11.05.2022 Справа № 914/3145/21
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА,
за участю секретаря судового засідання Лілії БЕРНАЦЬКОЇ,
представників сторін:
позивача:Ярослав ТУРЧИНЯК,
відповідача 1:Микола ПІДБІРНИЙ,
відповідача 2:не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (далі - Львівгаз, Позивач),
до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю "Еком" (далі - Товариство, Відповідач 1),
до відповідача 2:фізичної особи - підприємця Голодовича Миколи Миколайовича (далі - Підприємець, Відповідач 2),
про:стягнення 541'309,41 грн,
та за зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Еком",
про:визнання недійсним рішення та акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
I. Вступ.
1. Спір у цій справі стосується важливих правових питань, пов'язаних із застосуванням Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою від 30.09.2015 № 2494 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - Кодекс ГРС), при проведенні перевірки газового обладнання, фіксацією оператором ГРС виявлених порушень (несанкціоноване відновлення газопостачання) та перевіркою цих обставин комісією Львівгазу з розгляду актів про порушення. Зокрема, суду належить вирішити питання про можливість провести перевірку без надання доступу до об'єктів газоспоживання, про значення інформування споживача про призначене засідання комісії, а також перевірити правильність визначення періодів донарахувань.
II. Процедури.
2. Львівгаз звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства та Підприємця про стягнення 541'309,41 гривень.
3. Ухвалою від 25.10.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче провадження призначив на 24.11.2021.
4. Ухвалою від 25.11.2021 суд прийняв до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Товариства до Львівгазу про визнання недійсним рішення та акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
5. Суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решта завдань підготовчого провадження. Зазначене стало підставою для того, що ухвалою від 06.04.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
6. В судовому засіданні 11.05.2022 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.
III. Аргументи сторін щодо первісного позову.
Позиція Львівгазу.
7. Товариство є власником майнового комплексу бази відпочинку "Дзвінка", який розташований по вулиці Івана Франка, 67Б, в селищі міського типу Славське Львівської області (надалі - База відпочинку).
8. Львівгаз припинив газопостачання Бази відпочинку, перекривши та опломбувавши вхідні засуву та кран.
9. Товариство здійснило несанкціонований відбір природного газу шляхом самовільного відновлення газопостачання, що є порушенням підпункту 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. Зазначена обставина встановлена в акті про порушення № 261 від 04.03.2021. Акт про порушення складений в присутності незаінтересованої особи, оскільки орендар Бази відпочинку не надав доступу до огляду газоспоживаючого обладнання.
10. За вчинене правопорушення Львівгаз провів донарахування необлікованого об'єму природного газу на суму 541'309,41 грн, який є платою за поставлений природний газ.
11. Підприємець є орендарем приміщення Товариства, де відбувся несанкціонований відбір газу. Оскільки за договором оренди компенсація вартості комунальних послуг встановлюється за погодженням сторін щомісяця, Позивач просить стягнути заборгованість з обох відповідачів солідарно.
12. Отже, предметом позову є солідарне стягнення з Товариства та Підприємця 541'309,41 грн вартості необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу.
13. Підставою позову є порушення приписів договору розподілу природного газу та підпункту 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС.
14. Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з таких сум:
14.1. 8'119,64 грн витрат на оплату судового збору.
14.2. 50'000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заперечення Товариства.
15. Заперечення Товариства обґрунтовуються з підстав, наведених у зустрічному позові.
Заперечення Підприємця.
16. Акт про порушення складено за відсутності представника Товариства, яке є власником Бази відпочинку.
17. Акт має низку недоліків: відсутні відомості про раніше проведені заходи щодо припинення подачі газу на відповідному об'єкті; не вказано про те, що з квітня 2019 року по березень 2021 року Львівгаз проводив періодичні огляди та перевірку цілісності пломб.
18. Із долученого до позову відеозапису вбачається, що огляд об'єкта був формальним, порушень на об'єкті не було. На відео зафіксовано непорушність раніше встановлених пломб та фізичного від'єднання від мережі газопостачання газових приладів. Так, наявні в Базі відпочинку газовий котел Росс АОГВ виведений з експлуатації у зв'язку з технічними причинами в листопаді 2018 року, а газовий котел BOSCH Gaz 3000F-K-50-8E був виведений з експлуатації у зв'язку з припиненням подачі природного газу в квітні 2019 року. В цей час внутрішньо-будинкові мережі Бази відпочинку були переведені на опалення від електричного котла Астон Ватер вей КЕО та твердопаливного котла КС ГВ.
19. Товариство не мало змоги несанкціоновано фактично споживати газ, адже до цього Львівгаз припинив постачання газу на Базу відпочинку шляхом закриття засуви, опломбування вхідного крану та видимого розриву газової труби.
