4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю ДК 021:2015: 45210000-2 Будівництво будівель (оголошення про проведення торгів, опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https://prozorro.gov.ua/, ідентифікатор закупівлі UA-2016-10-01-000002-b), проведених Департаментом капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації за допомогою системи електронних закупівель Prozorro. За порушення, зазначене у п.10 резолютивної частини цього рішення, накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» у розмірі 68000,00грн.
Отже. всього за рішенням адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.04.2019р. №65/8-р/к у справі №13-02/2018 накладено на позивача штраф в розмірі 272000,00грн.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно ч.1 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Згідно ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Позивач стверджує, що він дізнався про вказане рішення 20.05.2021р. шляхом ознайомлення представника позивача з матеріалами справи №916/1245/21 за позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» про стягнення 544000,00грн. Що початком строку на оскарження прийнятого відповідачем рішення №65/8-р/к є дата фактичного ознайомлення представника позивача в порядку ознайомлення з матеріалами справи №916/1245/21. Так, Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2021р. було відкрито провадження за позовною заявою Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» про стягнення 544000,00грн. Після отримання даної ухвали, представником позивача було подано до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, та лише 20.05.2021р. матеріали справи були надані для ознайомлення, про що у справі №916/1245/21 є відповідна інформація. Таким чином, з урахуванням положень ч.1 ст.60 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» днем одержання оскаржуваного у даному процесі рішення №65/8-р/к та моментом фактичного ознайомлення з вказаним рішенням є 20.05.2021 року. Кінцевим строком для оскарження рішення у відповідності до вимог ЗУ «Про захист економічної конкуренції» є дата - 20.07.2021 року, датою подання позовної заяви у даному процесі є дата - 19.07.2021 року.
Однак такі доводи позивача судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.
Господарським судом Одеської області була розглядалась справа №916/1245/21 за позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» про стягнення 544000,00грн.
В рішенні Господарського суду Одеської області від 08.09.2021р. по справі №916/1245/21 було надано оцінку доводам ТОВ «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» щодо дати вручення оскаржуваного рішення, а саме що рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу від 11.04.2019р. №65/8-р/к у справі №13-02/2018, було направлено позивачу із супровідним листом від 11.04.2019р. №65-02/968, однак, конверт з поштовим повідомленням було повернуто з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Інформація про прийняте 11.04.2019р. Адміністративною колегією Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України рішення №65/8-р/к у справі №13-02/2018, зокрема, відносно ТОВ «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» було надрукована в газеті «Одеські вісті» №43 (5166) від 08.06.2019р., також докладна інформація про прийняте рішення була розміщена на офіційному веб-сайті Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України www.amc.gov.ua. Отже, вказане рішення вважається врученим відповідачу 18.06.2019р.
Також в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2022р. по справі №916/1245/21, якою залишено без змін рішення Господарського суду Одеської області від 08.09.2021р. по справі №916/1245/21 також зазначено, що у разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). З матеріалів справи вбачається, що Відділення надіслало відповідачу копію Рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.04.2019 №65/8-р/к у справі №13-02/2018 відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, рекомендованим листом. Однак, реалізація позивачем передбаченого законом способу надання вказаного Рішення АМКУ до виконання, який передбачає його вручення шляхом надсилання відповідачу засобами поштового зв'язку, виявилась неможливою через повернення органом поштового зв'язку надісланої на належну адресу відповідача копії Рішення з довідкою про те, що причиною цього є закінчення встановленого строку зберігання. Відповідно до п. 94 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2009р. №270 (у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин), порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог закону України Про поштовий зв'язок, цих Правил. Зокрема, прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти. Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку (п. 96 Правил). У відповідності до п. 100 вказаних Правил, вручення поштових відправлень, адресованих, зокрема, підприємствам, установам, організаціям, здійснюється у порядку, визначеному у цих органах, підприємствах, установах, організаціях з урахуванням Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.1997 №1153 (Офіційний вісник України, 1997, число 43, с. 50). Згідно з п. 102 вказаних Правил, в об'єкті поштового зв'язку вручаються, зокрема, прості поштові відправлення, які неможливо вкласти до поштової скриньки; рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, не вручені адресатам під час доставки додому. Пунктом 116 вказаних Правил (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) визначено, зокрема, що у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів (п. 117 Правил надання послуг поштового зв'язку). Відтак, підстави невручення поштового відправлення та повернення його відправнику містяться у Правилах надання послуг поштового зв'язку, зокрема, і у зв'язку із неврученням поштового відправлення адресату особисто на об'єкті органу поштового зв'язку та закінченням строку зберігання такого відправлення. Апеляційний суд зауважує, що добросовісна поведінка суб'єкта господарювання передбачає забезпечення ним отримання кореспонденції за адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Невиконання чи неналежне виконання господарських зобов'язань ПАТ «Укрпошта», навіть якщо б останнє і мало місце (чого у цій справі відповідачем не зазначено, а судом першої інстанції не встановлювалось), не може бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від обов'язкових для виконання розпоряджень, рішень, вимог органу Антимонопольного комітету України та відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.11.2021 у справі №904/4203/20. Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, судова колегія приходить до висновку, що відповідач правомірно застосував порядок оприлюднення інформації про прийняте 11.04.2019р. Рішення №65/8-р/к у справі №13-02/2018 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу», передбачений нормами ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та оприлюднив інформацію про це Рішення у газеті Одеської обласної ради «Одеські вісті» №43(5165) від 08.06.2019р., оскільки рекомендоване повідомлення, яким спірне рішення було направлене на юридичну адресу відповідача було повернуто відправнику. Таким чином, оскаржуване Рішення вважається врученим Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» з 18.06.2019р. (по закінченню 10-ти денного строку після оприлюднення).
Станом на день розгляду справи №916/2096/21 рішення Господарського суду Одеської області від 08.09.2021р. та постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2022р. по справі №916/1245/21 є чинними.
Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи встановлення судами дати вручення Товариству з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» рішення №65/8-р/к у справі №13-02/2018 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» 18.06.2019р. та враховуючи положення ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» останньою датою оскарження рішення №65/8-р/к у справі №13-02/2018 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» є 18.08.2019р. включно.
Натомість позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення №65/8-р/к у справі №13-02/2018 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» лише 19.07.2021р. тобто з пропуском строку, встановленого ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Одночасно, надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положення означеної статті повністю узгоджуються з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» до відповідача Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/8-р/к від 11.04.2019р. у справі №13-02/2018 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» задоволенню не підлягають.
Судові витрати покласти на позивача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ» до відповідача Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/8-р/к від 11.04.2019р. у справі №13-02/2018 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» - відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАКОМУНЕКОЛОГІЯ».
Повне рішення складено 23 травня 2022 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.В. Степанова