19.05.2022 р. Справа № 27/55(914/4078/21)
Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря Х.Гусак розглянувши матеріали справи за позовом: Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області
до відповідача: Приватного підприємства «Рома», м.Рава-Руська, Львівська область
про стягнення 1 061 962,42 грн заборгованості
за зустрічним позовом:
позивача: Приватного підприємства «Рома», м.Рава-Руська, Львівська область
до відповідача: Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області
про визнання недійсним договору оренди 02.01.2018
в межах провадження у справі № 27/55
за заявою: Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко” у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області
про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства „Тристалко” у формі ТзОВ, м. Жовква Львівської області
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Квіткін Ю.М.-адвокат
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Дмитришин О.П. - адвокат
розпорядник майна: Сибаль А.І. - арбітражний керуючий
29 грудня 2021 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТОВ до Приватного підприємства “Рома” про стягнення 729 166,70 грн заборгованості.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.12.2021 справу № 27/55(914/4078/21) передано на розгляд судді Чорній Л.З. на підставі статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в провадженні якої перебуває справа № 27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ.
Ухвалою суду від 24.07.19 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Технотерн-Буд”, Приватного акціонерного товариства “Козлівський цегельний завод”, Приватного акціонерного товариства “Алтек” від 06.06.2019 р. про розірвання мирової угоди у справі № 27/55, укладеної 17.05.2013 р.; розірвано мирову угоду від 17.05.2013 року у справі № 27/55; поновлено провадження у справі про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, буд. 17, код ЄДРПОУ № 14338335) на стадії процедури санації; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; керуючим санацією призначено Кочергана Богдана Васильовича керівника Спільного українсько - німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ.
Оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про поновлення провадження у справі № 27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ у зв'язку із розірванням мирової угоди.
Ухвалою суду від 23.10.2019 р. затверджено план санації боржника - Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ, клопотання арбітражного керуючого Сибаля А.М. про припинення податкової застави від 17.09.2019 р. за вх. № 2512/19 задоволено, припинено податкову заставу та звільнено активи з податкової застави. Клопотання арбітражного керуючого Сибаля А.М. про скасування арештів від 17.09.2019 р. за вх. № 2513/19 задоволено, скасовано арешти, накладені на все нерухоме майно боржника - Спільного українсько-німецького підприємства - фірма “Тристалко” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю.
Ухвалою суду від 07.07.2021 клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Сибаля А.М. та керуючого санацією Кочергана Б.В. про залишення без розгляду клопотання про затвердження судом змін до плану санації Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ від 19.02.2020 за вх.№448/20, схваленого зборами кредиторів (протокол №01/2020 від 10.02.2020) - задоволено; залишено без розгляду клопотання керуючого санацією Кочергана Б.В. про затвердження судом змін до плану санації Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ від 19.02.2020 за вх.№448/20, схваленого зборами кредиторів (протокол №01/2020 від 10.02.2020); клопотання розпорядника майна арбітражного керуючого Сибаля А.М. про затвердження судом змін до плану санації Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ від 16.02.2021 за вх.№607/21 - задоволено; затверджено зміни до плану санації боржника - Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ (80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, буд. 17; код ЄДРПОУ 14338335), схвалені рішенням зборів кредиторів боржника (протокол №01/2021 від 27.01.2021). Розгляд справи відкладено на 06.10.2021.
Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
Справа №27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства - фірма “Тристалко” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю перебуває на стадії санації.
З 21.10.2019 р. введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 30.12.2021 позовну заяву Спільного українсько-німецького підприємства “Тристалко” у формі ТзОВ до Приватного підприємства “Рома” про стягнення 729 166,70 грн заборгованості - прийнято до розгляду в межах провадження справи №27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства - фірма “Тристалко” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю. Справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 26.01.2022.
В судове засідання від 26.01.2022 представники сторін не з'явились.
21 січня 2022 на адресу суду ПП “Рома” подано заяву про застосування строків позовної давності та у задоволенні позову просять відмовити повністю.