20. Акт-розрахунок складений за відсутності Товариства у зв'язку з неналежним повідомленням про час та місце розгляду акта про порушення.
21. Львівгаз не навів жодних норм права, на підставі яких передбачено солідарне стягнення у спірних правовідносинах. Отже, немає підстав для стягнення спірної суми з Підприємця.
22. Попередній розрахунок судових витрат Підприємця становить 10'000,00 гривень.
IV. Аргументи сторін щодо зустрічного позову.
Позиція Товариства.
23. Товариство вважає вимоги Львівгазу за первісним позовом безпідставними з огляду на недоведення факту несанкціонованого відбору природного газу, неналежним оформленням акта про порушення, а також порушенням порядку розгляду акта про порушення та проведення нарахування.
24. Товариство погоджується з тим, що Львівгаз відключив від газопостачання Базу відпочинку шляхом закриття та пломбування засуви та вхідного крану, а також газового котла BOSCH Gaz 3000F-K-50-8E (пломба №).
25. В подальшому Товариство не відновлювало газопостачання Бази відпочинку з огляду на переорієнтування ні інші джерела енергії: електроенергію та тверде паливо.
26. Акт про порушення від 04.03.2021 Львівгаз склав за відсутності представника споживача і не зазначив, чи той відмовився від підпису.
27. Львівгаз належним чином не повідомив Товариство про розгляд акта про порушення, що порушило право Товариства взяти участь у засіданні комісії з розгляду актів про порушення та надати свої заперечення. Надані Львівгазом докази про повідомлення Товариства про розгляд Акту про порушення є неналежними, адже свідчать про скерування такого повідомлення на адресу Бази відпочинку, а не на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
28. Предметом зустрічного позову є визнання недійсним рішення Львівгазу від 19.04.2021, оформлене протоколом № 52/04 від 19.04.2021 засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС про задоволення акту про порушення № 008246 від 04.03.2021 та акт-розрахунок від 19.04.2021.
29. Підставою зустрічного позову є порушення Львівгазом вимог Кодексу ГРС при прийнятті оскаржуваного рішення.
30. Товариство зазначило у зустрічному позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з таких сум:
30.1. 2'270,00 грн витрат на оплату судового збору.
30.2. 25'000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заперечення Львівгазу.
31. Львівгаз 05.04.2019 припинив газопостачання Бази відпочинку шляхом опломбування лише вхідного крану. Пломбування засуви та газового обладнання (котла BOSCH Gaz 3000F-K-50-8E) не здійснювалось.
32. Підприємець не надав доступу представникам Львівгазу до газоспоживаючого обладнання, у зв'язку з чим акт про порушення складено без його участі, але за участю незацікавленої особи (інспектора праці Славської селищної ради).
33. Львівгаз надіслав Товариству запрошення на засідання комісії за місцем знаходження його майна, що не заборонено Кодексом газорозподільних систем і відповідає принципам добросовісності і розумності.
34. Подані Товариством докази є неналежні, оскільки не підтверджують факти: незадовільного технічного стану котла РоСС АОГВ 50 Д; переведення плити Ardo ПГ-4 на роботу від зрідженого газу; введення в експлуатацію електричного котла Астон Ватер кео та твердопаливного котла КС ГВ.
V. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
Загальні засади регулювання правовідносин, які виникли між сторонами.
35. Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом ГРС, а також договором про розподіл природного газу.
36. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 глави 1 Розділу І Кодексу ГРС цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, зокрема умови забезпечення комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об'ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб'єктів ринку природного газу.
37. Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Обов'язковість укладення договору розподілу природного газу передбачена також пунктом 1 глави 1, пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС.
38. Львівгаз є оператором газорозподільної системи та на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників), а Товариство є замовником послуги розподілу природного газу. Про зазначене свідчить заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (том 1, а. с. 30-37, 40) (надалі - Договір від 01.01.2016). За цим договором оператор ГРС зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (том 1, а. с. 30-37).
39. Між Львівгазом та Підприємцем не виникали договірні відносини з розподілу природного газу.
40. Частина 1, пункт 1 частини 2 статті 59 Закону України "Про ринок природного газу" встановлюють, що суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушенням на ринку природного газу є несанкціонований відбір природного газу. Підпункт 5 пункту 7.4 Договору від 01.01.2016 зобов'язує споживача не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
41. Підпункти 1 та 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС установлюють, що наявність несанкціонованого газопроводу чи несанкціоноване відновлення газоспоживання кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРС (крадіжка газу). Внаслідок цих дій оператор ГРС здійснює нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу. Порядок такого перерахунку відбувається за правилами, встановленими Розділом ХІ Кодексу ГРС.
