вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
12 травня 2022 рокуСправа № 912/3618/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/3618/21
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", 03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65
до: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Кропивницької міської ради, 25006, м. Кропивницький, вул. Олексія Єгорова, буд. 56
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватного підприємства "Сервісінвест", м. Кропивницький, вул. Тарковського Арсенія, 60
про стягнення 33 071,50 грн
Представники учасників справи:
від позивача - участі не брали;
від відповідача - Сирота Т.О., самопредставництво, наказ № 12/1-в від 04.01.22, посадова інструкція;
від 3-ї особи - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (далі - ПрАТ "Страхова група "ТАС", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Кропивницької міської ради (далі - КП "ЖЕО № 2", відповідач) про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 33 071,50 грн.
В обґрунтування підстав позову зазначено, що на підставі договору добровільного комплексного страхування майна та відповідальності № FO 00305509 від 29.01.2019 було виплачено страхувальнику Приватному підприємству "Сервісінвест" страхове відшкодування за подією - затоплення водою нежитлового приміщення, яка сталась внаслідок неправомірної поведінки КП "ЖЕО № 2" по виконанню функцій балансоутримувача будинку.
Ухвалою господарського суду від 30.12.2021 за поданим позовом відкрито провадження у справі № 912/3618/21 за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно ухвали, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Сервісінвест" (далі - ПП "Сервісінвест", третя особа). У справі призначено судовий розгляд, учасникам справи встановлено строк для подання заяв по суті справи.
В межах встановленого строку від КП "ЖЕО № 2" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги заперечено повністю з тих підстав, що акт про залиття не відтворює реальних обставин, оскільки встановити причини затоплення у день складення акта не вбачалось можливим. Зазначено, що після обстеження квартири АДРЕСА_1, в якому відбулось затоплення, працівниками КП "ЖЕО № 2" було встановлено, що власником такої квартири напередодні аварії самовільно проводились ремонтно-будівельні роботи, під час яких були допущені пошкодження та повністю закрито доступ до внутрішньо будинкових мереж. Згідно відзиву, відповідач вважає, що позивачем нормативно та доказово не обґрунтовано наявності як протиправної поведінки та/або бездіяльності відповідача, так і причинно-наслідкового зв'язку, що призвели б до понесення відшкодування суми сплаченого страхового відшкодування.
У відповіді на відзив позивачем з приводу заперечень відповідача зазначено про те, що в акті про затоплення від 23.12.2019 було вказано причини затоплення, а саме - порив труби холодного водопостачання в перекритті квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться поверхом вище, тоді як доказів порушення власником квартири АДРЕСА_1 будь-яких нормативних вимог, про що зазначає відповідач, до суду не подано. Позивач зазначає, що неправомірність поведінки відповідача є неналежне виконання останнім покладених на нього функцій балансоутримувача будинку, а саме - не забезпечення належного стану внутрішньо-будинкової мережі, що стало причиною завдання шкоди в розмірі виплаченого страхового відшкодування.
26.01.2022 відкрито судове засідання, в якому на підставі клопотання позивача оголошено перерву до 17.02.2022.
В судовому засідання 17.02.2022 на підставі клопотання позивача оголошено перерву до 25.02.2022.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний, у зв'язку з чим судове засідання 25.02.2022 не відбулось.
Поряд з цим, Законом України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені, зокрема, повноваження судів (ст. 10).
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів (ч. 3 ст. 26).
Згідно рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 при визначенні умов роботи суду у воєнний час, керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні.
Враховуючи викладене та поточну обстановку, що склалась в регіоні, суд ухвалою від 11.04.2022 призначив у справі судове засідання з розгляду справи по суті на 12.05.2022.
12.05.2022 продовжено судове засідання з розгляду справи по суті.
В судове засіданні представник позивача не з'явився та направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Згідно клопотання зазначено про підтримання позовних вимог повністю.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, хоча ПП "Сервісінвест" отримано ухвалу суду від 11.04.2022 про призначення у справі судового засідання на 12.05.2022. Будь-які заяви чи клопотання від третьої особи до суду не надходили, про причини неявки суд не повідомлено.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Представником відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечено повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача та врахувавши доводи які наведено в обґрунтування підстав позову і заперечень проти позовних вимог, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
29.01.2019 між ПП "Страхова група "ТАС" (Страховик) та ПП "Сервісінвест" (Страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування майна та відповідальності № FО-00305509 (далі - Договір страхування), відповідно до якого застрахованим майном є нерухомість (офіс) по АДРЕСА_1 (а.с. 4-9).
