ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.05.2022Справа № 910/21203/21
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
до акціонерного товариства "Альфа-Банк"
про стягнення 61 453,39 грн.
Представники сторін: не викликалися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Альфа-Банк" про стягнення 61 453,39 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не оплатою наданих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у період з жовтня 2014 по липень 2021 року включно в розмірі 48 930,18 грн.
У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача основний борг в розмірі 48 930,18 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 9 111,61 грн. та три проценти річних в розмірі 3 411,60 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2021 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
14.01.2022 до канцелярії суду позивач подав заяву на виконання ухвали суду від 29.12.2021 про залишення поданої позовної заяви без руху.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2022 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/21203/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.
Вищезазначена ухвала суду отримана відповідачем 21.01.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 91793356.
Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 №1198-VII виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 з 01.07.2014 року здійснюється товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція".
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 09.07.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. (зареєстровано в реєстрі №1908), в період з 06.04.2006 року на підставі іпотечного договору №02-10/738 від 06.04.2006 АТ «Альфа-Банк» є власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач зобов'язаний, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Як зазначено позивачем, 23.07.2014 у газеті Хрещатик (№103(4503)) товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" розміщено повідомлення, із пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси.
Однак, між сторонами відповідного договору про надання послуг з централізованого опалення укладено не було.
Як зазначено позивачем, з жовтня 2014 року по липень 2021 року позивачем надано відповідачу послуги з централізованого опалення на загальну суму 30 769,03 грн. та гарячого водопостачання на загальну суму 18 161,15 грн. Однак, відповідачем вони не оплачувались. Претензій з приводу якості отриманих послуг, відмови від отримання послуг від відповідача не надходило.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент виникнення боргу) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 (далі - Правила).
Згідно з п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказана правова позиція також зазначена у постанові ВСУ від 30.10.2013 № 6-59цс13.
Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі № 910/7968/19, від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон), плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у чинній з 10.12.2017 року по теперішній час редакції) споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Положеннями ч. 2 ст. 32 Закону передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
За умовами частини 1 статті 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у чинній з 10.12.2017 року по теперішній час редакції) ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно з пунктом 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно п. 12 Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири, не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.
Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Надання послуг з централізованого опалення, що надавалися безперервно, в межах опалювального періоду в будинку за адресою: м. Київ, вул. Чупринки, буд. 4а, підтверджується наявними в матеріалах справи нарядами на підключення та відключення за період з 21.10.2014 року по 05.04.2021 року.
Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення здійснюється по вул. Чупринки, 4а, м. Київ приладом комерційного обліку SKS-3 заводський №19363, що підтверджується актом постановки на комерційний облік приладу теплової енергії споживача від 29.11.2016 року та актами № 1388 про готовність вузла комерційного обліку теплової енергії до опалювального сезону 2017-2018р.р., 2018-2019р.р., 2019-2020р.р., 2020-2021р.р.
Також, в матеріалах справи наявні звіти з показаннями приладів будинкового лічильника теплової енергії за період з 22.03.2017 по 21.04.2021рр.
Показники будинкового лічильника теплової енергії розподіляються між користувачами приміщень пропорційно до площі займаних споживачами приміщень.
Оскільки показники засобів обліку гарячого водопостачання до ТОВ «Євро-Реконструкція» мешканцями квартири не передавалися, як і дані про те, що в квартирі встановлені індивідуальні лічильники обліку, які є справними та належним чином повірені, а також до ТОВ «Євро-Реконструкція» мешканцями та власниками квартири не надавалися дані щодо внесення до облікових даних змін щодо кількості осіб, які проживають у квартирі та користуються послугами, нарахування коштів за спожиті послуги з гарячого водопостачання здійснювалось позивачем по нормі споживання на 2 особи, з урахування кількості осіб, місце проживання яких, за наявними у позивача даними, було зареєстроване в кв. АДРЕСА_1 у період виникнення заборгованості.
Так, позивачем надано бухгалтерську довідку за послуги гарячого водопостачання станом на 09.07.2021 за особовим рахунком № НОМЕР_1 .
Будь-яких доказів оплати заявленої заборгованості матеріали справи не містять.
Також доказів необґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку цього боргу, відповідачем не надано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в сумі 48 930,18 грн. (послуги з централізованого опалення в розмірі 30 769,03 грн. та гарячого водопостачання в розмірі 18 161,15 грн.)
У зв'язку з простроченням оплати позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 9 111,61 грн. та 3% річних у розмірі 3 411,60 грн.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у встановлений законом строк, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 3 411,60 грн. та інфляційних втрат в сумі 9 111,61 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.
Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, ч.9 ст. 165, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з акціонерного товариства "Альфа-Банк" (03150, м. Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100, код ЄДРПОУ 23494717) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, будинок 20, ідентифікаційний код 37739041) основний борг в розмірі 48 930 (сорок вісім тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 18 коп., три проценти річних в розмірі 3 411 (три тисячі чотириста одинадцять) грн. 60 коп., інфляційні втрати в розмірі 9 111 (дев'ять тисяч сто одинадцять) грн. 61 коп. та судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Мудрий