42. На переконання суду аналіз поняття несанкціонованого відновлення газопостачання неможливий без розуміння процедури та способів припинення газопостачання.
43. Тож, відповідно до пункту 5 глави 7 Розділу VI Кодексу ГРС припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх пломбування.
44. Натомість відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціонованим відновленням газоспоживання визнається виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом:
44.1) зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об'єкт споживача,
44.2) пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо,
внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком.
45. Наведені вище приписи Кодексу ГРС дозволяють зробити висновок про те, що несанкціоноване відновлення газопостачання передбачає вчинення активних дій, спрямованих на усунення механічних перешкод у потраплянні природного газу до газової мережі споживача, внаслідок чого не лише фактично здійснюється відбір природного газу, а й виникає сама можливість такого відбору. Іншими словами, усунення таких механічних перешкод (зривання чи пошкодження пломб чи пломбувального матеріалу, пошкодження або зняття інвентарних заглушок) є необхідною передумовою для кваліфікації вчинених дій як несанкціоноване відновлення газопостачання.
46. Таким чином, з урахуванням аргументів сторін, до предмету доказування у цій справі належать такі обставини, пов'язані з:
46.1) припиненням газопостачання на об'єкті Товариства;
46.2) виявленням та фіксацією Львівгазом порушення;
46.3) дотриманням процедур ухвалення рішення комісією з розгляду актів про порушення.
Припинення газопостачання на об'єкті Товариства.
47. Товариство є власником Бази відпочинку, про що свідчать розпорядження голови Сколівської районної державної адміністрації від 19.06.2003 № 196 (том 1, а. с. 117), акт державної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкта до експлуатації від 30.08.2002 (том 1, а. с. 118-120). Хоч зазначені документи не є достатніми для встановлення факту виникнення права власності на нерухоме майно, ця обставина (1) не заперечується Львівгазом, (2) не є визначальною для вирішення цього спору.
48. Товариство не здійснює діяльності на Базі відпочинку, адже передало її в тимчасове користування Підприємцю на підставі договору оренди від 28.05.2016 (том 1, а. с. 41-44) (надалі - Договір оренди від 28.05.2016). Товариство та Підприємець 01.05.2019 переуклали договір оренди на новий строк - до 30.04.2022 (том 1, а. с. 81-92).
49. Пункт 3.4 Договору оренди від 28.05.2016 передбачає компенсацію вартості за експлуатаційні витрати та комунальні послуги (в тому числі газопостачання).
50. Таким чином, оскільки договірні відносини з розподілу природного газу існують між Львівгазом та Товариством, сбме останнє має обов'язок дотримуватися вимог, визначених Договором від 01.01.2016 та Кодексом ГРС, а також відповідати за можливе порушення відповідних приписів. З огляду на зазначене солідарне стягнення зі споживача та орендаря є неможливим.
51. Львівгазу достеменно було відомо, що саме Відповідач 2 провадить господарську діяльність на Базі відпочинку, про що свідчать акт про порушення від 25.04.2018 (том 1, а. с. 160), який підписаний Підприємцем, гарантійний лист Підприємця від 30.09.2020 (том 1, а. с. 45).
52. Як зазначають відповідачі, припинення газопостачання Бази відпочинку відбулося за зверненням самого Товариства з огляду на прийняте ним рішення про перехід на альтернативні джерела енергії: електроенергію та тверде паливо. В підтвердження цих обставин суду надано низку доказів, які це підтверджують: наказ директора Товариства від 22.11.2018 № 22/12 (том 1, а. с. 123), акт від 29.11.2018 (том 1, а. с. 124), наказ директора Товариства від 15.04.2019 № 15/04 (том 1, а. с. 125), акт від 30.04.2019 (том 1, а. с. 126). Аналізуючи ці докази, суд робить висновок про те, що обставини, підтвердити які вони покликані, не входять до предмету доказування у цій справі. Адже навіть перехід на альтернативні джерела енергії не свідчить про те, що у споживача не виникне потреба (з різних причин) використати природний газ.
53. Львівгаз припинив подачу газу на Базу відпочинку, перекривши та опломбувавши:
53.1. Вхідну засуву, про що свідчить акт на припинення газопостачання та пломбування запірних пристроїв № 194 від 22.03.2019 (том 2, а. с. 97). При пломбуванні використали пломбу № 25640052. Незважаючи на те, що в цьому акті зазначено про перекриття та пломбування вхідного крану, Львівгаз визнав та пояснив, що мова в цій частині йде про кран вхідної засуви (том 2, а. с. 92).
53.2. Вхідний кран, про що свідчить протокол № 4749 від 05.04.2019 (том 1, а. с. 7). При пломбуванні використали пломбу № R25640069.
