"10" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2572/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф.
при секретарі судового засідання Арзуманян В.А.
розглянувши справу №916/2572/21
за позовом: Акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК” (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б.30, код ЄДРПОУ 09806443)
до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛІБУД ЛІФТ” (65009, м. Одеса, вул. Гагарінське плато, буд. 5/2 кв. 339, код ЄДРПОУ 410938861) та до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
про стягнення 187 828,84грн.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідачів - не з'явились;
Акціонерне товариство “ТАСКОМБАНК” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛІБУД ЛІФТ” та до ОСОБА_1 про стягнення 187 828,84грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором №ID7560009 від 09.01.2020р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.08.2021р. провадження по справі №916/2572/21 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 29.11.2021р. справу №916/2572/21 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2022р. підготовче засідання було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
Відповідачі про місце, дату та час судових засідань повідомлялись судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовими повідомленнями, копії яких містяться в матеріалах справи. Відзиви на позовну заяву від відповідачів до суду не надходили.
Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
В матеріалах справи наявна анкета-заява про надання кредиту юридичній особі від 26.12.2019, яка підписана директором ТОВ “ПОЛІБУД ЛІФТ” - ОСОБА_2 .
09.01.2020р. Акціонерним товариством “Таскомбанк” (банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПОЛІБУД ЛІФТ” (позичальник, відповідач-1) в особі директора Тиховського Сергія Васильовича за допомогою ЕЦП підписано заяву-договір №ID7560009 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “Таскомбанк” (продукт “Кредит на розвиток бізнесу”), відповідно до якої за умови наявності вільних коштів банк зобов'язується надати позичальникові кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Згідно з п.1.2 договору кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у AT “Таскомбанк” з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.
За п.п. 2.1, 2.2 договору розмір кредиту: 150 000грн. Валюта кредиту: гривня.
У відповідності до п.2.3.1 договору розмір процентної ставки за користування кредитом (проценти): 0,0001% річних.
Відповідно до п.2.3.2 договору розмір комісійної винагороди: є диференційною та складає: 1,89% якщо період користування кредитом від 1 до 548 календарних днів (включно), 1,69% якщо період користування кредитом від 549 до 1096 календарних днів (включно) від суми виданого кредиту (щомісячно). Розмір комісійної винагороди за видачу Кредиту: 2.9% від суми виданого кредиту (одноразово).
Згідно з п.п. 2.4, 2.6 договору терміни і порядок погашення кредиту: погашення основного боргу за кредитом, сплата процентів - щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів які передують календарному числу місяця, в яке було укладено договір, включно із цим числом; сплата комісійної винагороди за кредитом - щомісяця, починаючи з другого місяця, наступного за місяцем укладення договору, до календарного числа місяця, в яке було укладено договір, включно із цим числом; сплата комісійної винагороди (за наявності) за видачу кредиту - одноразово і сплачується у день надання кредитних коштів; сторони узгодили, що графік погашення кредиту надається у додатку 1 до цього договору та доступний клієнту у системі “ТАС24Бізнес”. Строк кредиту: 36 місяців з дати укладення договору.
Відповідно до п.3.1 договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення кредиту.
За п.3.2 договору остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п.2.6 цього договору.
Згідно з п.3.3 договору у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Відповідно до п.4.3 договору строк дії договору встановлений в розділі 18 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “Таскомбанк”.
У відповідності до п.4.4 договору дата підписання заяви-договору шляхом накладення електронних підписів обох сторін вважається датою укладання договору.
Додатком №1 до заяви-договору №ID7560009 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT “Таскомбанк” (продукт “Кредит на розвиток бізнесу”) є Графік погашення кредиту, відповідно до якого відповідач має сплачувати щомісяця основну заборгованість за кредитом, комісію за управління кредитом, проценти.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи виписок по рахунку, позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 150 000 грн.
09.01.2020р. між Акціонерним товариством “Таскомбанк” (кредитор, позивач) та Фізичною особою-резидентом України ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) укладений договір поруки №T09.07.2019I8264, у відповідності до якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальність “ПОЛІБУД ЛІФТ” (боржник) зобов'язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі заяви-договору №ID7560009 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT “Таскомбанк” (продукт “Кредит на розвиток бізнесу”), що укладений між кредитором та боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.
Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником усіх зобов'язань за кредитним договором, в тому числі:
п.1.2.1 - повернути кредитору кредит у розмірі 150 000 грн., у терміни (строки), визначені кредитним договором;
п.1.2.2 - щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування кредитом в розмірі 0,0001% річних з урахуванням порядку та розміру їх зміни згідно умов кредитного договору та в строки, що встановлені кредитним договором;
п.1.2.3 - щомісячно сплачувати комісію за управління кредитом в розмірі: ,89% якщо період користування кредитом від 1 до 548 календарних днів (включно), 1,69% якщо період користування кредитом від 549 до 1096 календарних днів (включно) від суми виданого кредиту (щомісячно) від суми виданого кредиту в порядку, встановленому кредитним договором;
п.1.2.4 - сплатити кредитору неустойку, пеню, штрафи, та понад суму неустойки, пені, штрафів відшкодувати збитки, заподіяні кредитору за невиконання або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором;
п.1.2.5 - у випадках, передбачених кредитним договором та/або законодавством України, з дати пред'явлення відповідної вимоги достроково (до настання термінів або строків повернення/сплати, зазначених вище у цьому пункті) повернути кредитору кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обов'язки, що виникнуть із кредитного договору;
п.1.2.6 - інших грошових зобов'язань, що виникли на підставі кредитного договору або можуть виникнути на підставі цього у майбутньому, у тому числі збільшення грошових зобов'язань, які передбачені умовами кредитного договору.
