23 травня 2022 року справа № 580/8745/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Тимошенко В.П.,
за участю секретаря судового засідання: Цаплі І.Ю.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Демідової Т.О. (у порядку самопредставництва),
розглядаючи за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про визнання протиправними та скасування постанови і припису,
встановив:
26 жовтня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, в якій просить:
1) визнати протиправним та скасувати протокол №9 про адміністративне правопорушення та припис №13 про усунення порушень від 26.08.2021;
2) скасувати постанову №13 від 25.10.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення є протиправними оскільки при здійсненні прибудови до будинку у вигляді тераси щодних будівельних норм ним порушено не було, а сама перевірка ініцийована його сусідкою через неприязні відносини.
Ухвалою суду від 28.12.2021 відкрито провадження у справі та постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що під час проведення позапланової перевірки на об'єкті: Будівництво будинку по АДРЕСА_1 встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 . гр. ОСОБА_1 в 2020-2021 роках проведені будівельні роботи по прибудові Г- подібної форми розміром: шириною зі сторони одного фасаду 3.2 м та з іншого 1 м. та довжиною зі сторони одного фасаду 6.8 та з іншого 7.18. тим самим змінив відстань від сусіднього житлового будинку до 5.9 м., чим порушив п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019. Забудовник зобов'язаний проводити забудову, інженерне обладнання, благоустрій та озеленення земельної ділянки відповідно до будівельного паспорта, проектної документації, державних будівельних норм, стандартів і правил (Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103), а тому оскаржувані рішення винесені у відповідності до вимог законодавства та в межах компетенції посадових осіб органів держархбудконтролю.
Ухвалою суду від 17.02.2022 постановлено здійснити розгляд справи № 580/8745/21 за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 в 2019-2020 роках здійснив будівництво та ввів в експлуатацію житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
12.10.2020 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради зареєструвало декларацію про готовність до експлуатації об'єкта.
На підставі листа Управління інспектування Черкаської міської ради від 20.07.2021 № 241-22-30 та направлення № 38 від 11.08.2021 для проведення позапланового заходу на об'єкті - Будівництво будинку по АДРЕСА_1 першим заступником начальника Управління Очеретнім С.І. та головним спеціалістом відділу контролю Управління Дігтяренко В.М. здійснено вихід на об'єкт будівництва.
Під час проведення позапланової перевірки на об'єкті: Будівництво будинку по АДРЕСА_1 встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 в 2020-2021 роках проведені будівельні роботи по прибудові Г- подібної форми розміром: шириною зі сторони одного фасаду 3.2 м та з іншого 1 м. та довжиною зі сторони одного фасаду 6.8 та з іншого 7.18, тим самим змінив відстань від сусіднього житлового будинку до 5.9 м., чим порушив п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019.
За результатами перевірки складено Акт від 26.08.2021 №38 та винесений припис №6 від 26.08.2021, яким відповідач з метою усунення виявлених порушень вимагає від позивача усунути порушення вимог чинного містобудівного законодавства та привести до вимог чинного законодавства до 26 вересня 2021 року.
Крім того, 26.08.2021 щодо позивача складено протокол №9 про адміністративне правопорушення.
25.10.2021 начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради винесено постанову №13 у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 935 грн.
Не погодуючись з вищезазначеними рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам, суд виходить з такого.
Згідно ст. 1 Закон України “Про архітектурну діяльність” від 20.05.1999 №687-Х1V об'єктами архітектурної діяльності (об'єктами архітектури) є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів
Ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність” від 20.05.1999 №687-Х1V передбачає, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно ст. 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” від 17.02.2011 №3038-V1 (далі - Закон №3038-V1) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил.