54. Потрібно зазначити, що вхідна засува розташована ззовні приміщення котельні Бази відпочинку, де розташовувалося газове обладнання, а вхідний кран - всередині цієї будівлі.
55. Товариство надало суду фото опломбування газового котла пломбою № R25640075 (том 2, а. с. 32). Однак на підтвердження такого пломбування не надано жодних допустимих доказів (зокрема, актів про пломбування).
56. Підприємець представив акти від 20.11.2020 (том 1, а. с. 94), від 03.02.2021 (том 1, а. с. 95), від 02.03.2021 (том 1, а. с. 93), складені представниками Львівгазу за участю Відповідача 2. В цих актах зафіксували припинення газопостачання Бази відпочинку та опломбування пломбою № R25640052 шляхом закриття засуви, опломбування вхідного крана пломбою № R25640069.
57. Таким чином, представлені сторонами докази є взаємосуперечливими, адже містять різну інформацію стосовно припинення газопостачання Бази відпочинку.
58. Львівгаз заперечує дійсність представлених Відповідачем 2 документів через виявлені дефекти. Так, вони складені на бланках застарілої форми (за 2017 рік), містять виправлення в датах, і підписи, вчинені від імені працівників Львівгазу, візуально відрізняються від їхніх же підписів на внутрішніх документах Львівгазу. З огляду на це Львівгаз просив витребувати в Підприємця оригінали цих актів для їхнього ретельного дослідження. Суд задовольнив клопотання Львівгазу та ухвалою від 22.12.2021 витребував у Підприємця ці оригінали, встановивши для цього процесуальний строк - не пізніше 30.12.2021. Інформація про таке витребування відображена в ухвалі суду від 22.12.2021.
59. Проте Відповідач 2 не виконав вимог цієї ухвали та не надав суду оригіналів актів.
60. Окремо потрібно звернути увагу на поведінку Підприємця щодо отримання ухвал суду. Так, Підприємець отримував надіслані судом на юридичну адресу (1) ухвалу про відкриття провадження у справі від 25.10.2021, (2) ухвалу-виклик у судове засідання від 24.11.2021, (3) ухвалу про прийняття до розгляду зустрічного позову від 25.11.2021. Водночас ухвалу-виклик у судове засідання від 22.12.2021, у якій суд повідомляв Підприємця про витребування у нього оригіналі доказів, Підприємець не отримав і така повернулась на адресу суду "за закінченням терміну зберігання" (том 1, а. с. 178-179). На офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта" була зазначена інша причина повернення цієї ухвали: «за письмовою відмовою адресата» (том 2, а. с. 44). З цього моменту Підприємець припинив отримувати кореспонденцію суду. Так, 28.01.2022 суд повторно надіслав Підприємцю ухвалу від 22.12.2021 (том 2, а. с. 1). Однак ця ухвала знову повернулася на адресу суду "за закінченням терміну зберігання" (том 2, а. с. 38-40). У зв'язку з тим, що на офіційному веб-сайті АТ "Укрпошта" було зазначено про отримання адресатом ухвали (том 2, а. с. 46), суд ухвалою від 17.02.2022 витребував в АТ "Укрпошта" інформацію про причини невідповідності інформації про поштові відправлення, вказані на поштових конвертах та розміщених на веб-сайті АТ "Укрпошта". АТ "Укрпошта" пояснило (том 2, а. с. 82), що Підприємець в усній формі двічі відмовився від одержання ухвали від 22.12.2021 (трек-номери поштових відправлень 7901414375343 та 7901414312333).
61. В ухвалі-виклику у судове засідання від 09.02.2022 суд повторно повідомив Підприємця про витребування оригіналів доказів. Однак вказана ухвала також повернулась на адресу суду у зв'язку з "відсутністю адресата за вказаною адресою" (том 2, а. с. 21-23).
62. Згідно з приписами частини 2 статті 2, статей 3-4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання… Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
63. Вказане вище свідчить про навмисне неотримання Підприємцем ухвал суду, у яких суд витребовував оригінали доказів. Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, відповідні ухвали суду вважаються такими, що належним чином вручені Підприємцю.
64. Відповідно до частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
65. Враховуючи зазначені приписи процесуального закону, оскільки сумніви в дійсності поданих актів, які перелічені в пункті 56 цього рішення, є обґрунтованими, суд не бере їх (акти) до уваги при вирішенні цього спору.
66. Підсумовуючи наведене вище, суд установив обставину припинення газопостачання на Базі відпочинку шляхом перекриття та пломбування як вхідної засуви (22.03.2019), так і вхідного крану (05.04.2019).
Виявлення та фіксація Львівгазом порушення.
Відмова в доступі до об'єкта споживача.
