вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.05.2022р. Справа № 904/9827/21
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аурум Транс», м. Київ
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод», м. Дніпро
Про: стягнення 7 550, 51 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися
ТОВ «Аурум Транс» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» (відповідач) про стягнення 7 550, 51 грн. збитків, понесених (на думку позивача) внаслідок неналежного проведення відповідачем обстеження колісної пари РУ1Ш №1175-21787-2007, якою комплектувався вагон №55083794; що призвело до її несправності та подальшого ремонту.
Ухвалою суду від 04.01.22р. було відкрите провадження у справі №904/9827/21 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.
21.01.22р. до канцелярії суду від ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» (відповідач) (відповідач) надійшла заява про продовження строку для подання відзиву на позов, обґрунтована посиланням на не отримання від позивача позовної заяви і доданих до неї документів; та ознайомлення з матеріалами справи лише 20.01.22р. Ухвалою суду від 14.02.22р. відповідачу продовжено процесуальний строк для подання відзиву на позов. ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що у позовній заяві позивач посилається на підзаконні нормативні акти, що втратили чинність на час виникнення правовідносин зі складання акта рекламації, що вказує на необґрунтованість пред'явлених вимог («Порядок ведення рекламаційної роботи у вагонному господарстві Укрзалізниці», затверджений наказом від 18.06.2009 р. № 063-Ц; який станом на 05.09.21р. втратив чинність, оскільки з 02.09.21 р. діє стандарт АТ «Українська залізниця» СТП 04-111:2021 «Господарство вагонне. Облікові і звітні форми та методичні вказівки щодо порядку їх складення»). Також зазначає, що акт-рекламація від 05.09.21р. форми ВУ-41 не може бути належним та допустимим доказом фіксування факту не витримання гарантійного строку після ремонту, оскільки він складений з порушення правил, встановлених СТП 04-111:2021 «Господарство вагонне. Облікові і звітні форми та методичні вказівки щодо порядку їх складення» .Заповнення акта-рекламації має бути чітким, з обов'язковим зазначенням усіх передбачених у ньому даних; до акта потрібно додавати ескізи або фотографії дефекту, а в особливих випадках - лабораторні аналізи»; акт повинен містити наступні примітки: Витяг із розділу 4 СТП 04-111:2021 "ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ"; ВЧД - (ВЧДЕ - експлуатаційне вагонне депо (структурний підрозділ регіональної філії АТ «Укрзалізниця»); ВРЗ - філія «Вагоноремонтний завод» ВРП - вагоноремонтне підприємство ВПВ ВЧД - - інженер з приймання вагонів ВБП - вагонобудівне підприємство. З огляду на викладене (на думку відповідача) ВП «Ремонтним вагонним депо «Жмеринка» Південно-Західної залізниці порушені методичні вказівки щодо складання акту ВУ-41, а саме: п. 6.26.2 СТП 04-111:2021- представник відповідача для складання акту-рекламації від 05.09.2021 року не викликався; п. 6.26.6 СТП 04-111:2021- екземпляр акта-рекламації від 05.09.2021 року на адресу відповідача не направлявся; п. 6.26.7 СТП 04-111:2021 - до акту-рекламації від 05.09.21 р. не додано ескізи або фотографії дефекту; таким чином, оскільки цей акт-рекламація складено з порушенням встановленого порядку ; такий документ не є належним та допустимим доказом невитрамання гарантійного строку після ремонту. Окрім того, зазначає що в плані-розслідування причини нагріву або руйнування буксового вузла колісної пари вантажних вагонів від 08.09.21 р., на який посилається позивач як підставу виникнення вини відповідача, є також посилання на телеграму № 54 від 06.09.21 р., підписаний цей план представником ТОВ «Транс Енерджи» Савчук В.О., підпис представника відповідача відсутній; тобто, вина в підвищеному нагріві буксового вузла колісної пари РУ1Ш№ 1175-21787-2007 відповідачем не визнана та не доведена, про що відповідач повідомив позивача у відповіді на претензію, яка долучена до матеріалів справи. Враховуючи вищезазначене, відповідач зазначає, що додані до матеріалів справи докази про наявність вини відповідача, а саме : акт-рекламація від 05.09.21 р. та план-розслідування причини нагріву або руйнування буксового вузла колісної пари вантажних вагонів від 08.09.21 р. відповідно до статті 77 ЦПК України не можуть вважатись належними та допустимими доказами.