24 січня 2022 через канцелярію суду подану зустрічну позовну заяву ПП “Рома” до СУНП “Тристалко” у формі ТзОВ про визнання недійсним договору оренди.
Ухвалою суду від 28.01.2022 зустрічний позов ПП “Рома” у справі №27/55 (914/4078/21) прийнято до спільного розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом. Розгляд зустрічного позову призначено на 02.03.2022.
На електронну адресу суду позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі представника, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю адвоката. Також у своїй заяві позивач зазначив, що станом на 26.01.2022 на адресу СУНП “Тристалко” у формі ТзОВ відзив на позовну заяву не надходив, вважає, що процесуальний строк надання відзиву на позовну заяву сплив та просить закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 26.01.2022 підготовче засідання відкладено на 02.03.2022.
Через канцелярію суду ПП “Рома” подано клопотання за вх.№321/22 від 28.01.2022 про призначення почеркознавчої експертизи договору оренди від 02.01.2018, укладеного між СУНП “Тристалко” у формі ТзОВ та ПП “Рома”, та акту приймання-передачі від 02.01.2018.
Через канцелярію суду СУНП - фірма “Тристалко” у формі ТзОВ подано заяву за вх. №729/22 від 28.02.2022 про збільшення позовних вимог, а саме на суму 332 795,72 грн. та стягнути із ПП “Рома” на користь СУНП “Тристалко” у формі ТзОВ 1 061 962,42 грн. заборгованості із орендної плати за період з 02.01.2018 по серпень 2018 за договором оренди від 02.01.2018.
Через канцелярію суду 23 лютого 2022 позивачем за первісним позовом СУНП - фірма “Тристалко” у формі ТзОВ подано відзив на зустрічну позовну заяву, яким просить у задоволенні клопотання ПП “Рома” про призначення почеркознавчої експертизи та у задоволенні позовних вимог ПП “Рома” про визнання недійсним договору оренди 02.01.2018 відмовити.
01 березня 2022 представником ПП “Рома” на електронну адресу суду подано клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 02.03.2022.
02 березня 2022 представником СУНП - фірма “Тристалко” у формі ТзОВ на електронну адресу суду подано клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 02.03.2022.
02 березня 2022 року судове засідання не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Чорній Л.З. у відпустці.
Ухвалою суду від 03.03.2022 підготовче засідання призначено на 13.04.2022.
В судове засідання від 13.04.2022 представник в судове засідання з'явились.
Позивач за первісним позовом в судовому засіданні просив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та здійснювати судовий розгляд з їх врахуванням. Відповідач за первісним позовом подав заяву про застосування строку позовної давності.
Позивач за зустрічним позовом позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві та просив задовольнити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи договору оренди від 02.01.2018. Відповідач за зустрічним позовом просив відмовити у задоволенні позову, з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву та у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи договору оренди від 02.01.2018.
Заслухавши сторін суд дійшов висновку про відкладення судового засідання. Дані клопотання будуть вирішуватись в наступному судовому засіданні.
Згідно з Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України за №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, яким воєнний стан продовжується строком на 30 діб із 26 березня.
Ухвалою суду від 13.04.2022 підготовче засідання відкладено на 26.04.2022.
У судове засідання 26.04.2022 представник позивача за первісним позовом з'явився, просив прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог.
Адвокат відповідача за первісним позовом щодо заявлених позовних вимог заперечив.