67. Відповідно до пункт 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГРС норми цього розділу щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу споживачу, у тому числі побутовому споживачу, який уклав з Оператором ГРС договір розподілу природного газу, а також несанкціонованому споживачу, який знаходиться на території ліцензованій діяльності Оператора ГРС, застосовуються за наявності акта про порушення, складеного Оператором ГРС відповідно до вимог цього розділу.
68. Потрібно зауважити, що акт про порушення є фактично єдиним допустимим доказом вчиненого порушення, а тому закон та Кодекс ГРС ставлять високі вимоги до процедур проведення перевірки, фіксації її результатів, а також процедур перевірки самого акта про порушення. Зазначене спрямовано на забезпечення дотримання прав споживачів природного газу, адже вони перебувають у більш вразливому становищі порівняно з оператором ГРС. Порядок оформлення акта про порушення у випадку виявлення несанкціонованого відновлення газопостачання визначається Главою 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС.
69. Главою 2 розділу ХІ Кодексу ГРС встановлено види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу або зміна режиму їх нарахування. Так, нарахування необлікованиих об'ємів (обсягів) природного газу здійснюється внаслідок, серед іншого, несанкціонованого відновлення газопостачання (підпункт 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС). Натомість зміна встановленого режиму нарахування об'ємів (обсягів) природного газу споживачу здійснюється з огляду, серед іншого, на відмову в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРС не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об'єкті споживача (підпункт 1 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС).
70. Згідно з пунктом 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРС складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.
71. Працівники Львівгазу 04.03.2021 прибули до Бази відпочинку з метою провести перевірку газового обладнання. З огляду на те, що вони не отримали доступу до приміщення котельні, в якому знаходилося газове обладнання, вони за участю Підприємця склали акт № 262 від 04.03.2021 (бланк № 008244) (том 1, а. с. 159), в якому зафіксували порушення підпункту 1 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС - відмова в доступі до об'єкта споживача. Споживача зобов'язано було надати доступ до 12:00 год. цього ж дня. Варто підкреслити, що Підприємець без зауважень підписав цей акт, зазначивши, що не має при собі ключів. Як пояснив представник Львівгазу в судових засіданнях, Підприємець зобов'язався їх привезти до 12-00 год. цього ж дня, проте так і не з'явився.
72. Згідно з підпунктом 1 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень, внаслідок яких Оператор ГРС змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить відмова в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРС не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об'єкті споживача.
73. Пунктом 4 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС передбачено, що у разі відмови в доступі до об'єкта споживача, …, визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв з дня останнього контрольного зняття показань лічильника до дня забезпечення вільного доступу представникам Оператора ГРС для контрольного зняття показань лічильника. При цьому представник Оператора ГРС в акті про порушення має попередити споживача під особистий підпис про те, що розрахунки за спожитий газ за граничними об'ємами споживання природного газу населенням буде здійснено через 20 днів з дня складання акта про порушення і до цього часу споживач може забезпечити доступ представникам Оператора ГРС для контрольного зняття показань лічильника газу. У разі забезпечення споживачем доступу представникам Оператора ГРС протягом цього строку для контрольного зняття показань лічильника газу та зняття таких показань процедура нарахування за граничними об'ємами споживання природного газу населенням не застосовується.
74. Отже, в разі ненадання споживачем доступу Оператору ГРС до свого об'єкта, Оператор ГРС складає акт про порушення, на підставі якого через 20 днів і до моменту забезпечення вільного доступу Оператора ГРС до об'єкта споживача, здійснюється зміна встановленого режиму нарахування об'ємів (обсягів) природного газу. Очевидно, що така зміна встановленого режиму нарахування об'ємів (обсягів) природного газу спрямована спонукати споживача надати доступ до свого об'єкта Оператору ГРС.
75. Суд установив, що Підприємець не надав Львівгазу доступу до котельні Бази відпочинку. Вказане порушення зафіксоване в акті про порушення та не заперечується сторонами справи. Та обставина чи здійснювалась зміна встановленого режиму нарахування об'ємів (обсягів) природного газу на Базі, суду не відома (сторони не надали жодних доказів щодо цього). Водночас, така обставина не має значення для вирішення цього спору, адже підставою позову є інший акт про порушення (щодо несанкціонованого відновлення газопостачання).
Несанкціоноване відновлення газопостачання.
76. Насамперед суд нагадує висновок, зроблений в пункті 45 цього рішення. Цей висновок потрібно уточнити в тій частині, що передумовою можливого несанкціонованого відновлення газопостачання Бази відпочинку мало бути усунення двох перешкод для потрапляння природного газу до газової мережі: пломб, установлених на вхідні засуву та кран.
77. Оскільки Підприємець не з'явився 04.03.2021, не надав ключі та не надав доступу до котельні Бази відпочинку, працівники Львівгазу вирішили провести перевірку без такого доступу у цей же день.
