Справа № 560/2613/22
іменем України
23 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області службової перевірки щодо законності оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 №264/21 від 18 жовтня 2021 року;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області направити до Ярмолинецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області та до Інформаційної підсистеми функціональний модуль "Недійсні документи" Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби інформацію про скасування висновку Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області службової перевірки щодо законності оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 №264/21 від 18 жовтня 2021 року та оформити і видати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Аксарайський р.н., Красноярського краю Астраханської області паспорт громадянина України замість втраченого.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він в липні 2020 року втратив паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області 23.04.2002. Це зумовило звернення до Ярмолинецького районного сектору УДМС в Хмельницькій області щодо оформлення паспорта громадянина України замість втраченого. Проте отримав протиправну відмову.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що за даними Ярмолинецького РС Управління ДМС у Хмельницькій області позивач у зв'язку з досягненням 16-річного віку був документований 23.04.2002 паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про народження. Проте на момент документування зазначеним паспортом, батьки позивача у громадянстві України не перебували. Тобто позивач громадянство разом з батьками не набував, з питань отримання дозволу на імміграцію в Україну до відповідача не звертався. У заяві про видачу паспорта громадянина України форми 1 від 23.04.2002 позивач свідомо приховав факт, що він є громадянином Російської Федерації та у 1997 році іммігрував з Росії в Україну. Згідно з висновком службового розслідування паспорт громадянина України, виданий позивачу, визнаний не дійсним. Ці відомості внесені до обліків ІП "ФМ Недійсні документи" ЄІАС УМП. Звертає увагу на те, що позивач є громадянином Російської Федерації, що підтверджується паспортом громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданим 26.06.2021 (дійсний до 26.06.2026).
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що станом на 23.04.2002 він був неповнолітнім і правильність видачі йому паспорту контролювалося відповідними посадовими особами.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.02.2022 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.02.2022 заяву представника позивача Кримчака Олександра Анатолійовича задоволено. Надано ОСОБА_2 доступ до справи №560/2613/22 через підсистему "Електронний суд".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.04.2022 відмовлено ОСОБА_1 в прийнятті до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивач 28.07.2020 звернувся до Ярмолинецького районного сектору Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області з заявою про оформлення паспорта громадянина України замість втраченого.
Ярмолинецький районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області листом від 30.07.2020 повідомив позивача, що 30.07.2020 у видачі паспорта громадянина України в замін втраченого йому відмовлено на підставі частини 3 пункту 100 постанови Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України".
Відповідно до висновку службової перевірки щодо законності оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 №264/21 від 18.10.2021 було встановлено, що у зв'язку з досягненням 16-річного віку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був документований 23.04.2002 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 12.09.1985 Аксарайською с/р Красноярського району Астраханської області Російської Федерації.
При цьому було встановлено, що на момент документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України батьки у громадянстві України не перебували. Батько - ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Ясенівка Ярмолинецького району Хмельницької області та, як особа без громадянства, згідно з рішенням Управління МВС України в Хмельницькій області від 29.04.2002 набув громадянство України на підставі частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України". У зв'язку з набуттям громадянства України документований 20.08.2002 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області паспортом громадянина України. Мати - ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Борзна Борзнянського району Чернігівської області та, як громадянка Російської Федерації, згідно з рішенням Управління МВС України в Хмельницькій області від 05.11.2003 набула громадянство України на підставі частини 1 статті 8 Закону України "Про громадянство України". У зв'язку з набуттям громадянства України документована 08.12.2005 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області паспортом громадянина України. ОСОБА_1 громадянство України разом з батьками не набував, з питань отримання дозволу на імміграцію в Україну до Управління Державної міграційної служби України у Хмельницькій області не звертався. Згідно з довідкою Генерального Консульства Російської Федерації в м. Львів від 30.01.2002 №9477 громадянство РФ припинено лише ОСОБА_3 , при цьому відомості про припинення громадянства його сином - ОСОБА_1 у довідці від 30.01.2002 №9477 відсутні. ОСОБА_1 21.06.2021 документований Генеральним Консульством Російської Федерації в м. Львів паспортом громадянина Російської Федерації для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . Таким чином паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 23.04.2002 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області з порушенням постанови Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, вимог Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженої наказом МВС України від 17.08.1994 №316, Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-ХІІ (далі - Закон №2235-ХІІ).
