Справа №2-273/10
09 липня 2010 року.
Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі: головуючого-судді
Єфименко ,при секреатрі Тахтаровой Н.П.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Велика Новосілка справу за позовом ОСОБА_3 до фермерського господарства(далі ФГ) « Костянтин» у Великоновосілківському районі Донецької області про розірвання договору оренди земельної ділянки,-
встановив:
Позивач на праві приватної власності, згідно державного акту серії ДН № 121956,виданого на підставі розпорядження голови Великоновосілківської райдержадміністрації Донецької області № 530 від 28.12.2005 року ,зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею,договорів оренди землі за № 01.06.149.100.273 від 25.05.2006 р, має земельну ділянку загальною площею 10,190 га (кадастровий № 1421286400:01:004:0452),яка розташована на території Шахтарської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області.
25.07.2007 року між бабусею позивача-ОСОБА_5,яку він не уповноважував укладати будь-які договори, та відповідачем, в особі голови-Шири К.В.,без відома позивача,був все ж таки укладений договір оренди вищезазначеної земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва строком на 10 років,під яким стоять підписи Шири та ОСОБА_5.
На теперішній час позивач вважає цей договір таким,що є нікчемним,не набравшим юидичної сили.Крім вищезазначеної підстави для визнання його таковим,він вказує що до цього часу земельна ділянка не передавалась ,як встановлено ст.15 Закону України « Про оренду землі» згідно акту приймання-передачі,який є невід*ємною частиною договору.А
таковий таковий взагалі відсутній в цьому договорі,що в свою чергу є також підставою для його розірвання .Крім того ,позивач зазначає ,що відповідач,як орендар, не визначив належним чином розмір і форми орендної плати,чим самим поставив його,як орендодавця в становище,залежне від того,як тому заменеться визначити ці важливі умови на свій розсуд. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою про розірвання договору оренди,але той ігнорує його.Тому він і просить суд припинити дію вищезазначеного договору шляхом його розірвання та стягнути з відповідача на його користь судові витрати,понесені ним при звернені з позовом до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги і доповнив,що в договорі неправильно зазначена загальна площа земельної ділянки ,замість 10,190 га,записано 8,45 га.
Відповідач не направив в судове засідання свого представника,хоча був про нього повідомлений належним чином і не надав суду пояснень своєї поведінки.
Заслухавши пояснення позивача,який не заперечував проти заочного вирішення справи,
перевіривши позовні матеріали,суд вважає за необхідне позов ОСОБА_3 розглянути заочно ,задовольнивши його за наступних підстав.
В судовому засіданні знайшли підтвердження ті обставини на які позивач посилається в своєму позові,а саме те, що він ,як власник земельної ділянки загальною площею 10,190га згідно державного акту серії ДН № 119645 ,виданого на підставі розпорядження голови Великоновосілківської РДА за № 530 від 28.12.2005 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів за № 01.06.149.100.409 і розташованої на території Шахтарської сільської ради ,не укладав договір оренди зазначеної земельної ділянки з відповідачем,який оманим шляхом домовився про його підписання з його бабусею- Дічевою Т.О.,яка без відома позивача і його згоди, підписала цей договір 25.07.2007 року,яким ця земельна ділянка передана в оренду ФГ « Костянтин» строком на 10 років.
Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі,якщо він підписаний його сторонами,а у разі хвороби або фізичної вади когось із них фізична особа не може підписатися власноручн,за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа з обов*язковим посвідченням нотаріусом або посадовою
особою за місцем роботи,навчання,проживання або лікування особи,яка вчиняє правочин.
Згідно ст.203 ЦК Україн и волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Статтею 228 ЦК України встановлено ,що правочин,який порушує публічний порядок,тобто спрямований на порушення конституційних прав та свобод громадянина, незаконне володіння майном,є нікчемним.
Крім того,в судовому засіданні без оспорювання встановлено ,що ця земельна ділянка в порушення п.21 та 42 договору оренди, не передана ,як того вони вимагають, згідно акту приймання-передачі і долучення його до договору ,як невід*ємної частини.Це положення закріплене і в ст.. 15 Закону України « Про оренду землі» від 16.10.1998 року № 161-ХІУ,згідно якої умови і строки передачі земельної ділянки орендарю є істотною умовою договору оренди землі невід*ємною частиною якого є акт приймання-передачі об*єкта оренди.
Згідно ж ст.14 вищезазначеного Закону відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов,передбачених цією статтею,до яких віднесена і передача землі згідно акту приймання-передачі,а також і інші ,у т.ч. і орендна плата (розмір,індексація,форми платежу,термін та порядок внесення і перегляду) є підставою для визнання такого договору недійсним.
Згідно ст.32 вищезазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов*язків,передбачених умовами договору.
А тому суд вважає ,що такий договір не набрав юридичної сили і є нікчемним, повинен бути розірваний.
Позивач при звернені до суду поніс судові витрати по сплаті судового збору у сумі 8,5 грн. та 37 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,що підтверджується документально,тому суд, у відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, вважає за необхідне присудити їх з відповідача на користь позивача.
На підстави викладеного,керуючись ст.ст.88 ч.1,209,212-215,224-226 ЦПК України,-
вирішив:
позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити, припинивши шляхом розірвання дію договору оренди землі від 25.07.2007 року,укладеного між його бабусею ОСОБА_5 та фермерським господарством « Костянтин»,в особі Шири К.В..
Стягнути з ФГ « Костянтин» на користь ОСОБА_3понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 8,5 грн. та 37 грн. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,а всього 45,50 грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В.І. Єфименко