78. За результатами проведеного огляду склали акт про порушення № 261 від 04.03.2021 (далі - Акт від 04.03.2021) (том 1, а. с. 8), в якому зафіксували несанкціоноване відновлення газопостачання на Базі відпочинку, що є порушенням підпункту 2 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. Відновлення газопостачання відбулося за допомогою предмета, схожого на шланг жовтого кольору, встановленого на місці ПЛГ (побутового лічильника газу).
79. Акт від 04.03.2021 підписали три представники Львівгазу: Осташ Ігор Петрович, Слуцький Тарас Андрійович, Калужний Юрій Васильович, а також інспектор праці Славської селищної ради Остапенко Сергій Миколайович. Таким чином, акт про порушення був складений без участі представника споживача, проте за участю незаінтересованої особи.
80. Відповідно до пункту 2 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРС службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Таким чином, перевірка Бази відпочинку не обов'язково повинна була проводитися за участю споживача. Зазначене спростовує аргументи відповідачів у частині, що стосується проведення перевірки без участі власника Бази відпочинку - Товариства, та які відображені в пунктах 16 та 26 цього рішення.
81. Згідно з частиною 1 пункту 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали:
81.1) або більше одного представника Оператора ГРС, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою,
82.2) або представник Оператора ГРС та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
82. Отже, частина 1 пункту 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС надає можливість зафіксувати власне відмову представника споживача від підпису акта про порушення.
83. Відповідно до пункту 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРС під час виявлення порушення та складання акта про порушення мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.
84. Суд дослідив долучений до матеріалів справи відеозапис, з якого вбачається, що прилади, які Львівгаз намагався перевірити, знаходились як ззовні будівлі котельні Бази відпочинку (вхідна засува, манометр), так і всередині (вхідний кран, газове обладнання). Отже, для належного встановлення порушення Кодексу ГРС, Львівгаз повинен був отримати доступ до котельні Бази відпочинку. На переконання суду, без повного доступу до об'єкта споживача неможливо провести перевірку, виявити та зафіксувати порушення належним чином. Зазначений висновок мотивовано такими аргументами.
85. З комплексного аналізу положень Кодексу ГРС можна зробити висновок, що у разі, якщо акт про порушення складається не у зв'язку з відмовою у доступі на об'єкт, а у зв'язку з наявністю інших видів порушень, присутність споживача чи його представника на етапі надання доступу до об'єкта є обов'язковою. Очевидно, що споживач може лише надати доступ до об'єкта та відмовитись бути присутнім при складенні акта про порушення, або ж відмовитись підписати акт про порушення. Водночас принциповим є сам факт присутності споживача на початковому етапі перевірки, що свідчить про надання ним доступу до свого об'єкта. В іншому ж випадку порушення споживача полягає у ненаданні доступу до об'єкта (що є самостійним видом порушення).
86. Проведення перевірки полягає не лише у візуальному огляді відповідних механізмів чи обладнання, а й у вчинені інших дій. Наприклад, за потреби та для доведення факту порушення необхідним є проведення експертних досліджень. У цій ситуації вимоги та аргументи Львівгазу полягають у тому, що внаслідок ушкодження пломби на вхідній засуві (розтягування пломбувального матеріалу) стало можливим часткове провертання цієї засуви і таким чином пропускання природного газу далі в систему.
87. Однак у такій ситуації Львівгаз не надав суду допустимих доказів, що таке пошкодження відбулося. Таким доказом міг би бути висновок експертизи, який би таке пошкодження зафіксував.
88. Окрім того, суд нагадує, що припинення газопостачання відбулося не лише шляхом закриття та пломбування вхідної засуви, яка розміщена ззовні приміщення котельні Бази відпочинку, а й шляхом закриття та пломбування вхідного крану, який розміщений всередині приміщення цієї котельні. Отже, потрібно установити ще й факт пошкодження пломби (розтягнення пломбувального матеріалу), установленої на вхідному крані. Проте оглядом відзнятого відео підтверджується, що такого крану навіть не видно, а установлена на ньому пломба не те що не досліджувалася, а й навіть візуально не оглядалася.
89. Зважаючи на наведені вище аргументи, Львівгаз не довів допустимими доказами вчинення споживачем дій, спрямованих на усунення перешкод у відновленні газопостачання, внаслідок яких здійснювався несанкціонований відбір чи виникла можливість несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача. Зазначене є самостійною підставою для задоволення зустрічного позову.
Дотриманням процедур ухвалення рішення комісією з розгляду актів про порушення.