ТОВ «Аурум Транс» (позивач) у відповіді на відзив заперечував проти тверджень відповідача про втрату чинності станом на 05.09.21р. «Порядку ведення рекламаційної роботи у вагонному господарстві Укрзалізниці», затвердженого наказом від 18.06.09р. № 063-Ц ; та вказував, що п.4 ПЕРЕДМОВИ СТП 04-111:2021 містить інформацію про те, що це СТП 04-111:2021 видано на заміну нормативних документів: ЦВ-0126 Облікові та звітні форми по вагонному господарству, затверджені наказом Державної адміністрації залізничного транспорту від 01.04.2011 № 114-Ц та ЦВ-0127 Методичні вказівки з порядку складання облікових та звітних форм по вагонному господарству, затверджені наказом Державної адміністрації залізничного транспорту від 01.04.2011 № 114-Ц; і жодного повідомлення чи посилання на те, що порядок ведення рекламаційної роботи у вагонному господарстві Укрзалізниці, затвердженого наказом від 18.06.2009 р. № 063-Ц - втратив чинність. А отже твердження відповідача, що позивач посилається на нормативний акт, який втратив чинність - безпідставні; у зв'язку з чим акт-рекламація від 05.09.21р. форми ВУ-41 був складений належним чином та є допустимим доказом фіксування факту не витримання гарантійного строку після ремонту. Також зазначає, що позивач своїм листом вих.№28 від 11.02.22р. звернувся до ВП «Експлуатаційне вагонне депо Жмеринка» з проханням надати копію телеграфної вказівки, наказу або іншого керуючого документу про введення в дію СТП 04-111:2021, із зазначенням дати отримання цього документу. На запит ВП «Експлуатаційне вагонне депо Жмеринка» надало відповідь позивачу №ВЧДЕ-4-8/127 від 14.02.22 р., в якій зазначено, що тільки 10.09.21 р. засобами СКЄДО №ЦЦТех-10/921 (Додаток №1) отримав телеграфну вказівку, щодо затвердження Стандарту акціонерного товариства «Укрзалізниця» СТП 04-111:2021 «Господарство вагонне. Облікові і звітні форми та методичні вказівки щодо порядку їх складання», який регламентує облік та звітність щодо роботи вагонного господарства. Таким чином, ВП «Експлуатаційне вагонне депо Жмеринка», під час складання 05.09.2021р. акт-рекламації форми ВУ-41, діяв у відповідності до внутрішніх документів, порядку та не порушив методику оформлення всіх необхідних відповідних у даній ситуації документів; а отже твердження відповідача не можуть братися до уваги. Окрім того, зазначає, що одним з факторів щодо провини відповідача, є також факт, що форма та зміст Акту-рекламації форми ВУ-41, затвердженого Порядком ведення рекламаційної роботи у вагонному господарстві Укрзалізниці 18.06.2009 р. № 063-Ц, та Акту-рекламації форми ВУ-41 затвердженого Стандартом акціонерного товариства «Укрзалізниця» СТП 04-111:2021 «Господарство вагонне. Облікові і звітні форми та методичні вказівки щодо порядку їх складання» - Ідентичні, та не мають суттєвих відмінностей. Також зазначає, що не визнання вини відповідачем не звільняє останнього від гарантійної відповідальності, визначеної наказом №349-Ц, тим більше що жодних доказів того, що підвищений нагрів буксового вузла колісної пари РУ1Ш№1175-21787-2007 сталося з причин, які не мають причинно-наслідкового зв'язку з проводженням повного обстеження колісної пари, відповідач суду не надав. Згідно до вимог «Порядку ведення рекламаційної роботи у вагонному господарстві Укрзалізниці, з боку ВП «Експлуатаційне вагонне депо Жмеринка» Південно-Західної залізниці (код підприємства 4185), було складено «Акт - Рекламація від 05.09.21 р. на вузли та деталі, які не витримали гарантійного терміну після виготовлення, ремонту, модернізації». Комісією був зроблений висновок, що причино виникнення дефекту є порушення вимог п. 15.1.3. таблиці 14 рисунку 15.6(6) Інструкції ЦВ-0143 при проведенні повної ревізії колісної пари з боку ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» (код підприємства 0091).
ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» (відповідач) своїм правом на надання заперечень на відповідь на відзив не скористався.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
встановив:
05.09.21р. по станції Жмеринка Південно-Західної залізниці від складу поїзда № 3124 (індекс 3306-049-4100) за показаннями приладу КТСМ-01Д було відчеплено вагон №55083794 власності ТОВ «Аурум Транс» через підвищений нагрів буксового вузла колісної пари РУ1Ш № 1175-21787-2007. За даним фактом було складено повідомлення №7975 від 05.09.21р. форми ВУ-23М на ремонт або технічне обслуговування вагону №55083794 з причини підвищеного нагріву буксового вузла колісної пари та внесена інформація про виявлену несправність (код несправності 157) в Довідку ИВЦ ЖА 2612 . Власником вагону № 55083794 є ТОВ «Аурум Транс», яке на підставі договору комісії № 300518-К від 30.05.18р. доручило ТОВ «Транс Енерджи» організовувати проведення деповських та поточних ремонтів напіввагонів власності ТОВ «Аурум Транс». Вагон було побудовано в листопаді 2009р. ТОВ «Дизельний завод». 25.02.21р. було проведено капітальний ремонт вагона № 55083794 ТОВ «Агрегатбуд».
За твердженням позивача, в лютому 2021 р. ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» (відповідач) проводило повне обстеження колісної пари РУ1Ш № 1175-21787-2007, якою комплектувався вагон № 55083794 (на підтвердження цієї обставини посилається на довідки ИВЦ ЖА 2812 від 05.09.21 р. та ИВЦ ЖА 2731 від 13.09.21 р., а.с.13,14).
Але, суд вважає , що зі змісту вищезазначених довідок та наявних в справі документів не можливо встановити, що саме ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» (відповідач) в лютому 2021р. проводив повне обстеження колісної пари РУ1Ш № 1175-21787-2007, якою комплектувався вагон № 55083794; відсутні первинні документи на підтвердження будь-яких договірних або позадоговірних відносин між позивачем та відповідача щодо повного технічного обслуговування вагонів.
Розслідування причин нагріву проходило 08.09.21р. по станції Жмеринка Південно-Західної залізниці в ВП «Ремонтне вагонне депо Жмеринка». Згідно «Плану розслідування причини нагріву або руйнування буксового вузла колісних пар вантажних вагонів», винним підприємством визнано ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» (код підприємства 0091). Причиною нагріву буксового вузла колісної пари, згідно висновку комісії, стало «обводнення мастила внаслідок деформації гумового ущільнюючого кільця між кріпильною кришкою та корпусом букси, надири типу «ялинка», що не відповідає пункту 15.1.3 таблиці 14 рисунку 15.6(6) інструкції ЦВ-0143.» (а.с.9-10).
В той же час, із змісту цього Плану не можливо встановити , на підставі яких первинних документів відповідач здійснював повне обстеження колісної пари РУ1Ш № 1175-21787-2007, якою комплектувався вагон № 55083794.
Також , позивач, зазначає, що згідно вимог до «Порядку ведення рекламаційної роботи у вагонному господарстві Укрзалізниці (затвердженого наказом від 18.06.2009 р. № 063-Ц) ВП «Ремонтне вагонне депо Жмеринка» Південно-Західної залізниці було складено «Акт-рекламація від 05.09.21 р. на вузли та деталі, які не витримали гарантійного терміну після виготовлення, ремонту, модернізації» , а комісією був зроблений висновок, що причиною виникнення дефекту є порушення вимог п. 15.1.3. таблиці 14 рисунку 15.6(6) Інструкції ЦВ-0143 при проведенні повної ревізії колісної пари з боку відповідача.
Проте, зі змісту вищезазначеного Акту-рекламації від 05.09.21 р. не вбачається, що відповідача було залучено (повідомлено) про необхідність явки його представників для складання відповідного акту рекламації; відсутні докази надсилання на адресу відповідача відповідної телеграми, або доказів обізнаності відповідача про дату складання акту - рекламації. Таким чином, суд приходить до висновку, що акт-рекламації від 05.09.21р. було складено з порушенням порядку, визначеного «Порядком ведення рекламаційної роботи у вагонному господарстві Укрзалізниці» (затвердженого наказом від 18.06.2009 р. № 063-Ц) та Стандарту «Українська залізниця» СТП 04-111:2021, а тому цей акт є неналежним доказом.
Також з наданих позивачем доказів вбачається, що для проведення ремонту вагона № 55083794 ВП «Ремонтне вагонне депо Жмеринка» Південно-Західної залізниці була складена Дефектна відомість форми ВУ-22 від 12.09.21 р., яка передбачала ремонт та технічне обслуговування колісної пари РУ1Ш № 1175-21787-2007 та буксових вузлів (а.с.15-16).
