23 травня 2022 року м. Чернівці Справа № 600/7475/21-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 17 липня 2018 року по 30 червня 2021 року;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по невиплаченій пенсії за період з 17 липня 2018 року по 30 червня 2021 року у сумі 328552,90 грн (триста двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят дві гривні 90 коп.).
Позов обґрунтовано тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відмовило позивачу у виплаті заборгованості по невиплаченій пенсії за період з 17 липня 2018 року по 30 червня 2021 року, яка виникла внаслідок перерахунку пенсії позивача на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №600/485/21-а. Позивач вважає, що він має право на виплату заборгованості у сумі 328552,90 грн по невиплаченій пенсії за вказаний період. Однак Головне управління Пенсійного фонду України виплату такої суми заборгованості не здійснило, що, на думку позивача, порушує його право на отримання належних йому сум пенсійного забезпечення.
Ухвалою суду від 12 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано про те, що на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №600/485/21-а відповідачем з 17 липня 2018 року здійснено нарахування підвищення до пенсії позивачу. З липня 2018 року позивач отримує пенсію в новому розмірі. Натомість, стосовно виплати заборгованості по невиплаченій пенсії за період з 17 липня 2018 року по 30 червня 2021 року у сумі 328552,90 грн, відповідач зазначив, що джерелом фінансування пенсійних виплат на виконання рішення суду є кошти Державного бюджету. Таким чином, вказана сума заборгованості буде виплачена після відповідного фінансування з Державного бюджету. За таких обставин відповідач вважає, що в діях пенсійного органу не вбачається протиправних по відношенню до відповідача. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області як отримувач пенсії за вислугу років. Указане не заперечувалось учасниками справи.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , яке міститься в матеріалах справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3).
З системи «Діловодство спеціалізованого суду» та на підставі матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року у справі №600/485/21-а, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не нарахування та невиплати з 17.07.2018 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити з 17.07.2018 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік).
На виконання вказаного рішення суду відповідачем у червні 2021 року здійснено нарахування підвищення до пенсії позивача як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 17 липня 2018 року, що підтверджується копією протоколу перерахунку пенсії позивача, який міститься в матеріалах справи.
З липня 2021 року нарахування та виплата пенсії позивачу здійснюється в новому розмірі, а різниця пенсії, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку за період з 17 липня 2018 року по 30 червня 2021 року, складає 328552,90 грн.
Позивач звертався до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) з приводу виконання виконавчого листа №600/485/21-а, виданому Чернівецьким окружним адміністративним судом 11 червня 2021 року у справі №600/485/21-а.
Постановою державного виконавця від 12 серпня 2021 вказаний виконавчий лист повернено стягувачу (позивачу). При цьому зазначено, що джерелом фінансування виплат такої категорії є кошти державного бюджету. Рішення суду в частині перерахунку пенсії боржником виконано. Стосовно виплати різниці пенсії (суми заборгованості, яка є предметом розгляду у цій справі), що виникла внаслідок проведеного перерахунку, зазначено, що рішення в цій частині не виконано за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, тобто з поважних причин. А тому підстави для притягнення боржника до відповідальності за невиконання рішення суду в частині виплати різниці пенсії відсутні.
Доказів оскарження вказаної постанови позивачем суду не надано.
Згодом, представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію про: розмір пенсії, яку було нараховано і виплачено позивачу на підставі виконавчого листа, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 11 червня 2021 року у справі №600/485/21-а; суму заборгованості, яка залишилась у відповідача перед позивачем на підставі вищевказаного виконавчого листа; орієнтовні строки повернення заборгованості.
За результатами розгляду вказаного адвокатського запиту, відповідач листом №2400-1703-8/36619 від 19 жовтня 2021 року повідомив представника позивача про те, що на виконання рішення суду у справі №600/485/21-а відповідачем з 17 липня 2018 року здійснено нарахування підвищення до пенсії позивачу. З липня 2021 року нарахування та виплата пенсії позивачу здійснюється в новому розмірі, а різниця пенсії, яка виникла внаслідок проведеного перерахунку за період з 17 липня 2018 року по 30 червня 2021 року, складає 328552,90 грн. Поряд з цим, зазначено, що джерелом фінансування пенсійних виплат на виконання рішення суду є кошти Державного бюджету. Таким чином, вказана сума заборгованості буде виплачена після відповідного фінансування з Державного бюджету.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо невиплати суми заборгованості по невиплаченій пенсії за період з 17 липня 2018 року по 30 червня 2021 року у розмірі 328552,90 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на встановлені обставини справи та предмет позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), органом місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій або наданні адміністративних послуг. Адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішень суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень. При цьому рішення суб'єкта владних повноважень, яке може бути оскаржено, у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Під рішенням розуміється владне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, викладене за встановленою формою, спрямоване на врегулювання тих чи інших суспільних відносин, що має обов'язковий характер та породжує певні правові наслідки.
На переконання суду, лист Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №2400-1703-8/36619 від 19 жовтня 2021 року, після отримання якого та не погоджуючись із відповідними діями суб'єкта владних повноважень позивач і вирішив подати цей позов до суду, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, адже не є актом правозастосування.
Названий лист не створює конкретних правових наслідків для позивача, а носить лише інформаційний характер, оскільки не породжує виникнення, зміну або припинення прав, обов'язків позивача, а містить, по суті, інформацію, надану позивачу щодо виконання судового рішення у справі №600/485/21-а. Тобто, відомості, які зазначені відповідачем у цьому листі, стосуються саме виконання рішення суду від 30 квітня 2021 року у справі №600/485/21-а та не породжують виникнення нових правовідносин із позивачем.
Зі змісту позовної заяви та заявлених вимог вбачається, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, не погоджується з повнотою виконання рішення суду у справі №600/485/21-а в частині виплати (стягнення) суми заборгованості за вказаний період.
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у межах судового розгляду цієї адміністративної справи, оскільки його право на виплату (стягнення) пенсії (заборгованості) за період з 17 липня 2018 року по 30 червня 2021 року у розмірі 328552,90 грн уже було захищене у судовому порядку в адміністративній справі №600/485/21-а, а дії відповідача щодо невиплати вказаної суми заборгованості, з якими і не погоджується позивач, фактично стосуються стадії виконання судового рішення у справі №600/485/21-а та не породжують нових спірних відносин між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
Суд зазначає, що у разі, якщо позивач вважає, що відповідачем не у повному обсязі виконано рішення суду від 30 квітня 2021 року у справі №600/485/21-а, то він не позбавлений права на звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в порядку, передбаченому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, позивач не позбавлений права і щодо оскарження дій та рішень державного виконавця, вчинених та прийнятих щодо примусового виконання судового рішення у справі №600/485/21-а, в тому числі і стосовно постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 23 травня 2022 року.
Повне найменування учасників справи: позивач - ОСОБА_1 (с. Киселів, Кіцманський район, Чернівецька область, РНОКПП НОМЕР_2 ); відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (м. Чернівці, Площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).
Суддя О.П. Лелюк