ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.05.2022Справа № 910/9007/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес"
до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія"
про стягнення 12200,02 грн.
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Юнівес" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про стягнення 8646,27 грн. відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як страховик винної у ДТП особи, не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП. Крім того, позивачем нараховані 2134,36 грн. пені, 434,93 грн. трьох процентів річних та 984,46 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що відшкодуванню підлягає саме оцінена шкода, у той час як рахунок-фактура не може бути належним доказом розміру завданої шкоди. Відтак, відповідач виплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 9845,42 грн. згідно зі звітом, складеним на запит відповідача.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить згідно з рахунком-фактурою 23732,29 грн., та підлягає відшкодуванню в фактично понесеному позивачем розмірі.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17.05.2016 між позивачем, як страховиком, та ТОВ «Віейбі Лізинг», як страхувальником, укладено договір добровільного страхування наземного транспортну програма «КАСКО Unives-VAB», за яким забезпечено, зокрема, транспортний засіб марки Peugeot 301, державний номер НОМЕР_1 .
01.07.2019 у м. Чернівці, по вул. Сторожинецькій, відбулася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки Volkswagen Caddy, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , та транспортним засобом марки Peugeot 301, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , у зв'язку з чим останньому транспортному засобу завдано пошкоджень.
Вищезазначена ДТП за взаємним погодженням водіїв оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).
02.07.2019 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про ДТП зі схемою.
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки Peugeot 301, державний номер НОМЕР_1 , визначено на підставі рахунку-фактуру від 14.08.2019 № зн-П095772-1 на суму 23732,29 грн., виставленого сервісним центром «Пежо» ТОВ «Ілта».
На підставі вищевказаного рахунку-фактуру від 14.08.2019 № зн-П095772-1 позивач визначив розмір страхового відшкодування в сумі 20448,69 грн. відповідно до страхового акту від 04.09.2019 № А-3178/УРР.
Дана сума страхового відшкодування в загальному розмірі 20448,69 грн. сплачена позивачем на рахунок ТОВ «Ілта», що підтверджується платіжним дорученням від 09.09.2019 № 36926.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 транспортного засобу марки Volkswagen Caddy, державний номер НОМЕР_2 , на момент скоєння ДТП застрахована у відповідача за полісом № АМ004134219.
Відтак, 09.10.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.
У свою чергу, відповідач сплатив на рахунок позивача 4000 грн. відповідно до платіжного доручення від 13.01.2020 № 28801 та 5845,42 грн. відповідно до платіжного доручення від 14.01.2020 № 28845.
Як зазначив відповідач, згідно зі звітом від 02.01.2020 № 100328 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Воротняк Ю.В. на замовлення відповідача, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки Peugeot 301, державний номер НОМЕР_1 , становить 11845,42 грн.
Таким чином, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки страхове відшкодування сплачено відповідачем у повному обсязі ще до відкриття провадження у справі.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
За змістом статті 980 ЦК України, статті 4 Закону України "Про страхування" залежно від предмета договору страхування може бути особистим, майновим, а також страхуванням відповідальності.
Згідно з положеннями статті 999 ЦК України і статей 6, 7 Закону України "Про страхування" за вольовою ознакою страхування може бути добровільним і обов'язковим, тому кожен вид страхування має свої особливості правового регулювання.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Станом на час настання страхового випадку (ДТП) цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП, застраховано відповідачем на підставі полісу № АМ004134219 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону в разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", МТСБУ встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11 серпня 2011 року № 274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 1 вказаної вище Інструкції повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Повідомлення) - це письмове повідомлення встановленого МТСБУ зразка, яке надається страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з пунктом 2 Інструкції Повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди. Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками міліції.
Пунктом 4 Інструкції визначено, що Повідомлення заповнюється чітко, розбірливо, від руки кульковою ручкою, бажано друкованими літерами, при цьому обов'язково зазначаються всі відомості про кожного учасника ДТП. Вибір учасником колонки (жовта чи блакитна) не має значення.
Відповідно до пункту 5 Інструкції у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти Повідомлення. У такому разі водії транспортних засобів після складення Повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов'язку інформувати працівників державних правоохоронних органів про її настання.
За умовами пункту 6 Інструкції виправлення у Повідомленні категорично забороняються. Замість зіпсованого бланку заповнюється інший. Тільки після підписання Повідомлення водіями - учасниками ДТП, аркуші розділяються для кожного із водіїв.
Порядок заповнення Повідомлення чітко регламентований пунктом 7 Інструкції.
Як встановлено судом, спірна дорожньо-транспортна пригода оформлена водіями шляхом складання спрощеного повідомлення без виклику працівників Національної поліції України.
При цьому, відповідачем не оспорюється визнання водія ОСОБА_1 транспортного засобу марки Volkswagen Caddy, державний номер НОМЕР_2 , винним у спричиненні ДТП 01.07.2019.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Із матеріалів справи вбачається, що на замовлення відповідача суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Воротняк Ю.В. складено звіт від 02.01.2020 № 100328 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу марки Peugeot 301, державний номер НОМЕР_1 , відповідно до якого вартість матеріального збитку становить 11845,42 грн. (коефіцієнт фізичного зносу 0).
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 та від 03.07.2019 у справі № 910/12722/18.
У той же час, матеріали справи не містять доказів проведення ремонту транспортного засобу марки Peugeot 301, державний номер НОМЕР_1 , зокрема, актів виконаних робіт. До матеріалів справи долучено лише рахунок-фактуру від 14.08.2019 № зн-П095772-1 на суму 23732,29 грн., виставленого сервісним центром «Пежо» ТОВ «Ілта».
За таких обставин, суд дійшов висновку про визначення розміру шкоди згідно зі звітом про оцінку вартості матеріального збитку, складеним на замовлення відповідача, відповідно до якого вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу марки марки Peugeot 301, державний номер НОМЕР_1 , становить 11845,42 грн.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в статті 9 Закону України «Про страхування».
Відповідно до даних полісу № АМ004134219 розмір франшизи становить 2000 грн., що вирахувана сторонами при розрахунку суми страхового відшкодування.
Оскільки відповідач сплатив вказану суму страхового відшкодування позивачу за вирахуванням франшизи за полісом № АМ004134219, у той час як позивачем не доведено обґрунтованості стягнення суми страхового відшкодування понад визначену у висновку експертного автотоварознавчого дослідження суму, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в частині стягнення залишку страхового відшкодування в розмірі 8646,27 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 2134,36 грн. пені, 434,93 грн. трьох процентів річних та 984,46 грн. інфляційних втрат, нараховані на суму боргу 10646,27 грн. за період з 15.01.2020 по 26.05.2021 року.
Разом із цим, як встановлено судом, відповідач здійснив повну виплату страхового відшкодування 14.01.2020, сплативши 4000 грн. відповідно до платіжного доручення від 13.01.2020 № 28801 та 5845,42 грн. відповідно до платіжного доручення від 14.01.2020 № 28845.
За наведених обставин, нарахування позивачем штрафних санкцій та компенсаційних виплат здійснено за період після повної сплати відповідачем страхового відшкодування. Крім того, позивачем необґрунтовано розмір боргу в сумі 10646,27 грн., на який останнім нараховані санкції, оскільки позивач заявляв до стягнення лише 8646,27 грн.
У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.В. Полякова