З боку ВП «Ремонтне вагонне депо Жмеринка» Південно-Західної залізниці також було надано «Калькуляцію на технічне обслуговування з відчепленням вагону № 55083794» на суму 7 550,15 грн з ПДВ (а.с.17). Після закінчення ремонту вагона № 55083794 було складено Повідомлення № 0222 від 12.09.21 р. форми ВУ-36М (а.с.18). За фактом виконання робіт з технічного обслуговування з відчепленням вагону № 55083794 ВП «Ремонтне вагонне депо Жмеринка» Південно-Західної залізниці (код підприємства 4185) склало та направило на адресу ТОВ «Транс-Енерджи» Акт виконаних робіт № 819/398 від 30.09.21 р. на суму 7 550,15 грн. з ПДВ. (а.с.74). Для сплати послуг за виконані роботи ВП «Ремонтне вагонне депо Жмеринка» Південно-Західної залізниці (код підприємства 4185) направило на адресу ТОВ «Транс-Енерджи» рахунок № 819/398 від 30.09.21р. на суму 7 550,15 грн з ПДВ (а.с.20).
На виконання умов договору комісії № 300518-К від 30.05.18р. та доручення № 9 від 01.09.21 р. (а.с.73) ТОВ «Транс-Енерджи» було організовано технічне обслуговування вагону № 55083794 та сплачено на реквізити ВП «Ремонтне вагонне депо Жмеринка» Південно-Західної залізниці (код підприємства 4185) грошові кошти відповідно до п/д № 1376 від 06.10.21 р. у сумі 7 550,15 грн з ПДВ (а.с.21).
Згідно договору комісії № 300518-К від 30.05.18 р. між ТОВ «Транс Енерджи» (комісіонер) та ТОВ «Аурум Транс» (комітент) був підписаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 234 від 30.09.21 р. (а.с.22).
До акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 234 від 30.09.21 р. додається Звіт комісіонера про виконання доручення № 9 від 01.09.21 р. (а.с.22-24), в який включено затрати ТОВ «Транс-Енерджи» (комісіонер) по технічному обслуговуванню вагона № 55083794 в сумі 7 550,15 грн з ПДВ. Після підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 234 від 30.09.21 р. ТОВ «Транс-Енерджи» було виставлено на адресу ТОВ «Аурум Транс» рахунок № 293 від 30.09.21р. на загальну суму 2 070 024,59 грн з ПДВ (а.с.25), який ТОВ «Аурум Транс» оплатив п/д № 365 від 12.10.21 р. на суму 2 070 024,59 грн з ПДВ. (а.с.27).
При цьому, судом встановлено, що зі змісту вищенаведених «Калькуляції не технічне обслуговування з відчепленням вагону № 55083794» на суму 7 550,15 грн., «Акту виконаних робіт № 819/398 від 30.09.21 р.» на суму 7 550,15 грн., «Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 234 від 30.09.21р.» з доданим «Звітом комісіонера про виконання доручення № 9 від 01.09.21р.» неможливо достеменно встановити, що ВП «Ремонтне вагонне депо Жмеринка» Південно-Західної залізниці було здійснено саме ремонт колісної пари РУ1Ш № 1175-21787-2007, якою комплектувався вагон № 55083794. Зі змісту цих документів вбачається, що було надано лише послугу «технічне обслуговування вагону» з відчеплення №55083794, без зазначення будь-яких відомостей щодо ремонту вищезазначеної колісної пари РУ1Ш №1175-21787-2007.
Предметом дослідження у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків, понесених у зв'язку із неналежним ( на думку позивача ) проведенням відповідачем повного обстеження колісної пари РУ1Ш №1175-21787-2007, якою комплектувався вагон №55083794, що в подальшому призвело до її несправності та подальшого витрачання позивачем коштів на її ремонт .
За змістом ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої особи. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку ст. 86 ГПК України.
Зазначений принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, щоб задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17.
Таким чином, істинність твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема, в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню позивачем перед судом.
Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не довів наявності одночасно всіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань; а тому позовні вимоги є необґрунтованими, в задоволенні яких слід відмовити у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 29, 48, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 23.05.22р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
В зв'язку з відсутністю фінансування суду вихідна кореспонденцію не надсилається сторонам. Прохання отримувати її особисто в суді. Крім того, нагадуємо сторонам, що існує система “Електронний суд”. Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно: зареєструватись в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua; подати до суду заяву про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці.
Суддя Васильєв О.Ю.