вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
20 травня 2022 рокуСправа № 912/112/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участю секретаря судового засідання Лещенка О.А., розглянув у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро", вул. Метрологічна, буд. 14Б, м. Київ, 03143
до відповідача Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича, вул. Шевченка, 68, с. Миколаївка (пн), Кропивницький район, Кіровоградська область, 27634
про стягнення 222 977,62 грн
представники сторін участі в судовому засіданні не брали,
в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" (ТОВ "Розмай Агро") до Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича (далі - ФГ Ковалевського В.І.) про стягнення 156 426,33 грн інфляційних втрат, 66 551,29 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки КГ2-13-220120-ПВ від 22.01.2020 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Ухвалою від 25.01.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/112/22 за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 28.02.2022 о 14:00 год та встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
04.02.2022 від Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив, доказами його направлення позивачу, за змістом якого відповідач частково визнає позов на суму 222 977,62 грн. Поряд з цим, відповідач заперечує проти заявленої позивачем вимоги щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн та вважає адекватним їх розмір 5000 грн.
16.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що витрати на правову допомогу не є позовною вимогою, а тому позивач просить суд задовольнити позов повністю та повідомляє про намір подання доказів витрат на правову протягом 5-ти днів після ухвалення рішення, відповідно до ч. 8 ст. 128 ГПК України.
У зв'язку з введенням в країні воєнного стану, 28.02.2022 підготовче засідання у даній справі не проводилось, про що було розміщено відповідне оголошення на сайті суду.
Господарський суд листом від 18.03.2022 №912/112/22, з урахуванням запровадження на території України воєнного стану, повідомив учасників справи, зокрема про можливість брати участь в засіданні суду в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, для чого є необхідним подати до суду відповідні заяви/клопотання, або письмово повідомити суд про можливість участі представників сторін в судовому засіданні за місцезнаходженням суду.
05.04.2022 засобами електронного зв'язку від представника відповідача та 06.04.2022 засобами поштового зв'язку від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення проведення судових засідань по розгляду справи №912/112/22 на строк до закінчення/скасування воєнного стану на території України.
Ухвалою від 03.05.2022 призначено підготовче засідання у справі №912/112/22 на 20.05.2022 об 11:00 з огляду на те, що зазначені клопотання відповідача та представника не містять жодних відомостей про неможливість здійснення представництва у зв'язку зі знаходженням/перебуванням на непідконтрольній території України, лавах Збройних Сил України чи територіальної оборони Збройних Сил України тощо.
19.05.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро".
20.05.2022 до суду надійшла заява відповідача про продовження строку проведення підготовчого провадження та відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю представника Ковальчук Ю.М. прибути в судове засідання через терміновий виїзд її до м. Києва. Доказів в обґрунтування поданого клопотання Ковальчук Ю.М. не надано.
Судом враховано, що представник відповідача ознайомилась з матеріалами справи 12.04.2022, правом на подання заперечень на відповідь на відзив відповідач не скористався, будь-яких клопотань відповідачем не заявлено та не повідомлено про можливість заявлення в судовому засіданні.
Враховуючи зазначене, а також не надання доказів неможливості участі в підготовчому засіданні представника Ковальчук Ю.М. або участі будь-якого іншого повноважного представника відповідача, в тому числі голови Фермерського господарства Ковалевського В.І., беручи до уваги, що явка представника відповідача судом не визнавалася обов'язковою, зазначене клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка в засідання суду обов'язковою не визнавалась, та є правом, а не обов'язком учасників справи, господарський суд вважає за можливе розглянути справу без представників сторін за наявними матеріалами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Частинами 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Господарський суд встановив, що відзив на позов 31.01.2022, в якому відповідач визнає позовні вимоги, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, підписана головою Фермерського господарства Ковалевського В.І.
Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні 20.05.2022.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
22.01.2020 між ТОВ "Розмай Агро" (далі - Постачальник) та ФГ Ковалевського В.І. (далі - Покупець) укладено договір поставки № КГ2-13-220120-ПВ (далі - Договір, Договір поставки).
За умовами цього Договору Постачальник поставляє та передає на умовах розстрочення платежу у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар у власність та оплатити його в порядку та на умовах, визначених Договором (п. 1.1. Договору). Загальна кількість та найменування Товару, ціна, асортимент, порядок поставки та оплати визначається в Договорі та/або Додатках, Додаткових угодах, Специфікаціях до нього (п. 1.2. Договору).
