18.05.2022 Справа № 914/410/22
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА,
за участю секретаря судового засідання Лілії БЕРНАЦЬКОЇ,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна",
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Галвесттрейд",
про: стягнення 65'727,37 грн,
за участю представників:
позивача:Уляна ВОВК,
відповідача:не з'явився.
I. Процедури.
1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галвесттрейд" про стягнення 65'727,37 гривень.
2. Ухвалою від 22.02.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначив на 23.03.2022.
3. Рух справи відображено у попередніх ухвалах суду.
4. Відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи та судові засідання, однак жодного разу не з'явився у судові засідання. Зважаючи на закінчення строку розгляду справи, відсутність підстав для відкладення розгляду справи, суд вважає за необхідне ухвалити рішення у судовому засіданні 18.05.2022.
II. аргументи сторін.
Позиція позивача (а. с. 1-5, 69-72).
5. Відповідач у порушення умов договору від 24.10.2019 № 24/1019Щ не оплатив вартості поставленого йому товару. Зазначене стало підставою для нарахування йому пені, відсотків річних та інфляційних втрат.
6. Наявність форс-мажору сама по собі не є достатньою для звільнення від виконання зобов'язання. Крім того, Відповідач не дотримався процедури застосування наслідків настання форс-мажорних обставин.
7. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження наявності підстав для зменшення розміру санкцій.
8. Позивач заперечив можливість відстрочення виконання рішення суду.
9. Предметом позову є стягнення 65'727,37 грн, з яких:
9.1. 37'000,00 грн основної заборгованості.
9.2. 2'642,57 грн пені, нарахованої за період 29.03.2020-14.10.2020.
9.3. 20'641,97 грн - 30% річних, нарахованих за період 29.03.2020-11.02.2022.
9.4. 5'442,83 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня 2020 року по січень 2022 року.
10. Підставою позову є порушення Відповідачем умов договору поставки № 24/10/19Щ від 24.10.2019 в частині оплати отриманого товару.
11. Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з:
11.1. 2'481,00 грн сплаченого судового збору.
11.2. 11'000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Заперечення відповідача (а. с. 62-65).
12. Відповідач визнав позов у частині стягнення 37'000,00 грн основної заборгованості. Просить відстрочити виконання рішення суду до дати завершення воєнного стану в Україні.
13. Відповідач заперечив позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 30% річних у зв'язку з тим, що порушення основного зобов'язання сталося внаслідок непереборної сили - карантину. Крім того, Позивач зволікав зі стягненням суми боргу з метою стягнення більшого розміру інфляційних витрат та 30 % річних. Розмір процентів річних у договорі в 10 разів перевищує розмір процентів річних, визначених у статті 625 Цивільного кодексу України.
14. Відповідач просить зменшити нараховані 30% річних та інфляційних витрат на підставі частини 2 статті 616 Цивільного кодексу України. Адже Позивач сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання або не вжив заходів щодо їх зменшення.
15. Крім того, підлягає застосуванню частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України - адже прострочення з оплати товару виникло в результаті запровадженого на території України карантину. Станом на сьогоднішній день виконанню зобов'язання перешкоджає оголошений в Україні воєнний стан.
16. Щодо позовних вимог про стягнення пені Відповідач заявив про застосування позовної давності.
17. Відповідач також заперечив розмір витрат Позивача на професійну правничу допомогу з огляду на їх неспівмірність зі складністю справи та наданими послугами, недоведеність фактичного об'єм і факту надання професійної правничої допомоги.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
18. Обставини справи, які необхідно встановити:
18.1. Виникнення між сторонами договірних відносин.
18.2. Виконання Позивачем та Відповідачем обов'язків за Договором від 24.10.2019.
18.3. Правильність нарахування санкцій.
Виникнення між сторонами договірних відносин.
19. Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
20. Позивач та Відповідач 24.10.2019 уклали договір поставки № 24/10/19Щ (далі - Договір від 24.10.2019) (а. с. 18-20). Згідно з пунктом 1.1 Договору від 24.10.2019 постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити покупцеві товар на його усне чи письмове замовлення, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти і оплатити товар за цінами, в кількості та асортименті згідно зі специфікаціями та (або) накладними до цього договору, які є його невід'ємними частинами.
Виконання Позивачем та Відповідачем обов'язків за Договором від 24.10.2019.
21. Позивач поставив, а Відповідач отримав товару (щебінь фракції 20-40 мм) на загальну суму 38' 025,00 грн, про що свідчать такі видаткові накладні:
21.1. № 172 від 21.03.2020 на суму 7'475,00 грн (а. с. 21).
