ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.02.2022Справа № 910/17461/21
Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу
за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта"
до 1) Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі"
2) Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання недійсними рішення та скасування запису про державну реєстрацію
Представники:
від позивача: не з'явились
від відповідача-1: не з'явились
від відповідача-2: Колток О.М. - представник за довіреністю
28.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укрпошта" з вимогами до Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" та Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсними рішення та скасування запису про державну реєстрацію, відповідно до якої позивач просить суд:
- визнати недійсним та скасувати протокол № 1 установчих зборів первинної профспілкової організації Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" від 15.02.2017;
- скасувати запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10741020000067019 від 15.05.2017 про державну реєстрацію первинної профспілкової організації Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі".
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на факт невідповідності протоколу № 1 установчих зборів первинної профспілкової організації Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" від 15.02.2017 вимогам Статуту та законодавства України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2021, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.
15.11.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 відкрито провадження у справі № 910/17461/21, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.12.2021.
07.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшла заява про продовження строку для подання відзиву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2021 задоволено заяву Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про продовження строку на подання відзиву, продовжено Центральному міжрегіональному управлінню міністерства юстиції (м. Київ) строк на подання відзиву до 30.12.2021.
20.12.2021 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 20.12.2021, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.02.2022.
08.02.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представники позивача та відповідача-1 у судове засідання 10.02.2022 на з'явилися.
У судове засідання 10.02.2022 з'явився представник відповідача-2 та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти позовних вимог.
У судовому засіданні 10.02.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника відповідача-2, дослідивши надані суду докази, суд
15.02.2017 відбулися установчі збори Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі", які оформлені протоколом установчих зборів № 1. За результатами вказаних зборів були прийняті наступні рішення: 1) Створити первинну профспілкову організацію УДППЗ "Укрпошта" як організаційну ланку Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі". Визнати Статут Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі", затверджений зі змінами IV позачерговим З'їздом профспілки 10 жовтня 2016 року, та діяти в межах визначених ним повноважень. Повідомити Президію Центрального комітету Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" та роботодавця про прийняте установчими Зборами рішення про створення первинної профспілкової організації УДППЗ "Укрпошта"; 2) Обрати головою первинної профспілкової організації УДППЗ "Укрпошта" ОСОБА_1; 3) Обрати профспілковий комітет первинної профспілкової організації УДППЗ "Укрпошта" в складі трьох осіб із числа наступних: ОСОБА_1 - голова, члени: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; 4) Обрати ревізором первинної профспілкової організації УДППЗ "Укрпошта" Заїц Наталію Олександрівну; 5) Прийняти п'ять осіб в члени первинної профспілкової організації УДППЗ "Укрпошта"; 6) Надати голові первинної профспілкової організації УДППЗ "Укрпошта" Козяріну Олегу Васильовичу повноваження особи, яка має право представляти первинну профспілкову організацію УДППЗ "Укрпошта" для здійснення реєстраційних дій та підписувати документи, які подаються для державної реєстрації створення первинної профспілкової організації УДППЗ "Укрпошта", як юридичної особи.
На підставі рішення установчих зборів 15.01.2017, яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів № 1, Первинну профспілкову організацію Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" 15.05.2017 було зареєстроване головним спеціалістом відділу Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №10741020000067019.
У преамбулі протоколу установчих зборів Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" зазначено, що на установчих зборах присутні п'ять осіб.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним та скасування протоколу № 1 установчих зборів первинної профспілкової організації Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" від 15.02.2017, посилаючись на порушення відповідачем пункту 4.7.4.3 Статуту Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі", а також про незаконне обрання комітету профспілки всупереч статуту.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок визначаються Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Статтею 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Діяльність профспілок будується на принципах законності та гласності. Інформація щодо їх статутних і програмних документів є загальнодоступною.
Згідно із статтею 4 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» законодавство про профспілки складається з Конституції України, Закону України «Про об'єднання громадян», цього Закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до них. Закони та інші нормативно-правові акти не можуть бути спрямовані на обмеження прав і гарантій діяльності профспілок, передбачених Конституцією України, цим Законом, крім випадків, передбачених частиною другою статті 3 цього Закону. Закон України «Про об'єднання громадян» застосовується до профспілок, якщо інше не передбачено цим Законом. Якщо міжнародними договорами, угодами, конвенціями, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено більш високий рівень гарантій щодо забезпечення діяльності профспілок, то застосовуються норми міжнародного договору або угоди.
Громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок (стаття 6 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»)
Матеріалами справи підтверджується (протокол №1 від 15.02.2017), що 15.02.2017 установчими зборами профспілки працівників українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" було прийнято рішення про створення Профспілки та затвердження її статуту.
15.05.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про державну реєстрацію Профспілки, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Статтею 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що профспілки, їх об'єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу.
Легалізація всеукраїнських профспілок та їх об'єднань, інших профспілок та їх об'єднань здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань.
Для легалізації профспілок, об'єднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви. До заяви додаються статут (положення), протокол з'їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про засновників об'єднань.
На підставі поданих профспілкою, об'єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус за ознаками, визначеними статтею 11 цього Закону, включає профспілку, об'єднання профспілок до реєстру об'єднань громадян і видає профспілці, об'єднанню профспілок свідоцтво про легалізацію із зазначенням відповідного статусу.
Легалізуючий орган не може відмовити в легалізації профспілки, об'єднання профспілок.
У разі невідповідності поданих документів профспілки, об'єднання профспілок зазначеному статусу легалізуючий орган пропонує профспілці, об'єднанню профспілок надати додаткову документацію, необхідну для підтвердження статусу.
Статус організацій всеукраїнської профспілки чи профспілки іншого статусу визначається статутом цієї профспілки. Про належність до певної профспілки організації, які діють на підставі статуту цієї профспілки, надсилають легалізуючому органу за місцем свого знаходження повідомлення із посиланням на свідоцтво про легалізацію профспілки, на підставі якого вони включаються до реєстру об'єднань громадян. Первинні профспілкові організації також письмово повідомляють про це роботодавця.
Профспілка підприємства, установи, організації, яка діє на підставі власного статуту, легалізується у порядку, визначеному цією статтею.
Профспілка, об'єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту.
Профспілка, її організації, об'єднання профспілок здійснюють свої повноваження, набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні обов'язки через свої виборні органи, які діють у межах прав, наданих їм за законом та статутом (положенням).
За подання на легалізацію недостовірних відомостей особи, які їх підписали, несуть відповідальність згідно із законом.
Виходячи із положень зазначеної норми чинного законодавства саме з моменту затвердження статуту профспілка набуває права юридичної особи, а не з моменту державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною 3 статті 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об'єднань.
Відповідно до частини 3 статті 131 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» спори (конфлікти), які виникають між ними, вирішуються в порядку, передбаченому законом.
Згідно частини 3 статті 18 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» діяльність профспілок, їх об'єднань, яка порушує Конституцію України та закони України, може бути заборонена лише за рішенням місцевого суду, а профспілок зі статусом всеукраїнських і республіканських та об'єднань профспілок з відповідним статусом - лише за рішенням Верховного Суду України.
Пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про громадські об'єднання» визначено, що припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.
Таким чином, визначеним законодавством способом захисту є заборона діяльності профспілок шляхом примусового розпуску.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Отже, суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Саме по собі формулювання позовної вимоги, без з'ясування судом зазначених обставин, не є підставою для припинення провадження у справі або для беззаперечної відмови у задоволенні позову.
При цьому, відповідно до положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його «ефективність» з точки зору ст. 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2015).
Отже, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з урахуванням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції.
Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Отже, суд вправі застосовувати способи захисту цивільних прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також повинен враховувати критерії «ефективності» таких засобів захисту та вимоги частин 2-5 статті 13 Цивільного кодексу України щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав особою.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Суд відзначає, що звернення позивача із даним позовом про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації та виключення з реєстру громадських об'єднань Профспілки не є ефективним способом захисту в розумінні вказаних вище положень, оскільки неспроможне захистити порушене, на його думку, право.
Приписами наведеної норми статті 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлена пряма заборона на втручання в статутну діяльність профспілки роботодавцем. Окрім того, цим Законом взагалі не передбачено права юридичної особи, в т.ч. роботодавця ініціювати припинення діяльності профспілкової організації шляхом подання позову про примусовий розпуск.
З огляду на викладене, вимоги Акціонерного товариства «Укрпошта» про визнання недійсним та скасувати протокол № 1 установчих зборів первинної профспілкової організації Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" від 15.02.2017 та про скасування запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10741020000067019 від 15.05.2017 про державну реєстрацію первинної профспілкової організації Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на позивача.
Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Укрпошта" до Первинної профспілкової організації Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" Всеукраїнської незалежної профспілки "Трудящі" та Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсними рішення та скасування запису про державну реєстрацію, відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний тест рішення складено: 19.05.2022
Суддя Н.Плотницька