У позовній заяві за зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди 02.01.2018 Приватне підприємство «Рома» просить витребувати у Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ (80300, Львівська область, м.Жовква, вул. Дорошенка, 17; код ЄДРПОУ 14338335) оригінал договору оренди від 02.01.2018, укладеного між Спільним українсько-німецьким підприємством «Тристалко» у формі ТзОВ та Приватним підприємством «Рома». Клопотання обгрунтовує тим, що для повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин спірного правовідношення та забезпечення можливості проведення почеркознавчої експертизи, у даному провадженні необхідним є витребування у відповідача оригіналу оспорюваного договору оренди від 02.01.2018. Приватне підприємство «Рома» посилається на те, що оригінал договору оренди від 02.01.2018 у позивача за зустрічним позовом є відсутній, в той же час Спільне українсько-німецьке підприємство «Тристалко» у формі ТзОВ долучено копію договору до позовної заяви, що свідчить про те, що у товариства знаходиться також і оригінал договору.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вважає за необхідне клопотання ПП «Рома» задовольнити та витребувати у Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ для огляду оригінал договору оренди від 02.01.2018, укладеного між Спільним українсько-німецьким підприємством «Тристалко» у формі ТзОВ та Приватним підприємством «Рома».
28.02.2022 на адресу суду надійшла заява Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі ТзОВ про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог на суму 332 795,72 грн та стягнути із ПП «Рома» на користь Спільного українсько-німецьким підприємством «Тристалко» у формі ТзОВ
1 061 962,42 заборгованості із орендної плати за період з 02 січня 2018 року по серпень 2018 року за договором оренди від 02.01.2018. У зв'язку із збільшенням розміру позовних вимог, позивачем також доплачено судовий збір.
Судом вказану заяву прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 28.02.2022.
В судове засідання від 18.05.2022 сторони з'явилися. В судовому засідання оголошено перерву до 19.05.2022.
В судове засідання 19.05.2022 сторони з'явилися. Відповідачем по первісному позові через канцелярію суду подано уточнення до клопотання про призначення експертизи від 20.01.2022. Мотивує клопотання тим, що підставою зустрічного позову є те, що договір оренди від 02.01.2018 та акт приймання- передачі від 02.01.2018 містять підписи зі сторони позивача за зустрічним позовом, які не відповідають оригіналу, мають ознаки фальсифікації та свідчить, що оспорюваний правочин зі сторони позивача підписано невідомою особою без відповідних на це повноважень. Для встановлення факту, що підпис, який міститься у договорі оренди від 02.01.2018 та акті приймання-передачі від 02.01.2018 зі сторони позивача за зустрічним позовом вчинений невідомою особою без відповідних на це повноважень, 20.01.2022 представником позивача подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Позивач за зустрічним позовом також стверджує, що договір оренди від 02.01.2018 та акт приймання-передачі від 02.01.2018 містять відтиск печатки, який не відповідає відтиску печатки, яка належить позивачеві та використовується ним для посвідчення відповідних правочинів.
Як наслідок, для встановлення факту, що договір оренди від 02.01.2018 та акт приймання-передачі від 02.01.2018 містять підпис, який вчинений неуповноваженою особою, а також відтиск печатки, який не відповідає оригіналу, необхідним є призначення комплексної експертизи, а саме: комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів.
Позивач за зустрічним позовом просить призначити комплексну почеркознавчу та технічну експертизу договору оренди від 02.01.2018, укладеного між Спільним українсько-німецьким підприємством-фірмою «Тристалко» (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) та Приватним підприємством «Рома», та акту приймання-передачі від 02.01.2018. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
- Чи виконано підпис від імені Демчини Романа Івановича у договорі оренди від 02.01.2018 на третій сторінці у п. 8 «Місцезнаходження та реквізити сторін» у колонці «Орендар» Демчиною Романом Івановичем чи іншою особою?
- Чи виконано підпис від імені Демчини Романа Івановича в акті приймання-передачі від 02.01.2018 у колонці «Орендар» Демчиною Романом Івановичем чи іншою особою?
- Чи нанесено відтиск печатки у договорі оренди від 02.01.2018 печаткою Приватного підприємства «РОМА»?
- Чи нанесено відтиск печатки у акті приймання-передачі від 02.01.2018 печаткою Приватного підприємства «РОМА»?
Проведення експертизи просить доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою: вул. Липинського, 54, м. Львів, 79024.
