Справа № 560/5186/22
іменем України
18 травня 2022 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Гнап Д.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області від 02 липня 2018 року № 147-к про відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області від 25.03.2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів 04 березня 2021 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 84 Закону України “Про державну службу” у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного кримінального правопорушення та / або встановлення заборони займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави;
- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області;
- зобов'язати Управління Держпраці у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 2 липня 2018 року по час вирішення справи судом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2022 року позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені позивачем протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення.
На виконання вимог ухвали суду позивач надав заяву, у якій просить поновити строк звернення до суду. Заява мотивована тим, що спірний наказ начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області від 02 липня 2018 року № 147-к про відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області носить триваючий характер, адже від виконання обов'язків позивача було відсторонено на невизначений строк. Вказує, що наказ від 25 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 отримав на адвокатський запит 22 лютого 2022 року. Причинами пропуску строку звернення до суду зазначає: введення воєнного стану в Україні, що зумовило виїзд позивача до Закарпаття, а також вступ представника позивача до територіальної оборони Голосіївського району міста Києва.
Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що згідно з вимогами частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Водночас поважність таких причин повинен доводити саме заявник (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 року у справі № 806/2321/16, постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.06.2021 у справі № 160/6700/19).
З приводу доводів позивача про те, що відсторонення його від виконання обов'язків, оформлене наказом начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області від 02 липня 2018 року № 147-к, є триваючим правопорушенням, то суд не вбачає їх обґрунтованості, оскільки триваючим порушенням може бути лише триваюча пасивна поведінка (бездіяльність) суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Натомість, у цьому випадку позивач не погоджується із рішенням Управління Держпраці у Хмельницькій області щодо, зокрема, прийнятим наказом начальника Управління Держпраці у Хмельницькій області від 02 липня 2018 року № 147-к про відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов'язків головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Хмельницькій області.
Аналогічний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 березня 2021 року у справі № 9901/203/20.
Представник позивача у тексті заяви про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи поважність пропуску, зазначає, що спірний наказ про звільнення з посади від 25 березня 2021 року отримав у відповідь на адвокатський запит лише 22 лютого 2022 року.
Оцінюючи доводи позивача у цій частині, суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, згідно з якою отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зауважує, що звертаючись із запитом до відповідача про надання копії наказу про звільнення, позивачу уже було відомо про нього. Тому лист-відповідь не свідчить про початок перебігу строку звернення до суду. При цьому доводи позивача про отримання наказу лише 22 лютого 2022 року, що зумовило пропуск строку звернення до суду, суд вважає безпідставними.
Разом із тим, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на введення воєнного стану в Україні. Суд звертає увагу, що указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 видано 24 лютого 2022 року. До дати прийняття вказаного указу у позивача була можливість звернутися до суду за захистом порушеного права, що останній не зробив.
Щодо вступу представника до територіальної оборони, що призвело до неможливості виконання умов договору про надання адвокатських послуг, суд вказує на право позивача відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, замінити його на іншого представника для належного захисту своїх прав та інтересів у суді, з метою дотриманням встановлених законодавством строків.
Суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 року у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 року у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 року у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 року у справі № 826/14116/18.
Крім того, установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19).
Враховуючи викладене, позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду, не навів обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду, суд вважає неповажними, позовну заяву необхідно повернути позивачеві.
Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення коштів - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуюча суддяД.Д. Гнап