За п.п. 1.3, 1.4 договору виконанням зобов'язань, забезпечених цим договором, вважається виконання боржником своїх зобов'язань, зазначених у п.1.2 цього договору в повному обсязі в строк, порядку та на умовах кредитного договору. У випадку зміни розміру кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або комісій та/або строку користування кредитом та/або інших умов кредитного договору шляхом внесення змін та доповнень до кредитного договору, положення кредитного договору щодо розміру кредиту, процентів, комісій та строку користування кредитом такими, що мають перевагу над п.1.2 цього договору.
Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору у випадку невиконання або прострочення виконання боржником зобов'язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й боржник. Передбачена п.2.1 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник порушить зобов'язання та/або допустить прострочення виконання будь-якого із зобов'язань, зазначених у п.1.2, 1.3 договору.
За п.п. 4.1 договору після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, до поручителя згідно ст. 556 ЦК України переходять усі права кредитора за кредитним договором та права кредитора за договорами, що забезпечували його виконання. Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор зобов'язується надати йому протягом 5 (п'яти) робочих днів документи або їх копії, які підтверджують зобов'язання боржника за кредитним договором.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 договору поруки цей договір набуває чинності з моменту накладення електронного підпису обох сторін, що прирівнюється до власноручного підпису. Порука за цим договором припиняється, якщо кредитор протягом 3 (трьох) років від дня настання строку повернення кредиту не пред'явить вимоги до поручителя.
Як зазначає позивач, станом на дату звернення до суду, у відповідача-1 наявний борг за укладеним кредитним договором у розмірі 187 828,84 грн., з яких: 137 499грн. заборгованість по тілу кредиту, 0,14 грн. заборгованість по відсоткам, 44 713,72 грн. заборгованість по комісії, 5615,98 грн. пені та 0,00 грн. штрафу.
Позивач вказує, що Повідомленнями-вимогами від 11.12.2020р. відповідачі були повідомлені про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни. Проте відповідні повідомлення-вимоги були залишені відповідачами без відповіді та задоволення.
Отже, посилаючись на вищенаведені обставини, Акціонерне товариство “ТАСКОМБАНК” звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У відповідності до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як встановлено господарським судом, між позивачем і відповідачем-1 укладений кредитний договір (заява-договір №ID7560009 від 09.01.2020), на виконання умов якого позивач видав відповідачу-1 кредит в розмірі 150 000 грн. та в подальшому заявив відповідачу-1 вимогу про дострокове повернення виданого кредиту та сплати процентів за користування кредитом (повідомлення-вимога від 11.12.2020), яка відповідачем-1 задоволена не була. Іншого відповідачем-1 не доведено.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
За ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Як вище встановлено судом, відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором, про що між позивачем і відповідачем-2 укладено договір поруки №T09.07.2019I8264, умовами якого встановлено солідарну відповідальність перед банком. Вимогу позивача про дострокове повернення виданого відповідачу-1 кредиту та сплати платежів - відповідач-2 залишив без задоволення. Так само вимогу позивача про дострокове повернення виданого відповідачу-1 кредиту та сплати платежів не виконав і відповідач-1. Іншого відповідачами не доведено.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги ч.2 ст. 1050 ЦК України, умови укладеного між позивачем і відповідачем-1 кредитного договору про встановлення розміру комісійної винагороди, а також виходячи з того, що ані відповідачем-1, ані відповідачем-2 не надано до суду жодних заперечень та/або інших доказів щодо наявності/відсутності/іншого розміру заборгованості по кредиту, відсоткам та комісійній винагороді, господарський суд виходячи з наявних матеріалів справи дійшов висновку про задоволення позовних вимог АТ “Таскомбанк” в частині стягнення з відповідачів солідарно 137 499 грн. заборгованість по тілу кредиту, 0,14 грн. заборгованість по відсоткам, 44 713,72 грн. заборгованість по комісії.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Умовами п.3.3 укладеного між сторонами кредитного договору (заява-договір №ID7560009 від 09.01.2020) встановлено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Сплата пені передбачена п.п. 18.2.5.1 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ “ТАСКОМБАНК”.
Так, пунктом 18.2.5.1 Правил встановлено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів та комісії за користування Кредитом, передбачених цим розділом Правил, або строків повернення Кредиту, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.
Враховуючи факт прострочення погашення кредиту відповідачем-1, перевіривши розрахунки позивача та приймаючи до уваги ненадання відповідачами контррозрахунків заявлених до стягнення сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених АТ “Таскомбанк” позовних вимог про стягнення з відповідачів солідарно 5 615,98 грн. пені.
Станом на день розгляду справи, відповідачі борг не сплатили, документів спростовуючих позовні вимоги не надали.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК” є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів згідно ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК” (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б.30, код ЄДРПОУ 09806443) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛІБУД ЛІФТ” (65009, м. Одеса, вул. Гагарінське плато, буд. 5/2 кв. 339, код ЄДРПОУ 410938861) та до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) - задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПОЛІБУД ЛІФТ” (65009, м. Одеса, вул. Гагарінське плато, буд. 5/2 кв. 339, код ЄДРПОУ 410938861) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “ТАСКОМБАНК” (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б.30, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість по тілу кредиту в сумі 137 499 (сто тридцять сім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять)грн. 00 коп., заборгованість по відсоткам в розмірі 0 (нуль) грн. 14 коп., заборгованість по комісії в сумі 44 713 (сорок чотири тисячі сімсот тринадцять) грн. 72коп., пеню в розмірі 5 615 (п'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 98коп. та судовий збір в сумі 2 817 (дві тисячі вісімсот сімнадцять)грн. 43 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 20 травня 2022 р.
Суддя К.Ф. Погребна