90. Згідно з частиною 2 пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при складанні акта про порушення представник Оператора ГРС зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи Оператора ГРС (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії). Натомість в Акті про порушення, складеному Львівгазом, відсутні: дати та орієнтовного часу проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; контактного телефону особи Оператора ГРС (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
91. Зазначені приписи законодавства спрямовані на належне та завчасне інформування споживача про призначене засідання комісії з розгляду актів про порушення. Участь споживача в засіданні комісії з розгляду актів про порушення забезпечує йому реалізацію права на надання своїх пояснень, заперечень, що в результаті може призвести до необхідності додаткової перевірки, часткового або повного задоволення акта про порушення, або ж його скасування. Такі варіанти рішень надані комісії приписами абзацу 1 пункту 11 глави 5 розділу XІ Кодексу ГРС.
92. На переконання суду, перелічені в пункті 90 цього рішення порушення самі по собі не є підставами для скасування рішення та проведених донарахувань, якщо оператор ГРС виконає ключове завдання в цій частині та повідомить належним чином та завчасно про заплановане засідання комісії.
93. Відповідно до частини 5 пункту 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дня складання такого акта.
94. Львівгаз 13.04.2021 надіслав Товариству Акт від 04.03.2021 та запрошення від 05.04.2021 на засідання комісії Львівгазу з розгляду актів про порушення, яке було заплановане на 19.04.2021 (том 1, а. с. 10-14). Запрошення надіслано за адресою місцезнаходження Бази відпочинку.
95. Оцінюючи надсилання Львівгазом Товариству Акта від 04.03.2021, в якому не зазначено всієї необхідної інформації про дату та час засідання комісії, разом з запрошенням на засідання комісії (у якому була вказана вся необхідна інформація про дату та час засідання комісії), суд вважає, що Львівгаз не дотримався вимог частини 5 пункту 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС. По-перше, повідомив Товариство про порушення значно пізніше встановленого строку (не протягом 5 робочих днів, а протягом 27 робочих днів з дня складення акта про порушення і за 4 робочі дні до дати засідання комісії). По-друге, зазначені документи надіслані на адресу Бази відпочинку, а не на адресу Товариства. В цій частині суд не бере до уваги заперечення Львівгазу, адже Львівгазу було достеменно відомо, що Товариство не провадить діяльності на цьому об'єкті (пункт 51 цього рішення).
96. Вказане свідчить про те, що Товариство не було повідомлене ні про складення Акта від 04.03.2021, ні про розгляд такого акта на засіданні комісії.
97. Відповідно до частини 1 пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРС, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРС не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення.
98. Пунктом 10 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС передбачено, що споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
99. Зважаючи на вказане, у зв'язку з порушенням Львівгазом вимог законодавства щодо повідомлення Товариства про виявлене порушення та розгляд акта про порушення на засіданні, Товариство не мало змоги реалізувати свої права щодо надання пояснень, заперечень тощо, що могло би вплинути на рішення, прийняте комісією.
100. На засіданні комісії Львівгазу з розгляду актів про порушення задоволено Акт від 04.03.2021 (том 1, а. с. 15). Задоволення Акта про порушення стало підставою для складення акту-розрахунку від 19.04.2021 про нарахування Товариству 541'309,41 грн вартості спожитого газу за період з 05.09.2020 по 04.03.2021 (том 1, а. с. 16-18).
101. Проаналізувавши акт-розрахунок, суд виявив порушення в періоді нарахування Львівгазом необлікованого об'єму газу. Зокрема, нарахування проведено на підставі пункту 2 Глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРС: у разі виявлення Оператором ГРС несанкціонованого відновлення газоспоживання спожитий об'єм природного газу визначається за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), але не більше ніж за 6 місяців.
102. Львівгаз припинив подачу газу на об'єкт Товариства 22.03.2019 (пункт 53 цього рішення). Отже, нарахування могло би здійснюватися за період 22.03.2019-22.09.2019. Однак Львівгаз провів нарахування за період 05.09.2020-04.03.2021 (пункт 100 цього рішення).
103. Львівгаз 27.07.2021 надіслав Товариству лист № 790-Сл-11362-0721 від 23.07.2021, рахунок на оплату № 61106777 від 23.07.2021 та повідомлення про припинення газопостачання від 23.07.2021 (том 1, а. с. 19-25). Це поштове відправлення було повернуто без вручення за закінченням терміну зберігання (том 1, а. с. 24-25).
104. Згідно з приписами пункту 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. Отже, складення акта-розрахунку є прямим наслідком задоволення акта про порушення.
VI. Висновки.
105. За результатами розгляду справи по суті суд зробив висновок про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову, враховуючи такі аргументи.
106. По-перше, акт про недопуск та акт перевірки у той же день фактично є взаємовиключними, адже установлюють різні правові наслідки для споживача. Оператор ГРС не може належним чином перевірити та зафіксувати можливі порушення, не маючи повного доступу до об'єкта перевірки.