21.2. № 173 від 23.03.2020 на суму 10'075,00 грн (а. с. 22).
21.3. № 198 від 02.04.2020 на суму 7'800,00 грн (а. с. 23).
21.4. № 197 від 02.04.2020 на суму 7'995,00 грн (а. с. 25).
21.5. № 209 від 06.04.2020 на суму 4'680,00 грн (а. с. 26).
22. Пунктом 5.6 Договору від 24.10.2019 встановлено, що … покупець зобов'язаний оплатити товар протягом (не пізніше) 7 календарних днів з моменту його отримання.
23. У матеріалах справи є докази здійснення оплати Відповідачем 402'622,90 грн:
23.1. 08.11.2019 - 15'000,00 грн (а. с. 85, зворотня сторона).
23.2. 21.11.2019 - 20'000,00 грн (а. с. 85).
23.3. 06.12.2019 - 20'000,00 грн (а. с. 84, зворотня сторона).
23.4. 13.12.2019 - 15'000,00 грн (а. с. 84).
23.5. 24.12.2019 - 50'000,00 грн (а. с. 83, зворотня сторона).
23.6. 27.12.2019 - 30'000,00 грн (а. с. 83).
23.7. 04.02.2020 - 80'000,00 грн (а. с. 82, зворотня сторона).
23.8. 20.02.2020 - 20'000,00 грн (а. с. 82)
23.9. 28.02.2020 - 20'000,00 грн (а. с. 81, зворотня сторона).
23.10. 02.04.2020 - 17'000,00 грн (а. с. 81).
23.11. 15.04.2020 - 15'000,00 грн (а. с. 80, зворотня сторона).
23.12. 25.05.2020 - 10'000,00 грн (а. с. 80).
23.13. 19.08.2020 - 15'000,00 грн (а. с. 79, зворотня сторона).
23.14. 09.10.2020 - 20'000,00 грн (а. с. 79).
23.15. 17.11.2020 - 15'035,00 грн (а. с. 78, зворотня сторона).
23.16. 22.12.2020 - 10'000,00 грн (а. с. 78).
23.17. 29.12.2020 - 15'000,00 грн (а. с. 77, зворотня сторона).
23.18. 17.09.2021 - 15'587,90 грн (а. с. 77).
24. Зазначені оплати відображені у підписаних обома сторонами актах звіряння взаємних розрахунків, згідно з якими заборгованість Відповідача становить 37' 000,00 грн:
24.1. За 2019 рік - заборгованість становила 122'006,00 грн (а. с. 27).
24.2. За 1 півріччя 2020 року - заборгованість становила 122'035,00 грн (а. с. 28).
24.3. За 3 квартал 2020 року - заборгованість становила 107'035,00 грн (а. с. 29).
24.4. За 2021 рік - заборгованість становить 37'000,00 грн (а. с. 30).
25. Позивач надіслав відповідачеві претензії щодо сплати заборгованості (а. с. 33-38).
26. Таким чином, неоплаченим є товар вартістю 37' 000,00 гривень. Отже, позовні вимоги Позивача про стягнення основного боргу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Правильність нарахування санкцій.
Пеня.
27. Відповідно до пункту 7.2 Договору від 24.10.2019 за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику штрафну неустойку у формі пені із розрахунку від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
28. Відповідач повинен був оплатити видаткові накладні у такі строки:
28.1. № 172 від 21.03.2020 - до 30.03.2020 (останній день строку вихідний день, що переноситься на перший робочий день). Прострочення почалося 31.03.2020 (з цієї дати правомірно нараховувати пеню).
28.2. № 173 від 23.03.2020 - до 30.03.2020. Прострочення почалося 31.03.2020 (з цієї дати правомірно нараховувати пеню).
28.3. № 198 від 02.04.2020 - до 09.04.2020. Прострочення почалося 10.04.2020 (з цієї дати правомірно нараховувати пеню).
28.4. № 197 від 02.04.2020 - до 09.04.2020. Прострочення почалося 10.04.2020 (з цієї дати правомірно нараховувати пеню).
28.5. № 209 від 06.04.2020 - до 13.04.2020. Прострочення почалося 14.04.2020 (з цієї дати правомірно нараховувати пеню).
29. З урахуванням кінцевих строків нарахування пені, визначених Позивачем, правомірним є нарахування пені упродовж таких строків:
29.1. № 172 від 21.03.2020 - з 31.03.2020 до 29.09.2020.
29.2. № 173 від 23.03.2020 - з 31.03.2020 до 30.09.2020.
29.3. № 198 від 02.04.2020 - з 10.04.2020 до 10.10.2020.