Листом №6801.2.1-4956/6801.2.1-21 від 26.10.2021 відповідач повідомив позивача, що висновком службової перевірки Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області, який 18.10.2021 затверджений ДМС України за №264/21, його паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , оформлений 23.04.2002 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області відповідно до абзацу 9 пункту 108 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Порядок №302), визнано оформленим з порушенням вимог законодавства України, недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню у встановленому порядку.
Внесено до обліків ІП "ФМ Недійсні документи" ЄІАС УМП інформацію щодо недійсного паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , оформленого на ім'я ОСОБА_1 .
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 1 Закону №2235-ІІІ громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Приписами статті 3 Закону №2235-ІІІ визначено, що громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Згідно з пунктом 8 статті 6 Закону №2235-ІІІ громадянство України набувається у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини.
Таким чином, так як на момент отримання позивачем паспорта громадянина України він був неповнолітнім (23.04.2002), і його мати перебувала у громадянстві України з 05.11.2003, а батько отримав його 29.04.2002, то він набув громадянство України на законних підставах.
Крім того, згідно з пунктом 73 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 №215/2001 (далі - Порядок №215/2001, в редакції чинній станом на момент набуття громадянства позивачем), районне, районне у місті, міське управління або відділ МВС України, до якого подано документи щодо встановлення належності до громадянства України, перевіряє відповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, районне, районне у місті, міське управління або відділ МВС України не пізніш як у двотижневий строк з дня надходження документів повертає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник районного, районного у місті, міського управління або відділу МВС України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою.
Подані заявником документи не пізніш як у двотижневий строк з дня їх надходження надсилаються до головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі.
Відповідно до пункту 74 Порядку №215/2001 Головне управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі перевіряє відповідність оформлення документів щодо встановлення належності до громадянства України вимогам законодавства України та підтвердження ними наявності фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України.
Якщо під час перевірки буде встановлено, що подані заявником документи не оформлені відповідно до вимог законодавства України, зазначені документи повертаються до районного, районного у місті, міського управління або відділу МВС України, до якого документи були подані заявником. Районне, районне у місті, міське управління або відділ МВС України не пізніш як у тижневий строк з дня повернення документів надсилає їх заявникові для усунення недоліків. Якщо заявник у двомісячний строк з дня повернення йому документів не усуває недоліки та не подає документи повторно, начальник районного, районного у місті, міського управління або відділу МВС України приймає рішення про припинення провадження за цією заявою. Якщо документи оформлені належним чином і підтверджують наявність фактів, з якими Закон пов'язує належність особи до громадянства України, начальник головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим, місті Києві, Київській області, управління МВС України в області, місті Севастополі або його заступник приймає рішення про встановлення належності особи до громадянства України.
В свою чергу пунктом 96 Порядку №215/2001 (в редакції чинній на момент затвердження висновку №264/21 від 18.10.2021) встановлено, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України.
Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до територіального органу Державної міграційної служби України.
Згідно з статтею 21 Закону №2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Тобто, підставою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону №2235-ІІІ можуть бути протиправні дії особи, яка звернулась за оформленням набуття громадянства, зокрема, обман, подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Враховуючи наведені норми діючого законодавства, та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що органи міграційної служби не надали доказів, які б свідчили про подання позивачем свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів чи приховування останнім будь-якого суттєвого факту, за наявності якого позивач не міг набути громадянство України.
Станом на момент набуття громадянства України ОСОБА_1 законодавством України встановлення наявності підстав для набуття громадянства було покладено на територіальні органи МВС України.
На момент звернення ОСОБА_1 з заявою про видачу паспорта жодних недоліків у поданих документах та недостовірних відомостей в них уповноваженим органом встановлено не було. Доказів протилежного суду не надано. Не здобуто їх і судом.
Як встановив суд, підставою для внесення відповідачем до відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформації про визнання недійсним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 23.04.2002 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 , став висновок службової перевірки №264/21, затверджений директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 18.10.2021. Відповідно до останнього, на момент документування ОСОБА_1 паспортом громадянина України, не надано документів, що підтверджують факт припинення громадянства Російської Федерації.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №826/15115/17: "Тобто, необхідною та обов'язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону № 2235-ІІІ є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України. Указані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Крім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо хибних відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.".