Згідно Договору страхування, страховим випадком за вказаним Договором є, зокрема, пошкодження та/або знищення застрахованого майна внаслідок дії води, а саме: протікання будь-якої рідини внаслідок аварії системи водопроводу, опалення, каналізації, пожежегасіння, резервуарів, в тому числі внаслідок аварії (проривання) приладів та/або обладнання, що стаціонарно з'єднані з такими системами в процесі їх використання за прямим призначенням, що відбулися у Місці страхування, або поза ним (пункт 3.1., пункт 16.10. частини 2 "Загальні умови страхування).
Строк дії Договору страхування з 30.01.2019 до 29.01.2020.
23.12.2019 відбулось затоплення застрахованого майна, про що комісією КП "ЖЕО №2" складено акт (далі - Акт про затоплення від 23.12.2019, а.с. 10).
За змістом Акта про затоплення від 23.12.2019 зазначено, зокрема, наступне:
" О 5 год.46 хв. (виклик зафіксований аварійно-диспетчерською службою) 2019 року було затоплено квартиру АДРЕСА_2. Затоплення відбулося із-за пориву труби холодного водопостачання в перекритті квартири №44, яка знаходиться поверхом вище. Через підлогу в квартирі АДРЕСА_2 вода проникла поверхом нижче в нежитлове приміщення ПП "Сервісінвест".
При обстежені нежитлового приміщення виявлено такі пошкодження в наслідок затоплення:
1.У кімнаті площею 29.8 м.кв та 23.6 м.кв, повністю затоплено підвісну стелю /армстронг/. На підлозі покритою лінолеумом калюжі води. Стіни залишились неушкоджені.
2.У кімнаті площею 5.7 м.кв. повністю затоплено підвісну стелю /армстронг/ та частково затоплено стіни пофарбовані водо-емульсійною краскою. На підлозі покритою лінолеумом калюжі води.
3.У кімнаті площею 10.7 м. кв. стеля та стіни залишились неушкоджені. Вода з інших кімнат потрапила на підлогу покриту лінолеумом.
У нежитловому приміщенні замокла електрична проводка, також вода потрапила на меблі.
Договір на спільне утримання будинків та прибудинкових територій з підприємством ПП "Сервісінвест" по вулиці А.Тарковського, 60 відсутній.".
24.12.2019 ПП "Сервісінвест" звернулось до ПрАТ "Страхова група "ТАС" із заявою про настання події із застрахованим майном (а.с. 11).
24.12.2012 Страховиком в присутності Страхувальника проведено огляд застрахованого майна, про що складено Акт огляду пошкодженого майна (дефектна відомість) (а.с. 13).
Суб'єктом оціночної діяльності складено Звіт № 1-00/824 про незалежну оцінку майна з визначення розміру матеріального збитку, завданого об'єкту оцінки, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-33).
Згідно вказаного Звіту, розмір матеріального збитку, завданого власнику об'єкта оцінки, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, станом на 23.12.2019 становить 33 071,50 грн без урахування ПДВ.
Відповідно до страхового акта № 00051/11/520 від 10.02.2020 вказана подія визнана страховою, розрахунок суми страхового відшкодування становить 33 071,50 грн (а.с. 34).
За платіжним дорученням № 79077 від 11.02.2020 ПрАТ "Страхова група "ТАС" сплачено ПП "Сервісінвест" сплачено страхове відшкодування згідно Договору № FО-00305509 від 29.01.2019 в сумі 33 071,50 грн (а.с. 35).
Згідно документів, наданих відповідачем, 28.01.2020 комісією КП "ЖЕО №2" складено акт обстеження квартири АДРЕСА_1 після затоплення, що сталось 23.12.2019 року о 5 годині 45 хвилин, на мережі холодного водопостачання квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, за змістом якого зазначено наступне:
"Власники вказаних квартир були відсутні на місці події.