29.4. № 197 від 02.04.2020 - з 10.04.2020 до 10.10.2020.
29.5. № 209 від 06.04.2020 - з 14.04.2020 до 14.10.2020.
30. Відповідно до статей 256-257 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До вимог про стягнення пені застосовується позовна давність тривалістю в один рік.
31. Частинами 1 та 5 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
32. З урахуванням пункту 29 цього рішення, перебіг позовної давності щодо стягнення пені мав би закінчитися:
32.1. Щодо видаткової накладної № 172 від 21.03.2020 - 29.09.2021.
32.2. Щодо видаткової накладної № 173 від 23.03.2020 - 30.09.2021.
32.3. Щодо видаткової накладної № 198 від 02.04.2020 - 10.10.2021.
32.4. Щодо видаткової накладної № 197 від 02.04.2020 - 10.10.2021.
32.5. Щодо видаткової накладної № 209 від 06.04.2020 - 14.10.2021.
33. Позов подано до суду 15.02.2022.
34. Водночас, згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 запроваджено карантин з 12.03.2020. Станом на сьогодні карантин не закінчився.
35. Зважаючи на вказане, позовна давність щодо стягнення пені не закінчилась.
Сума боргуПеріод заборгованостіКількість днів прострочкиРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за весь період прострочення
7 475,0031.03.2020 - 23.04.20202410,000.05598,03
7 475,0024.04.2020 - 11.06.2020498,000.044160,12
7 475,0012.06.2020 - 17.09.2020986,000.033240,18
6 450,0018.09.2020 - 29.09.2020126,000.03325,38
10 075,0031.03.2020 - 23.04.20202410,000.055132,13
10 075,0024.04.2020 - 11.06.2020498,000.044215,81
10 075,0012.06.2020 - 30.09.20201116,000.033366,66
7 995,0010.04.2020 - 23.04.20201410,000.05561,16
7 995,0024.04.2020 - 11.06.2020498,000.044171,26
7 995,0012.06.2020 - 10.10.20201216,000.033317,18
7 800,0010.04.2020 - 23.04.20201410,000.05559,67
7 800,0024.04.2020 - 11.06.2020498,000.044167,08
7 800,0012.06.2020 - 10.10.20201216,000.033309,44
4 680,0014.04.2020 - 23.04.20201010,000.05525,57
4 680,0024.04.2020 - 11.06.2020498,000.044100,25
4 680,0012.06.2020 - 14.10.20201256,000.033191,80
Отже, до стягнення підлягає 2'641,72 грн пені.
30 % річних та інфляційні витрати.
36. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
37. Зважаючи на те, що Цивільний кодекс України передбачає можливість встановлення у договорі інший розмір відсотків річних, погодження сторонами 30% річних є правомірним.
38. Суд погоджується з розрахунком Позивача 30% річних та інфляційних втрат. Отже, до задоволення підлягає 5'442,83 грн інфляційних втрат та 20'641,97 грн - 30% річних.
39. Відповідач просить суд застосувати приписи статей 616 та 617 Цивільного кодексу України та зменшити належні до стягнення пеню, 30 % річних та інфляційні втрати.
40. Так, згідно зі статтею 616 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.
41. Найперше суд звертає увагу Відповідача, що непред'явлення позову до 2022 року не свідчить про те, що Позивач намагався збільшити розмір відсотків річних та інфляційних втрат. Непред'явлення позову не перешкоджало Позивачу сплатити заборгованість, яка виникла ще в першій половині 2020 року. Зазначене не може вважатися підставою для зменшення належної до сплати пені.
42. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (пункти 3.1 та 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
43. Відсотки річних та інфляційні втрати не є ані збитками, ані неустойкою, що спростовує аргументи Відповідача, викладені у пункті 14 цього рішення. Відповідно, стаття 616 Цивільного кодексу України не підлягає застосуванню у цьому випадку.
44. Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
45. Частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
46. Частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
47. Пунктом 8.3 Договору від 24.10.2019 встановлено, що про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну протягом 7 календарних днів з моменту настання таких обставин. Факт настання форс-мажорних обставин повинен бути підтверджений відповідним рішенням торгово-промислової палати або іншого компетентного органу.
48. В матеріалах справи немає ані доказів письмового повідомлення Відповідачем Позивача про форс-мажорні обставини, ані доказів засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорної обставини за зверненням Відповідача у зв'язку з карантином. Щодо воєнного стану, то усі нарахування виникли до впровадження на території України воєнного стану. Вказане спростовує аргументи Відповідача, викладені у пункті 15 цього рішення щодо наявності підстав для звільнення його від сплати пені.
