ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.02.2022Справа № 910/22144/14
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Васильченко Т.В., суддів Турчина С.О., Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Кучеренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/22144/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг»
до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ДП «Укрекоресурси»)
про стягнення заборгованості
Представники учасників справи:
від позивача (стягувача): не з'явився;
від відповідача (боржника): не з'явився;
від ДВС: не з'явився;
від заявника: Ступак Т.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (ДП "Укрекоресурси", далі - відповідач) про стягнення основного боргу у розмірі 227098,93 грн, пені у розмірі 21628,54 грн, 3% річних у розмірі 3229,55 грн та інфляційних втрат у розмірі 15833,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору фінансового лізингу №859-FL від 30.04.2013 відповідачем не виконано зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем, що зумовило нарахування пені, річних та інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у складі головуючого судді Васильченко Т.В., суддів Сташківа Р.Б., Нечая О.В. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" основний борг у розмірі 108203,16 грн, пеню у розмірі 10298,00 грн, 3% річних у розмірі 1611,90 грн, інфляційні втрати у розмірі 10684,94 грн та судові витрати у розмірі 2615,96 грн; в іншій частині позовних вимог відмолено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 залишено без змін, а апеляційну скаргу ДП "Укрекоресурси" без задоволення.
01.07.2015 на виконання вказаного рішення суду, залишеного без змін постановою апеляційної інстанції, видано відповідний наказ.
27.01.2022 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-0810" надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку з відступленням права вимоги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2022 призначено розгляд заяви на 09.02.2022.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/185/22 від 09.02.2022 у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Сташківа Р.Б., який приймав участь у колегіальному розгляді заяви, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №910/22144/14.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» про заміну стягувача у виконавчому провадженні передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Васильченко Т.В., суддів Турчин С.О., Нечай О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2022 прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Васильченко Т.В., суддів Турчина С.О., Нечая О.В. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» про заміну стягувача у виконавчому провадженні та призначено розгляд заяви на 23.02.2022.
У судовому засіданні 23.02.2022 представник заявника підтримав подану заяву, просив задовольнити. В свою чергу, представники інших учасників справи у судове засідання не з'явилися, втім про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Частиною 3 статті 344 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
За таких обставин, враховуючи, що представники учасників справи були належним чином повідомлені про розгляд даної заяви і не повідомили суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/22144/14 проводити за їхньої відсутності.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/22144/14 суд дійшов наступних висновків.
За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Частиною п'ятою статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі №34/425, постановах Верховного Суду від 11.03.2021 у справі №910/2954/17 та від 25.06.2019 у справі №910/10031/13.
В даному випадку, судом встановлено, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання у даній справі не сплинув.
На підтвердження наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 01.07.2015 в цій справі заявником надано належним чином засвідчену копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП №55711156 від 05.02.2018.
З інформації, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що наказ суду від 01.07.2015 в цій справі перебуває на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби, про що свідчать постанови державних виконавців від 28.11.2019 та від 30.03.2020 ВП №55711156.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу суду в справі на його правонаступника, у зв'язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії судового процесу.
З огляду на вищенаведене, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора, відповідно до норм законодавства, має право звернутись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Як вбачається із матеріалів справи, 29.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Груп Фактор" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №1-29/11/2018/OTPL, за яким первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (боржник), яка зазначена у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржник, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржника або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, надалі за текстом - права вимоги.
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 додатку №1 до договору №1-29/11/2018/OTPL, за цим договором та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору права вимоги до Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (код ЄДРПОУ 20077743, надалі -боржник) на загальну суму 554227,39 грн, в тому числі права вимоги за наказом Господарського суду міста Києва по справі №910/22144/14 від 01.07.2015, номер виконавчого провадження 55711156.
Актом приймання-передачі від 06.12.2018 до договору №1-29/11/2018/OTPL від 29.11.2018 сторони підтвердили передачу від первісного кредитора до нового кредитора документів, які підтверджують право вимоги до боржника.