107. По-друге, не отримавши доступу до приміщення котельні Бази відпочинку, Львівгаз обмежився візуальним оглядом запірної арматури, до складу якої належать вхідна засува та вхідний кран. Неможливо споживати (навіть несанкціоновано) природний газ без відкриття (часткового відкриття) засуви та крану одночасно. Матеріали справи не містять допустимих доказів на підтвердження пошкодження встановлених пломб чи розтягнення пломбувального матеріалу, що є передумовою для відкриття засуви та крану.
108. По-третє, Львівгаз не повідомив Товариство про призначене засідання комісії з розгляду актів про порушення, чим порушив приписи частини 2 пункту 8, частини 5 пункту 4 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС.
109. По-четверте, Львівгаз порушив пункт 2 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС в частині визначення періоду, за який проводять донарахування.
VII. Судові витрати.
Розподіл витрат на професійну правничу допомогу.
110. У відповідності з частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Львівгаз.
111. Зважаючи на вказане, суд не аналізуватиме витрати Львівгазу на професійну правничу допомогу, адже такі не підлягатимуть відшкодуванню.
112. Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
113. Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Так, Відповідач у зустрічному позові зазначив, що попередній розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу становить 25'000,00 гривень.
114. Відповідач 02.05.2022 подав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25'000,00 гривень.
115. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
116. В матеріалах справи є такі докази витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 25'000,00 грн:
116.1. Договір про надання правничої (правової) допомоги № 15-11/21 від 15.11.2021.
116.2. Додаткова угода № 1 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 15-11/21 від 15.11.2021, де сторони погодили розмір гонорару за надання правничої допомоги - 25'000,00 гривень.
116.3. Рахунок № 29-04/22 від 29.04.2022 на суму 25'000,00 гривень.
116.4. Акт № 1 приймання-передачі наданої правничої (правової) допомоги від 29.04.2022. В акті є погоджений сторонами перелік наданих послуг з кількістю годин, витрачених на їх надання.
116.5. Квитанція про сплату Відповідачем на рахунок адвоката 5'000,00 гривень.
117. Відповідно до частин 4-5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
118. Позивач подав клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Клопотання обґрунтоване тим, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг не відповідає зазначеному Відповідачем:
118.1. Відповідач не зазначав посилань на висновки Верховного Суду в аналогічних справах.
118.2. Моніторинг інформації з сайтів "Судова влада України" Єдиний реєстр судових рішень щодо стану розгляду справи не було необхідним, оскільки суд сповіщав про розгляд справи шляхом надсилання ухвал.
118.3. Відповідач не подавав відповідь на відзив, отже послуги з аналізу відзиву на зустрічний позов, підготовки та подання до суду відповіді на відзив на зустрічний позов необґрунтовані.
118.4. Частина доводів у письмових поясненнях щодо первісного позову та зустрічного позову дублює правову позицію, викладену у зустрічній позовній заяві.
119. З приводу зауважень Позивача, суд не бере такі до уваги. Адже Відповідач з адвокатом визначили гонорар у твердій сумі (а не у залежності від кількості витрачених годин чи наданих послуг). Суд звертає увагу, що справа не є типовою, у матеріалах справи є докази виконання адвокатом Відповідача своїх зобов'язань належним чином. Подані Товариством письмові документи є ретельно пропрацьовані, логічно викладені, не містять шаблонних фраз та зворотів.
120. Звертає на себе увагу та обставина, що сам Позивач оцінив власні витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50'000,00 грн, що вдвічі перевищує суму, визначену Відповідачем.
121. Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги може бути визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, що не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
122. Зважаючи на вказане, підтвердження надання Відповідачеві адвокатських послуг вартістю 25'000,00 грн, суд вважає витрати Відповідача обґрунтованими.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
123. Судовий збір за подання зустрічного позову покладається на Львівгаз.
З наведених вище підстав та аргументів суд
Вирішив:
1. Відмовити у задоволенні первісного позову.
2. Задовольнити зустрічний позов.
3. Визнати недійсним рішення Львівгазу від 19.04.2021, оформлене протоколом № 52/04 від 19.04.2021 засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС про задоволення акту про порушення № 008246 від 04.03.2021 та акт-розрахунок від 19.04.2021.
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Львівгаз" (адреса: 79039, Львівська область, місто Львів, вулиця Золота, будинок 42; ідентифікаційний код 03349039) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еком" (адреса: 79032, Львівська область, місто Львів, вулиця Джорджа Вашингтона, будинок 3; ідентифікаційний код 22348287) 25'000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2'270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. витрат на оплату судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 23.05.2022.
Суддя Рим Т.Я.