Пунктами 4.3. та 4.4. Договору передбачено, що ціна та порядок оплати визначається Додатками до цього Договору
Ціна та строки оплати кожної партії поставленого товару визначаються додатковими угодами (специфікаціями) до Договору.
Внаслідок неналежного виконання умов Договору поставки за відповідачем утворилась заборгованість. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості та захистом порушеного права.
22.07.2021 Господарським судом Кіровоградської області у справі № 912/1135/21 ухвалено рішення, окрім іншого, про стягнення з відповідача на користь позивача 3 067 073,57 грн суми основного боргу, 153 590,52 грн інфляційних втрат та 46 769,45 грн 3% річних відповідно до Договору, а також 49 011,50 грн. судового збору.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2021 у справі № 912/1135/21 залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021.
Станом на момент подачі цього позову рішення у справі №912/1135/21 набрало законної сили та підлягає виконанню у встановленому законом порядку.
Враховуючи той факт, що відповідачем порушено строки оплати, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Розглядаючи вказаний позов судом встановлено таке.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
22.07.2021 Господарським судом Кіровоградської області у справі № 912/1135/21 ухвалено рішення, окрім іншого, про стягнення з відповідача на користь позивача 3 067 073,57 грн суми основного боргу, 153 590,52 грн інфляційних втрат та 46 769,45 грн 3% річних відповідно до Договору, а також 49 011,50 грн судового збору.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 22.07.2021 у справі № 912/1135/21 залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2021.
У даному випадку господарський суд має діяти враховуючи принцип юридичної визначеності, який є одним з основних елементів верховенства права, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу "res judicata", тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, по. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, по. 3236/03, від 03.04.2008).
Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акта, який набрав законної сили.
Судом встановлено, що на момент розгляду даної справи набрало законної сили судове рішення у справі № 912/1135/21, та обставини, які були встановлені під час розгляду справи № 912/1135/21 не підлягають доказуванню в межах даної справи, а саме не підлягають доказуванню обставини щодо прострочення виконання зобов'язання з боку відповідача за Договором та сума основної заборгованості, розмір якої встановлено судом по справі № 912/1135/21, яка становить 3 067 073.57 грн.
Також, судом встановлено, що відповідачем 22.12.2021 повністю виконано рішення суду №912/1135/21 від 22.07.2021, що підтверджується виписками з рахунку (а.с. 42-44).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 ГК України.
Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Також, згідно з приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Тому, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 січня 2019 року по справі № 910/11249/17.
Згідно з висновком Об'єднаної палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
У відповідності до наведеного та враховуючи диспозитивність господарського судочинства, згідно ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд в межах періоду розрахунку позивача, погоджується з періодом нарахування інфляційних з квітня 2021 року по листопад 2021 року.
В межах зазначеного періоду та відповідно до розрахунку позивача, суд не встановив перевищень сум інфляційних нарахувань, а тому вважає правильною заявлену позивачем до стягнення суму інфляційних втрат в загальному розмірі 156 426,33 грн.
Перевіривши розрахунок позивача 3 % річних за період з 02.04.2021 до 21.12.2021 на суму 3 067 073,57 грн судом встановлено правильність нарахування позивачем 3 % річних в сумі 66 551,29.
Відповідач у поданому відзиві на позов визнав позовні вимоги в розмірі 156 426,33 грн інфляційних втрат та 66 551,29 грн 3% річних.
Таким чином позовні вимоги позивача в розмірі 156 426,33 грн інфляційних втрат та 66 551,29 грн 3% річних підлягають задоволенню.
Господарський суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує таке.
Частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, 50 % судового збору сплаченого при поданні позову у розмірі 1 672,33 грн підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" з Державного бюджету України.
Судовий збір відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу покладається на відповідача в розмірі 1 672,33 грн.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 126, 129, 221, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фермерського господарства Ковалевського Віталія Івановича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" (03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 14Б, ідентифікаційний код 41622215) 156 426,33 грн інфляційних втрат та 66 551,29 грн 3% річних, а також 1 672,33 грн судового збору.
Повернути зі спеціального фонду Державного бюджету (отримувач коштів - ГУК у Кіров.обл./тг м.Кропивн/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, ідентифікаційний код 37918230, рахунок отримувача UA278999980313111206083011559) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмай Агро" (03143, м. Київ, вул. Метрологічна, буд. 14Б, ідентифікаційний код 41622215) 1 672,33 грн сплаченого судового збору при подачі позову згідно із платіжним дорученням №13376 від 17.01.2022.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити позивачу на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідачу на електронні адреси представника: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2
Повне рішення складено 23.05.2022.
Суддя В.Г. Кабакова