07.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Груп Фактор" (далі - цедент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП-0810" (далі - цесіонарій) було укладено договір про відступлення прав вимоги (цесії) №12-01/2018-КБЕ-Ц, відповідно до пункту 2.1 якого цедент відступає, а цесіонарій набуває права вимоги за дебіторською заборгованістю Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (далі - боржник) в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав вимоги, в тому числі за наказом Господарського суду міста Києва по справі №910/22144/14 від 01.07.2015, номер виконавчого провадження 55711156, сума стягнення за виконавчим документом 132485,70 грн.
Відступлення прав вимоги за дебіторською заборгованістю вважаються переданими з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі документів (пункт 2.3 договору).
Згідно пункту 6.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі документів від 07.12.2018 цедент передав, а цесіонарій отримав документи, які підтверджують право вимоги до боржника.
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсними договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №1-29/11/2018/OTPL від 29.11.2018, укладеного між ТОВ "ОТП Лізинг" та ТОВ "Фінансова компанія "Груп Фактор", і договору про відступлення прав вимоги (цесії) №12-01/2018-КБЕ-Ц від 07.12.2018, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Груп Фактор" та ТОВ "АТП-0810".
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приймаючи до уваги умови вищевказаних договорів відступлення прав вимоги, суд дійшов висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід права вимоги), а саме відбулась заміна кредитора у зобов'язанні щодо сплати боржником заборгованості по сплаті лізингових платежів в розмірі 108203,16 грн, пені у розмірі 10298,00 грн, 3% річних у розмірі 1611,90 грн та інфляційних втрат у розмірі 10684,94 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для здійснення заміни сторони виконавчого провадження (стягувача) з примусового виконання наказу суду від 01.07.2015 в цій справі - ТОВ "ОТП Лізинг" його правонаступником - ТОВ "АТП-0810" щодо стягнення з боржника заборгованості у загальному розмірі 130798,00 грн, відтак заява ТОВ "АТП-0810" в цій частині є обґрунтованою.
Разом з цим, із системного аналізу статей 512 - 516 Цивільного кодексу України та статей 52, 334 Господарського процесуального кодексу України слідує, що заміна кредитора його правонаступником можлива лише в зобов'язанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сплата суми судового збору не є зобов'язанням у розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України та, відповідно, не може бути предметом відступлення права вимоги за договором, відтак передача кредитором права вимоги в частині стягнення судового збору його правонаступнику є безпідставною.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №40/5005/7101/2011, від 03.07.2019 у справі №910/9549/15, від 27.03.2019 у справі №910/386/17, від 05.04.2018 у справі №923/607/16 та від 28.03.2018 у справі №906/110/16.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви ТОВ "АТП-0810" про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) в цій справі в частині стягнення з боржника заборгованості по сплаті лізингових платежів в розмірі 108203,16 грн, пені у розмірі 10298,00 грн, 3% річних у розмірі 1611,90 грн та інфляційних втрат у розмірі 10684,94 грн.
Правові підстави для здійснення заміни сторони виконавчого провадження в частині стягнення з боржника судового збору в розмірі 2615,96 грн відсутні, оскільки сплата вказаної суми не є зобов'язанням та не могла бути предметом відступлення за вищевказаними договорами відступлення прав вимоги.
Керуючись статтями 233, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/22144/14 задовольнити частково.
2. Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (01033, м.Київ, вул.Жилянська, буд.43; ідентифікаційний код 35912126) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» (01133, м.Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31; ідентифікаційний код 41735509) у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 у справі №910/22144/14 щодо стягнення з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (02090, м. Київ, вул.Лобачевського, будинок 23-В; ідентифікаційний код 20077743) основного боргу у розмірі 108203,16 грн, пені у розмірі 10298,00 грн, 3% річних у розмірі 1611,90 грн, інфляційних втрат у розмірі 10684,94 грн.
3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-0810» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №910/22144/14 відмовити.
Ухвала набирає законної сили 23.02.2022 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.05.2022.
Головуючий суддя Т.В. Васильченко
Суддя С.О. Турчин
Суддя О.В. Нечай