Суб'єкт господарювання має право звернутися до суду щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Судом встановлено, що позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил здійснена на підставі листа Управління інспектування Черкаської міської ради від 20.07.2021 № 241-22-30 та направлення № 38 від 11.08.2021 для проведення позапланового заходу на об'єкті - Будівництво будинку по АДРЕСА_1 першим заступником начальника Управління Очеретнім С.І. та головним спеціалістом відділу контролю Управління Дігтяренко В.М. здійснено вихід на об'єкт будівництва. За результатами перевірки складено Акт від 26.08.2021 №38, припис №6 від 26.08.2021, протокол №9 про адміністративне правопорушення та постанову №13 від 25.10.2021 у справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 935 грн.
Отже відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Законом №3038-V1.
Під час проведення позапланової перевірки на об'єкті: Будівництво будинку по АДРЕСА_1 встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 в 2020-2021 роках проведені будівельні роботи по прибудові Г- подібної форми розміром: шириною зі сторони одного фасаду 3.2 м та з іншого 1 м. та довжиною зі сторони одного фасаду 6.8 та з іншого 7.18, тим самим змінив відстань від сусіднього житлового будинку до 5.9 м., чим порушив п. 15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019.
Відповідно до будівельного паспорта (реєстр. № 1861-бн). виданого управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, відстань від житлового будинку до сусіднього будинку повинна бути 8м. Перевіркою встановлено, що конфігурація під'їзду до будинку не відповідає конфігурації, яка зазначена у вищезазначеному будівельному паспорті. Розмір будинку (фактично) складає 13.05x9.12, а відповідно до будівельного паспорту розмір будинку повинен складати 12x8 м.
Відповідно до п.15.2.2 ДБН Б.2.2-12:2019 Протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно-побутовими будинками промислових підприємств, гаражами слід приймати за табл.15.2 (чисельник). Протипожежна відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами на суміжних ділянках приймається згідно табл. 6.7, але не менше протипожежних вимог даних норм. В умовах забудови, що склалася, протипожежні відстані між житловими будинками та від житлових будинків до будівель і споруд іншого призначення слід визначати згідно з протипожежними вимогами даних норм, наведеними у табл. 15.2. Протипожежні відстані від житлових, громадських, адміністративно-побутових будинків промислових підприємств, гаражів до виробничих, складських, сільськогосподарських будинків і споруд слід приймати за табл.15.2
Проте, суд звертає увагу, що як вбачається з матеріалів справи позивачем здійснено прибудову до будинку у вигляді тераси, яка має металевий каркас і опирається на фундамент забору і сваю. Тераса є легкою конструкцією і не має стін.
Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», тераса - обгороджена відкрита прибудова до будинку у вигляді площадки для відпочинку, що може мати дах; розміщується на землі або над нижче розташованим поверхом.
В судовому засіданні свідки, а саме посадові особи відповідача, які проводили позапланову перевірку позивача на запитання суду «якими нормами вони керувалися під час проведення вимірювань відстаней від будинку позивача до сусіднього будинку?» не змогли надати чіткої відповіді, а лише зазначили, що ними проведені умовні лінії від будинку до будинку та здійснено замір крайніх точок.
У свою чергу відповідачем також не надано обгрунтованої відповіді законності здійснення замірів від крайніх точок сусідніх будівель. До акту перевірки не надано схем визначення відстані, схеми виду зверху чи схеми виду збоку, оскільки це не передбачено законодавством. Натомість свідок ОСОБА_2 надав до суду зазначені схеми.
Таким чином суд зазначає, що відповідачем не доведено правильність процедури здійснення замірів.
Суд зазначає, що на момент здійснення перевірки будинок був введений в експлуатацію.
Крім того, суд звертає увагу, що в період з 13.01.2020 по 24.01.2020 відповідачем проведено планову перевірку позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, про що складено акт від 24.01.2020 №3, відповідно до якого жодних порушень вимог законодавства не виявлено.
За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити.
Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 КАС України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати протокол №9 від 26.08.2021 про адміністративне правопорушення, припис №13 про усунення порушень від 26.08.2021 та постанову №13 від 25.10.2021.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду в строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 23.05.2022.
Суддя Валентина ТИМОШЕНКО