Щодо відстрочення виконання рішення суду.
49. Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може … відстрочити виконання рішення... Підставою для … відстрочки … виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про … відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, серед іншого: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
50. Конституційний Суд України у рішенні № 5-пр/2013 від 26.06.2013 вказав, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
51. Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
52. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
53. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
54. Відстрочка подовжує період відновлення порушеного права.
55. У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення. Крім того, у постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/3816/16 зазначено таке:
"Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
У цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов'язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Тобто відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника".
56. Зі змісту відзиву на позов та долучених до нього доказів не вбачається існування у боржника обставин, що ускладнюють виконання рішення. Зокрема воєнний стан на території України не означає, що Відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та набувати кошти. Більше того, держава нині заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що всі працівники (чи їх частина), керівники товариства мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, що перешкоджало б товариству здійснювати підприємницьку діяльність.
57. Досліджуючи баланс інтересів сторін, суд звертає увагу на ту обставину, що Відповідач не сплачує Позивачу заборгованість з квітня 2020 року. Щодо аргументів Відповідача про неможливість погасити заборгованість у зв'язку з карантином, то суд звертає увагу, що поставка товару відбувалася вже в період дії карантину. Якщо Відповідач не міг через карантин вести підприємницьку діяльність, то міг відмовитися від прийняття товару. Натомість, Відповідач прийняв товар, однак не оплачував його майже 2 роки. Матеріали справи не містять відомостей про те, що Позивач перебуває в кращому становищі порівняно з Відповідачем з огляду на запровадження воєнного стану.
58. Суд констатує, що відстрочення виконання рішення суду у справі № 914/410/22 порушуватиме баланс інтересів сторін.
59. Додатково потрібно зазначити, що Відповідач не надав суду доказів неможливості оплатити борг за рішенням суду, зокрема довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів в достатній кількості на рахунках відповідача, докази, які би підтверджували відсутність майна у власності відповідача тощо.
60. Беручи до уваги вищезазначене, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення у справі № 914/410/22.
IV. Судові витрати.
Витрати на професійну правничу допомогу.
61. Позивач та Адвокатське бюро "Уляни Вовк" уклали договір про надання правової допомоги від 10.02.2022 (а. с. 41). Пунктом 3.2 цього договору встановлено, що вартість однієї робочої години становить 1'000,00 гривень.
62. Повноваження адвоката підтверджуються ордером на надання правничої (правової допомоги) від 10.02.2022 (а. с. 44).
63. Позивач та адвокат підписали акт приймання-передачі наданих послуг від 29.04.2022 на суму 10'000,00 грн (а. с. 74), що є меншою сумою у порівнянні із заявленою в попередньому орієнтовному розрахунку. В акті зазначено перелік наданих послуг, час витрачений на такі та їх вартість:
63.1. Підготовка та подання позову, направлення копій відповідачу - 6 год, 6'000,00 гривень.
63.2. Підготовка та подання письмових пояснень та додаткових доказів - 1 год., 1'000,00 гривень.
63.3. Підготовка та подання відповіді на відзив - 2 год., 2'000,00 гривень.
63.4. Участь у судових засіданнях - 1 год, 1'000,00 гривень.
64. Адвокат виставив Позивачу рахунок на оплату 6' 000,00 грн авансу.
65. Позивач сплатив адвокату 6'000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 16.02.2022 (а. с. 73).
66. Аналізуючи надані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає таку обґрунтованою. Сам факт того, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження не спростовує факту виконання адвокатом своїх функцій на належному професійному рівні.
67. Отже, на Відповідача покладаються витрати Позивача на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 9'999,87 гривень.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
68. Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам. У зв'язку з цим на відповідача покладається судовий збір у розмірі 2'480,97 гривень.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галвесттрейд" (адреса: 79020, Львівська область, місто Львів, проспект Чорновола, будинок 59, офіс 2; ідентифікаційний код 42185497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Логістік Україна" (адреса: 03150, місто Київ, вулиця Василя Тютюнника, будинок 5-Б, офіс 11; ідентифікаційний код 38346686) 37'000 (тридцять сім тисяч) грн 00 коп. основної заборгованості, 2'641 (дві тисячі шістсот сорок одна) грн 72 коп. пені, 20'641 (двадцять тисяч шістсот сорок одна) грн 97 коп. - 30% річних, 5'442 (п'ять тисяч чотириста сорок дві) грн 83 коп. інфляційних втрат, 2'480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн 97 коп. витрат на оплату судового збору та 9'999 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 87 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
4. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 23.05.2022.
Суддя Рим Т.Я.