Справа №2-3027/10
14 липня 2010 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі :
головуючого - судді Якухно О.М.
з секретарем Турбал В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овруч справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними, стягнення коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -
Позивач просить стягнути на її користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в сумі 19754,6 грн. (з них: ст.37 - 11828,6 грн., ст.39 - 7926 грн.) мотивуючи тим, що вона працює в Овруцькій районній державній адміністрації і проживає в м.Овруч. За період роботи їй виплачувалися компенсація та доплати, що встановлені в Законі, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.ст.37, 39 Закону становить вказану вище суму.
Позивач просить справу розглянути без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Згідно довідок позивач працює в Овруцькій районній державній адміністрації і проживає в м.Овруч, що підтверджується копією паспорта. Також, вона має неповнолітню доньку ОСОБА_2, 2008 р.н..
Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.37 - 2,1 грн. на себе та дитину, ст.39 - в сумі 10,5 грн. (в залежності від відпрацьованого часу).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :
- - ст.37 Закону - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати;
- - ст.39 Закону - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення - 2 мінімальні заробітні плати.
Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :
- - для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення - 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;
- - для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення - 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).
Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Даним Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз'яснення порядку застосування цього Закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій , передбачених цим Законом , відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Статтею 8 ЦПК України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.
Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.37 Закону за період з 1 жовтня 2007 року по 30 квітня 2010 року і за ст.39 Закону за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року, що вбачається з наданих довідок.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими було виключено прив'язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08.
Вказані рішення зворотної дії в часі не мають, а тому вимоги позивача про стягнення коштів не підлягають задоволенню за період з 1 січня по 21 травня 2008 року.
Позов пред'явлено в межах строку позовної давності.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 1 липня 2007 року - 440 грн., з 1 жовтня 2007 року - 460 грн., з 1 січня 2008 року - 515 грн., з 1 квітня 2008 року - 525 грн., з 1 жовтня 2008 року - 545 грн., з 1 грудня 2008 року - 605 грн., з 1 квітня 2009 року - 625 грн., з 1 липня 2009 року - 630 грн., з 1 жовтня 2009 року - 650 грн., з 1 листопада 2009 року - 744 грн., з 1 січня 2010 року - 869 грн..
В зв'язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить (в залежності від відпрацьованого часу):
за ст.39 Закону :
• з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року : 2760-31,5=2728,5 грн. ;
• з 22 травня по 30 вересня 2008 року : 4545,84-52,5=4493,34 грн., а всього 7221,84 грн.,
за ст.37 Закону :
- - з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року : (460х40%х3)-2,1х3=545,7 грн. ;
- - з 22 травня по 31 грудня 2008 року : (525х40%х32,26%+525х40%х4+545х40%х2х2+605х40%х2)-2,1х32,26%-2,1х4-4,2х3=2242,07 грн. ;
- - з 1 січня по 31 грудня 2009 року : (605х40%х3х2+625х40%х3х2+630х40%х3х2+650х40%х2+744х40%х2х2)-4,2х12=6124 грн. ;
- - з 1 січня по 30 квітня 2010 року : (869х40%х3х2+884х40%х2)-4,2х4=2776 грн., а всього 11687,77 грн..
В стягненні решти сум слід відмовити за безпідставністю.
Статтею 62 даного Закону визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до п. 2, 4, 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.
Від сплати судового збору сторони звільнені : позивач згідно п.18 ст.4, відповідач - ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” та рішення Овруцької міської ради від 11.02.10.
Позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218, 226 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) на неї та дитину ОСОБА_2, 2008 р.н., за період з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року, 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року в сумі 11687 грн. 77 коп., доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 1 жовтня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 30 вересня 2008 року в сумі 7221 грн. 84 коп. та судові витрати в сумі 120 грн..
В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подана заява в Овруцький районний суд протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачем - в цей же строк після залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга може бути подана сторонами в строк визначений для подачі заяви про апеляційне оскарження або протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження, якщо така заява (або апеляційна скарга) не були подані. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.