Встановлено, що власник квартири АДРЕСА_1 напередодні аварії самовільно проводив ремонтні роботи, зокрема, під'єднання внутрішньо квартирних мереж каналізації до внутрішньо будинкової мережі без відома та погодження з управителем КП "ЖЕО № 2" МРМК". При проведенні вищевказаних робіт відбулося пошкодження бетонної стяжки технологічної ніші в квартирі АДРЕСА_1, що спричинило деформацію труби холодного водопостачання, яка розташована в цій ніші. У квартирі АДРЕСА_1 на технологічній ніші, було влаштовано інсталяцію (встановлення унітазу), чим повністю закрили доступ до внутрішньо будинкових мереж.
Вказані дії з боку власника квартири АДРЕСА_1 порушують норми чинного законодавства, зокрема, п.п. 6, 8 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п.п. 1.4.2, 1.4.4 та 1.4.6 Наказу Держжитлокомунгоспу "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" від 17.05.2005 № 76." (а.с. 61-62).
До справи додано паспорт готовності до роботи в опалювальний період 2019/2020 рок будинку № 60, відповідно до якого, зокрема, стан внутрішнього водопроводу (безперебійність подачі води, водопідкачок) задовільний (а.с. 63).
Норми права, застосовані судом.
Відносини у сфері страхування регулюються Цивільним кодексом України та Законом, який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Законом України "Про страхування" встановлено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування) (ст. 4 Закону).
Згідно ст. 8 вказаного Закону, страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
За наведеним Закон, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування. (ст. 16 Закону).
Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування (ч. 1 ст. 17 Закону).
В ст. 27 Закону передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічні положення містяться у ст. 993 Цивільного кодексу України.
У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.
Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).
За приписами пункту 3 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
За правилами Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ч.ч. 1-4 ст. 13).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 74).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86).
Мотивована оцінка доводів сторін та поданих доказів.
Як встановлено матеріалами справи, предметом Договору добровільного комплексного страхування майна та відповідальності № FО-00305509 від 29.01.2018 є, у тому числі, майнові інтереси страхувальника пов'язані із володінням та розпорядження нежитловим приміщенням - офісом розташованим за адресою АДРЕСА_1.
Страховими випадком (серед інших) за Договором страхування є пошкодження та/або знищення майна внаслідок дії води.
23.12.2019 щодо застрахованого майна відбулась подія - залиття майна внаслідок протікання системи водопостачання, яка, згідно Договору страхування, є страховим випадком, внаслідок якої позивачем було виплачено страхувальнику страхову суму.
З матеріалів справи слідує, що застраховане майно знаходиться в багатоквартирному житловому будинку.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила № 76), встановлено, що заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку.
В разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).
В додатку № 4 до Правил № 76 зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
В акті повинно бути відображено, зокрема: дата складання акта; прізвища, ініціали членів комісії; адреса квартири; характер залиття та його причини; наслідки залиття, а саме - що залито, які обсяги робіт, які речі ушкоджено; висновок комісії про те, що необхідно зробити, хто заподіяв шкоду та ін.
Як встановлено матеріалами справи, Акт про затоплення від 23.12.2019 складено на підставі поданої заявки (виклик зафіксований аварійно-диспетчерською службою) у день залиття комісією у складі представників КП "ЖЕО № 2", який утримує відповідний будинок. Вказане відповідає наведеним вище вимогам Правил № 76, оскільки визначальним у складенні таких актів є терміновість їх складення та участь у складенні виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Акт про затоплення від 23.12.2019 містить опис пошкоджень, а також вказано про причину залиття - порив труби холодного водопостачання в перекритті квартири АДРЕСА_1.
Наданий відповідачем Акт від 28.01.2020 також складено комісією у складі представників КП "ЖЕО № 2".
За своїм змістом Акт від 28.01.2020 фіксує порушення власником квартири АДРЕСА_1 вимог п.п. 6, 8 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п.п. 1.4.2, 1.4.4 та 1.4.6 Наказу Держжитлокомунгоспу "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій" від 17.05.2005 № 76.
Однак, за змістом Акта від 28.01.2020 відсутні відомості щодо проведення відповідного обстеження за участі власника квартири, стосовно якого зафіксовано порушення та, відповідно - його погодження чи не погодження із зафіксованими щодо нього порушеннями.
Окрім того, суд вважає слушними доводи позивача щодо відсутності доказів притягнення власника квартири АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного суд вважає, що наданий відповідачем Акт від 28.01.2020 не підтверджує незаконне втручання в роботу системи водопостачання сторонніх осіб.
