23 травня 2022 року Справа № 480/1333/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Осіпової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1333/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (вул.Харківська, 35,м.Суми,Сумська область,40035) , в якій просить:
- визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради в частині недоплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік як особі з інвалідністю внаслідок війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених сум такої допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, а отже, відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня. Зазначає, що допомога виплачена йому у 2021 році в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325. Разом з тим, зазначає, що відповідачем не було враховано рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18). Позивач зазначає, що виплата допомоги у 2021 році, здійснена не в повному обсязі, відповідачем порушено його право на отримання разової грошової допомоги відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою суду від 31.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач позов не визнав та у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи правомірність своїх дій посиланням на обґрунтованість виплати спірної допомоги у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2021 № 325, яка є чинною та підлягала виконанню відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю другої групи та має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується копією посвідчення від 09.02.2011 серія НОМЕР_1 (а.с.7).
Відповідачем проведено виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 3906,00 грн., що не заперечується відповідачем у відзиві на позову заяву.
Не погодившись з даним розміром грошової допомоги, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № №3551-XII).
01.01.1999 набрав чинності Закон №367-ХІV, яким ст. 13 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Згідно із пп. 5 п. 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено п. 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст. ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам II групи вісім мінімальних пенсій за віком.
Водночас відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 (далі - Постанова № 325), разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи у розмірі 3906 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 13 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у квітні 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 325.
При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону № 3551-XII у 2021 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились.
А тому, виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову №325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому суд враховує, що ця справа не є типовою справою у розумінні п. 21 ч.1 ст. 4 КАС України відповідно до обставин, викладених у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі № 440/2722/20. Однак, висновки Верховного Суду (зокрема, Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.01.2021) у справі № 440/2722/20 враховані судом під час розгляду цієї справи в силу частини п'ятої статті 242 КАС України, якою встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Уряд України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2021 році у Постанові № 325, всупереч правовій позиції КСУ, викладеній у Рішенні від 27.02.2020 № 3-р/2020, зумовив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги Постанови КМУ, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону № 3551-XII. Однак, необхідність виконання відповідачем, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови № 325, не звільняє відповідача від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.
Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до норм Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання щодо розподілу судових витрат у даній справі щодо судового збору не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними дії Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради (вул.Харківська, 35,м.Суми,Сумська область,40035, код ЄДРПОУ 26440890) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) нараховану недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Осіпова