Згідно з ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Згідно ч. 1 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ч.ч. 5-6 ст. 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Враховуючи наведену норму, суд вважає за необхідне запропонувати сторонам та розпоряднику майна надати питання, роз'яснення яких, потребує висновку експерта за результатами почеркознавчої експертизи.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Згідно з ч. 3 ст. 102 ГПК України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. (ч. 4 ст. 81 ГПК України).
Відповідно до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується.
Вільні зразки - це рукописні тексти, рукописні записи, підписи, достовірно виконані певною особою у різних документах і які не пов'язані з обставинами справи. Прикладами таких документів можуть бути паспорт особи, нотаріально посвідчені документи з підписами особи, інші договори, акти, рахунки, накладні, заяви, листи та інші. При відборі вільних зразків бажано надавати: - близькі за часом виконання підпису чи тексту, який досліджується; - за видом матеріалів письма (чим саме виконано - це кулькова ручка, олівець, тощо); - за формою документа (накладні, відомості, тощо); - за його змістом та цільовим призначенням.
Умовно-вільні - це зразки почерку, виконані безпосередньо особою, почерк якої досліджується, до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами. Наприклад: клопотання, заяви, скарги, листи та інші.
Суд вважає за необхідне зобов'язати ОСОБА_1 надати до суду вільні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації, надати умовно-вільні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Розглядаючи вказане клопотання суд бере до уваги, що відповідно до п.1.1 глави 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) (далі Науково-методичні рекомендації) основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Пунктом 1.3 Науково-методичних рекомендацій передбачено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації. Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Пунктами 1.5-1.8 Науково-методичних рекомендацій визначено, що вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням. Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.
Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити. У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка. Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу. Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти. Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом. Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме. Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином. Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.
Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).
Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.
З огляду на викладене суд вважає необхідним запропонувати позивачу за зустрічним позовом надати усі наявні у нього документи, які відповідають вказаним вимогам у необхідній кількості.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Для відібрання експериментальних зразків підпису ОСОБА_1 суд визнає його явку у судове засідання 08.06.2022 обов'язковою.
З метою проведення технічної судової експертизи печатки ПП «Рома» позивачу за зустрічним позовом необхідно забезпечити в судове засідання від 08.06.2022 наявність печатки ПП «Рома» з метою відібрання експериментальних відбитків зазначеної печатки. Якщо відбиток, що досліджується, нанесено більше року до призначення експертизи, то потрібно також надати вільні зразки, оскільки у процесі експлуатації печатка могла зазнати змін.
З метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, для забезпечення рівних прав усіх учасників справи, для надання можливості учасникам справи належним чином виконати вимоги ухвали суду, суд вважає за доцільне підготовче засідання відкласти на травень 2022 року.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 46, 81, 183, 234, 235 ГПК України, суд
ухвалив:
1. Зобов'язати ОСОБА_1 надати до суду вільні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації на 15 документах, надати умовно-вільні зразки почерку (підпису) особи, яка підлягає ідентифікації на 15 документах.
2. Підписи на вказаних документах мають бути достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з її ідентифікації. Встановити ОСОБА_1 строк для надання до вказаних зразків до 06.06.2022.
3. ОСОБА_1 - забезпечити участь у судовому засідання для відібрання експериментальних зразків підпису та почерку.
4. Запропонувати позивачеві за первісним позовом у строк до 06.06.2022 надати питання, які слід поставити на вирішення експертизи.
5. Позивачу за зустрічним позовом- забезпечити в судове засідання наявність печатки ПП «Рома» з метою відібрання експериметальних відбитків зазначеної печатки та вільні зразки відбитків даної печатки на інших документах зроблених у цей же період.
6. Підготовче засідання відкласти на 08.06.22 о 15:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128).
7. Копію ухвали направити сторонам.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.
Відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Ухвала набирає законної сили в строки та в порядку передбаченому ст. 235 ГПК України.
Суддя Чорній Л.З.