З приводу тверджень відповідача, що Акт про затоплення від 23.12.2019 не відтворює реальної картини, у зв'язку з неможливістю потрапляння працівників КП "ЖЕО № 2" до інших приміщень через відсутність власників квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , суд зазначає наступне.
Згідно вимог наведених вище Правил № 76, обов'язок по складенню акта затоплення в даному випадку покладається на КП "ЖЕО № 2", а тому саме зі сторони відповідача має бути забезпечено належне складення таких актів з фіксацією всіх необхідних даних.
Як вже встановлено, Акт про затоплення від 23.12.2019 складено уповноваженими особами по факту та на місці події, Акт містить фіксацію причин затоплення, а саме - порив труби холодного водопостачання в перекритті квартири АДРЕСА_1.
Встановлено, що Акт не містить причину пориву труби, однак в Акті не зазначено про неможливість встановлення таких причин, у тому числі, через відсутність доступу до інших приміщень.
Суд враховує, що в даному випадку КП "ЖЕО № 2" здійснює обслуговування внутрішньобудинкових систем будинку по АДРЕСА_1, що не заперечується відповідачем під час розгляду справи.
За змістом ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальну діяльність" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 15.08.2018 N 219 (далі - Порядок № 219), виконавець - це юридична або фізична особа - підприємець, уповноважена співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (усіх разом або окремо конкретної), управитель або виконавець комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення споживачами з ним індивідуальних договорів про надання такої послуги та обслуговування відповідних внутрішньобудинкових мереж (п. 3 розділу 1).
Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи (п. 6 розділу 1).
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо, та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку (п. 7 розділу 1).
Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом (п. 8 розділу 1).
Розділом 2 Правил № 76 передбачено, що технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.
Враховуючи наведені вище вимоги законодавства та обставини складення Акт про затоплення від 23.12.2019 комісією відповідача, суд вважає, що саме відповідач має спростувати відсутність його вини у пошкоджені системи холодного водопостачання (порив труби).
Однак, на підставі наведеної вище оцінки наданого відповідачем Акта від 28.01.2020 суд дійшов висновку про не доведення матеріалами справи, що причинами пориву труби стало несанкціоноване втручання у роботу системи сторонніх осіб.
Наданий відповідачем паспорт готовності будинку до роботи в опалювальний період 2019/2020 роки не є свідченням вжиття відповідачем усіх необхідних заходів з обслуговування внутрішньобудинкових систем. Крім того, зазначений акт не містить дати його складення та періоду проведення огляду будинку (до чи після затоплення).
Суд враховує, що під час розгляду справи відповідачем не заперечено та не спростовано, що порив стався на системі водопостачання в межах зони обслуговування КП "ЖЕО № 2".
За правилами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту наведеної норми свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 у справі № 927/645/19.
Оцінивши надані у справу докази та з урахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що докази, які надано позивачем на підтвердження причин затоплення, є більш вірогідними ніж докази відповідача. Сам факт затоплення приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ПП "Сервісінвест", сторонами не заперечується.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підтвердження неправомірності поведінки відповідача, а саме не забезпечення відповідачем належного стану внутрішньобудинкової мережі, що стало причиною завдання шкоди. Відсутність вини відповідачем не доведено.
Розмір шкоди внаслідок затоплення підтверджено Звітом № 1-00/824 про незалежну оцінку від 31.01.2020 та складає 33 071, 50 грн. Зазначений розмір відповідачем не спростовано.
На підставі наведеного, позовні вимоги ПрАТ "Страхова група "ТАС" до КП "ЖЕО № 2" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 33 071,50 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача.
Інших судових витрат сторони не заявляють.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Кропивницької міської ради (25006, м. Кропивницький, вул. Олексія Єгорова, буд. 56, ідентифікаційний код 39318927) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) 33 071,50 грн суму сплаченого страхового відшкодування, а також 2 270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "ТАС" електронною поштою: info@asalfg.com; Комунальному підприємству "Житлово-експлуатаційна організація №2" Міської ради міста Кропивницького за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Олексія Єгорова, буд. 56 та електронною поштою: KPJEO-2@krmr.gov.ua; Приватному підприємству "Сервісінвест" за адресою: м. Кропивницький, вул. Тарковського Арсенія, 60.
Повне рішення складено 23.05.2022.
Суддя В.В.Тимошевська