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд вважає необґрунтованою наведену у вказаному висновку підставу для визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 23.04.2002 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, є не дійсним, підлягає вилученню, анулюванню та знищенню. Так, вказане жодним чином не свідчить про вчинення позивачем будь-яких протиправних дій з метою незаконного документування паспортом громадянина України. Жодних доказів на підтвердження обставин, які могли б бути розцінені судом як свідоме подання позивачем неправдивих відомостей або фальшивих документів, також немає. Відповідач не довів, які саме документи подавав позивач при отриманні паспорту в 2002 році.
У разі оформлення паспорта з порушенням вимог чинного законодавства керівником територіального органу (територіального підрозділу) проводиться службове розслідування, за результатами якого складається висновок у двох примірниках, який надсилається до Державної міграційної служби України для затвердження керівником відповідного структурного підрозділу ДМС України.
Встановлення факту безпідставної видачі позивачу паспорта громадянина України є по суті встановленням факту необґрунтованого прийняття рішення про набуття громадянства України. Відповідно, встановлення факту необґрунтованого прийняття рішення про набуття громадянства України потребує виконання передбаченої статтею 21 Закону №2235-III та пунктами 96, 97 Порядку №215/2001 процедури. Проте цього не було вчинено.
Наявність у позивача паспорта Російської Федерації для виїзду за кордон, не означає автоматичну втрату громадянства України.
Натомість, за результатами службового розслідування визнано недійсним паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 23.04.2002 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 .
У постанові Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №640/9600/20 зазначено, що службове розслідуванням - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер.
За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Разом з тим, як встановив суд, підставою для внесення до обліків ІП "ФМ Недійсні документи" ЄІАС УМП інформації про недійсність паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 23.04.2002 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 , був саме висновок службової перевірки №264/21, затверджений директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 18.10.2021.
Проте такий висновок не може бути підставою для внесення зазначеної інформації до відомчої системи, оскільки не створює безпосередньо для позивачки жодних юридичних прав та обов'язків.
У межах цих спірних правовідносин відповідачем не було надано доказів, що на підставі зазначеного висновку було прийнято рішення щодо скасування рішення про оформлення набуття громадянства України та рішення про визнання недійсним паспорту громадянина України, виданого позивачу, як і не надано доказів прийняття такого рішення в цілому.
Таким чином, вносячи спірні відомості, відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що визначений чинним законодавством.
Відповідно до статті 15 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на громадянство. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство.
Згідно з частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії", пункту 74).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України від 20.10.2011 потреба виправити минулу помилку органа виконавчої влади чи органа місцевого самоврядування не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладається на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не дотримався одного з елементів критерію "необхідності у демократичному суспільстві", а саме, принципу пропорційності, який, в свою чергу, вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії суб'єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача за відсутності будь-якої вини останнього.
Будь-яке непропорційне втручання з боку держави у фундаментальне право не буде вважатися необхідним у демократичному суспільстві.
Суд при розгляді справи враховує, що позивач понад 17 років добросовісно вважав, що ним додержано вимоги закону щодо підстав набуття громадянства України.
Крім того, відповідач, вчиняючи спірні дії, мав би також виходити з правових та фактичних наслідків таких дій, а тому, повинен був обґрунтувати суттєву суспільну необхідність їх вчинення та врахувати право позивача на сім'ю, роботу, соціальні зв'язки.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, суд не може втручатися в дискреційні повноваження органів державної влади та не наділений повноваженням виконувати їх завдання. У заявлених спірних правовідносинах оформлення і видачу громадянам України документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство покладається на органи ДМС України.
Відтак, зобов'язання судом прийняти рішення конкретного змісту в цьому випадку становитиме втручання в дискреційні повноваження органу ДМС України, що є неприпустимим відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, достатнім способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування висновку службової перевірки Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо законності оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 №264/21, затвердженого директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 18.10.2021, а також зобов'язання відповідача вилучити з відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформацію про визнання недійсним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 23.04.2002 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 , а також повторно розглянути заяву позивача щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України замість втраченого, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок службової перевірки Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області щодо законності оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 №264/21, затверджений директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України 18.10.2021.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області вилучити з відомчої інформаційної системи Державної міграційної служби України інформацію про визнання недійсним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 23.04.2002 Ярмолинецьким РВ УМВС України в Хмельницькій області на ім'я ОСОБА_1 , а також повторно розглянути заяву позивача щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України замість втраченого, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 )
Відповідач:Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області (вул. Грушевського 87, м. Хмельницький, Хмельницька область,29013 , код ЄДРПОУ - 37864148)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк