23 травня 2022 року Чернігів Справа № 620/18791/21
Суддя Чернігівського окружний адміністративний суду Соломко І.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправними бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2010 по 13.10.2017;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2010 по 13.10.2017.
Ухвалою суду від 29.12.2021 відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та визнано поважними причини пропуску звернення до суду.
23.02.2022 відповідач надіслав відзив, у якому просив залишити позов без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України. Одночасно подав клопотання про залишення без розгляду позовних вимог в частині зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з січня 2016 по 13.10.2017, оскільки рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 2540/2702/18, яке набрало законної сили, вказані вимоги вже судом задоволено.
З матеріалів справи видно, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 у справі № 2540/2702/18 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з січня 2016 по 13.10.2017.
Пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Ця підстава може застосовуватися, якщо набрало законної сили судове рішення у тотожній справі.
Проаналізувавши предмет позовних вимог у справі № 2540/2702/18 та справі № 620/18791/21 в частині періоду з січня 2016 по 13.10.2017, суд встановив їх тотожність.
При цьому суд зазначає, що якщо судове рішення, що набрало законної сили, стосується частини спору, який є предметом розгляду, то суд закриває провадження у справі в цій частині, а щодо іншої частини - продовжує розгляд.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про закриття провадження у цій справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 по 13.10.2017.
Щодо посилань відповідача на положення статті 240 КАС України як на підставу залишення позовних вимог без розгляду в частині періоду з січня 2016 по 13.10.2017, то суд їх відхиляє, оскільки вказаною нормою передбачено залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, тобто за наявністю провадження. Якщо ж у тотожній справі уже ухвалено судове рішення, що набрало законної сили, то це є підставою для закриття провадження.
За вказаних обставин, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в наведеній частині задоволенню не підлягає.
Що стосується клопотання про пропущення строку звернення до суду встановленого статтею 122 КАС України суд зазначає наступне.
Відповідач посилаючись на порушення позивачем строку на звернення до суду, обраховує початок перебігу такого строку з моменту виключення позивача зі списків особового складу.
В силу приписів частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В свою чергу індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення (заробітної плати). Отже, питання щодо виплати сум індексації грошового забезпечення не обмежені будь-яким строком позовної давності у відповідності до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України.
При цьому судом враховується рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 9-рп/2013 зі змісту якого слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Отже, поняття грошового забезпечення в даній справі є аналогічним поняттю заробітної плати, тому суд доходить висновку, що строк звернення до суду з адміністративним позовом позивачем не пропущений, а клопотання відповідача є безпідставним.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 122, 123, 240-241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені клопотання Військової частини НОМЕР_1 відмовити.
Закрити провадження у справі № 620/18791/21 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по 13.10.2017 та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по 13.10.2017.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя І.І. Соломко