23 травня 2022 року Справа № 480/12693/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/12693/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління "Центр надання адміністративних послуг в м. Суми" Сумської міської ради, третя особа - Сумська міська державна нотаріальна контора про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління "Центр надання адміністративних послуг в м. Суми" Сумської міської ради, третя особа - Сумська міська державна нотаріальна контора і, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить суд зобов'язати державного реєстратора управління «Центр падання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом перенесення відомостей за реєстраційним номером запису в Реєстрі права власності на нерухоме майно 27147949 до Державного реєстру прав з зазначенням у графі «Підстава для державної реєстрації», свідоцтво про право на спадщину, за законом, серія та номер № 4-3060, виданий 15.11.1993, видавник Перша Сумська державна нотаріальна контора Сумської області, з проставленням відмітки про погашення запису про право власності щодо особи, стосовно якої проводяться реєстраційні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час оформлення свідоцтва про право на спадщину встановлено, що в реєстрі речових прав власності на нерухоме майно у відомостях про право власності спадкодавця допущено технічну помилку, яка впливає на права позивача, а саме на оформлення нею свідоцтва про право на спадщину, і може бути виправлена державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.
Ухвалою суду від 06.12.2021 вказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Не погоджуючись із позовними вимогами, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у їх задоволенні, виходячи з того, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.2012 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна", державний реєстратор позбавлений можливості вносити зміни до Реєстру прав власності.
Крім того, зауважує, що державними реєстраторами Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 не приймалося. Управління не може нести відповідальність за рішення, прийняті іншими органами та суб'єктами державної реєстрації прав. Таким чином, між Управлінням «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» та позивачем відсутній спір про предмет позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані учасниками справи докази у їх сукупності та встановивши всі фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що у вересні 2021 року позивач звернулася до Сумської міської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право па спадщину щодо майна померлої ОСОБА_2 .
Під час оформлення свідоцтва про право на спадщину встановлено, що в документах долучених до спадкової справи, що підтверджують право власності спадкодавця на майно, що належить до загальної спадкової маси, виявлена розбіжність значень: в свідоцтві про право на спадщину за законом від 15.11.1993 зазначений реєстровий номер 4-3060, а Сумським міським бюро технічної інвентаризації 13.12.1993 під час реєстрації права власності па нерухоме майно у Реєстрі права власності на нерухоме майно реєстровий номер свідоцтва про право на спадщину від 15.11.1993 зазначений 4-3061. Вказана розбіжність значень стала підставою для винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.09.2021 № 5305/02-31.
У позовній заяві позивач зазначає, що зверталася як спадкоємець ОСОБА_2 до Управління «Центр падання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради щодо виправлення технічної помилки. Однак їй було усно відмовлено, посилаючись на ч. 2 ст. 26 Закону, якою регламентовано наступне: у разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.
Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у внесенні виправлень до Державного реєстру прав, позивач звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон).
Умови, підстави та процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.122015 № 1127 (далі - Порядок), Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.10.2011 № 1141.
Відповідно до ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 2 Закону Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до ст. 1 Закону державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва, обтяжень такого права проводиться у порядку, визначеному цим Законом, з урахуванням особливостей правового статусу такого об'єкта.
Згідно ст. 12 Закону Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.
Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.
Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
Державний реєстр прав, згідно п. 1 ст. 13 Закону, складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.
Відповідно до п. 5 ст. 12 Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.
Отже, з 01.01.2013 відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1844/5 від 14.12.2012 «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв /запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав. З 01.01.2013 Реєстр прав власності на нерухоме майно є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, державні реєстратори мають доступ до цього реєстру виключно для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності та не мають ні законодавчих підстав, ні технічних можливостей вносити до Реєстру прав власності на нерухоме майно будь-які зміни.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 із відповідною заявою про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом перенесення відомостей за реєстраційним номером запису в Реєстрі права власності на нерухоме майно 27147949 до Державного реєстру прав з зазначенням у графі «Підстава для державної реєстрації», свідоцтво про право на спадщину, за законом, серія та номер № 4-3060, виданий 15.11.1993, видавник Перша Сумська державна нотаріальна контора Сумської області, з проставленням відмітки про погашення запису про право власності щодо особи, стосовно якої проводяться реєстраційні дії до відповідача не зверталася. Так, зазначена заява позивача та відмова відповідача у її задоволенні в матеріалах справи відсутня.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у позовній заяві позивачем не вказано у чому саме проявилось порушення її прав відповідачем та не надано належних доказів на підтвердження порушення її прав.
У зв'язку із викладеним суд дійшов висновку про те, що позивачем, під час розгляду справи, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог, а відповідачем не було порушено права, свободи та інтереси позивача, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління "Центр надання адміністративних послуг в м. Суми" Сумської міської ради, третя особа - Сумська міська державна нотаріальна контора про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька