Рішення від 17.05.2022 по справі 523/17532/19

Справа № 523/17532/19

Провадження №2/523/1680/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2022 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

при секретарі - Дзюба Г.І.

за участю позивачки - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи - Одеської міської Ради

про виділення в користування частини земельної ділянки та визначення межі земельних ділянок, що знаходяться у спільному користуванні та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи - Одеської міської Ради про виділення в користування частини земельної ділянки та визначення межі земельних ділянок, що знаходяться у спільному користуванні та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка посилається на наступні обставини. Так позивачці на праві спільної часткової власності належить 29/100 частин домоволодіння з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , що розташовано на земельній ділянці площею 928 кв.м.., при цьому ОСОБА_3 належить 21/100 частка, ОСОБА_4 1/2 частка, а ОСОБА_2 17/100 часток.

Позивачка стверджує, що між нею та співвласниками виникають спору щодо порядку користування земельною ділянкою. На підставі викладеного, позивачка просить виділити їй у користування земельну ділянку, відповідно до її частки у праві спільної часткової власності.

Ухвалою суду від 30.03.2019р. до участі в справі залучено в якості третої особи - Одеську міську Раду. (а.с. 45)

В судовому засіданні позивачка наполягала на задоволенні позову у повному обсязі, а також пояснила, що між нею та відповідачами виникають спору щодо порядку користування земельною ділянкою. Вона вважає, користуватись власною часткою земельної ділянки, однак відповідачі не бажають з нею це питання вирішувати. В судовому засіданні позивачка наполягала на виділенні у користування земельної ділянки, згідно 2 варіанту судової будівельно-технічної експертизи.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав у повному обсязі, оскільки вважає, що необхідно зберегти існуючий порядок користування земельною ділянкою. В той же час, він не заперечував, що між співвласниками виникають спору щодо порядку користування земельною ділянкою.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Представники третьої особи - Одеської міської Ради в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Так судом встановлено, що домоволодіння з надвірними спорудами АДРЕСА_1 первісно належала ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого Пачевою І.І. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 18.11.2003р. №9189.

05 квітня 2006р. ОСОБА_2 подарував ОСОБА_5 21/100 частину домоволодіння з надвірними спорудами АДРЕСА_1 , яке складалось в цілому з двох жилих будівель, жилою площею 65,2 кв.м., загальною площею 114,0 кв.м., позначених на схематичному плані літ. «А», «В» - житлові будинки та надвірних споруд, позначених на схематичному плані літ. «Е» - гараж, «Ж»- сарай, «З»- душ, «И» вбиральня, №1-4 огорожа, І-ІІ мостіння, розташованих на земельній ділянці площею 928 кв.м.. В користування переходить: житловий будинок літ. «В»:2-1 веранда, 2-2 кухня, 2-3 санвузол, 2-4 житлова, площею 9,9 кв.м. Даний договір посвідчений державним нотаріусом Другої одеської державної нотаріальної контори.

02 липня 2012р. Виконавчим комітетом Одеської міської Ради ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності, яке посвідчую про належність йому 24/25 частин об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що складаються х житлових будинків літ. «А», загальною площею 87,0 кв.м., житловою площею 55,3 кв.м., літ. «К» - загальною площею 195,0 кв.м., житловою площею 128,0 кв.м., літ. «Л» - загальною площею 52,7 кв.м., житловою площею 24,0 кв.м., гаражу літ. «Е», сараю літ. «Ж», душу літ. «З», вбиральні літ. «И».

Отже після визнання за ОСОБА_2 право власності на 24/25 частин об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , виникла необхідність у перерахунку часток співвласників, оскільки ОСОБА_5 належала 21/100, а 24/25 частки є більше аніж 1/2 частка, отже спільні частки перевищували одиницю.

Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 не оспорювала свідоцтво про право власності, яке було видано ОСОБА_2 , а отже можливо вважати, що частка ОСОБА_2 у спільній частковій власності збільшилась.

Отже фактично частка ОСОБА_2 склала 96/100, а ОСОБА_3 зменшилась до 04/100 частки.

Судом також встановлено, що 07 серпня 2012р. ОСОБА_2 подарував ОСОБА_4 1/2 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , договір посвідчений Пачевою І.І. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 07.08.2003р. №2084. У договорі є посилання на те, що вказана нерухомість належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва право власності на 24/25 частин об'єкта нерухомого майна, яке було видано 02 липня 2012р. Виконавчим комітетом Одеської міської Ради.

07 серпня 2012р. ОСОБА_2 подарував позивачці ОСОБА_1 29/100 частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , договір посвідчений Пачевою І.І. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 07.08.2003р. №2082. У договорі є посилання на те, що вказана нерухомість належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва право власності на 24/25 частин об'єкта нерухомого майна, яке було видано 02 липня 2012р. Виконавчим комітетом Одеської міської Ради.

Отже, після дарування ОСОБА_2 - ОСОБА_4 1/2 частки, його частка - склала 48/100 частки, а після дарування ОСОБА_1 29/100 частки зменшилась до 19/100 частки.

На підставі викладеного, фактично частки співвласників складають: ОСОБА_2 -19/100 частки, ОСОБА_4 - 48/100 частки, ОСОБА_1 - 29/100 частки, ОСОБА_3 04/100 частки, що в цілому складають одиницю.

Спірні правові відносини регулюються наступними нормами законодавства.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України та ч. 1 ст. 86 ЗК України, є спільною частковою власністю.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Частиною 4 ст. 88 ЗК України встановлено,що учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У відповідності до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.

При пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо.

За роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»(п.20) «у разі, коли громадяни, яким жилий будинок належить на праві спільної власності, крім наданої для будівництва й обслуговування цього будинку та господарських будівель земельної (присадибної) ділянки з належного дозволу відповідного органу виконавчої влади або місцевої ради тимчасово користуються ще й незайнятою суміжною ділянкою, суд вирішуючи спір про порядок користування присадибною ділянкою та розпорядження нею, може одночасно визначити за тими же правилами і порядок тимчасового користування суміжною ділянкою, зазначивши в рішенні, що він встановлюється на період до припинення права користування нею..»

У постанові Верховного Суду України №6-841цс16 від 15 травня 2017р., зроблено наступний правовий висновок, а саме, що при застосуванні положень статті 120 ЗК України в поєднанні з нормою статті 125 цього Кодексу слід виходити з того, що в разі переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку в набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

В процесі розгляду справи судом була призначена судова земельна-технічна експертиза щодо можливості визначення порядку користування земельною ділянкою.

Відповідно до висновку експерта №ЕС-2501-1-1709.21 експертом визначений Другий варіант порядку користування земельною ділянкою, який відповідає ідеальній частці у праві спільної часткової власності позивачки.

Відповідно до даного варіанту пропонується:

Виділити у користування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) на території земельної ділянки по АДРЕСА_1 , у особисте користування земельну ділянку площею 0,0293 га, яка складається:

• земельна ділянка площею 0.0243 га:

-Від початкової точки 1 по прямій лінії вздовж будівлі на відстані 6,45 м до точки 2;

-далі з незначним відхиленням вліво по прямій лінії вздовж фактичної огорожі на відстані 1,98 м до точки 3;

-далі з незначним відхиленням вправо по прямій лінії вздовж будівлі на відстані 10,06 м до точки 4;

-далі по прямій лінії вздовж фактичної огорожі на відстані 12,91 м до точки 5;

-з наступним поворотом вправо по прямій лінії з відступом на 1,0 м від гаражу літ. "Е" на відстані 6,46 м до точки 6;

-з наступним поворотом вправо по прямій лінії з відступом на 2,0 м від житлового будинку літ. "Л" на відстані 10,13 м до точки 7;

-з наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 1,95 м до точки 8;

-з наступним поворотом вправо по прямій лінії вздовж огорожі № 8 на відстані 2,77 м до точки 9;

-з наступним поворотом вліво по прямій лінії вздовж стіни житлового будинку літ. "К" на відстані 0,21 м до точки 10;

-з наступним поворотом вправо вздовж: осьової лінії стіни житлового будинку літ. "К" по прямій лінії на відстані 10,07 м до точки 11;

-далі з незначним відхиленням вліво по прямій лінії на відстані 8,51 м до точки 12;

-з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 0,52 м до точки 13;

-з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 3,26 м до точки 14;

-з наступним поворотом вліво по прямій лінії на відстані 4,64 м до початкової точки 1.

•земельна ділянка площею 0.0050 га:

-Від початкової точки 15 по прямій лінії на відстані 6,0 м до точки 16;

-з наступним поворотом вправо по прямій лінії вздовж будівлі на відстані 4,91 м до точки 17;

-з наступним поворотом вправо по прямій лінії вздовж будівлі на відстані 0,32 м до точки 18;

-з наступним поворотом вліво по прямій лінії вздовж будівлі на відстані 3,69 м до точки

19;

-з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 5,51 м до точки 20;

-з наступним поворотом вправо по прямій лінії на відстані 8,70 м до початкової точки

15:

Експертом також вирішено, що земельну ділянку площею 0,0717 по АДРЕСА_1 необхідно залишити у спільному користуванні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Суд вважає можливим встановити саме даний порядок користування земельною ділянкою, оскільки він максимально відповідає технічній можливості та ідеальній частці позивачки.

Суд також звертає увагу, що пояснення ОСОБА_2 щодо перебування металевої споруди, площею 6,46 кв.м., на земельній ділянці, які виділяється позивачці не має правового значення, оскільки він не надав документів щодо її прийняття до експлуатації, а також в даній справі не вирішується питання щодо знесення. Окрім того, суд вважає, що дане питання можливо вирішити мирним шляхом між сторонами.

В той же час, суд вважає, що необхідно:

зобов'язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) забезпечити періодичний безперешкодний доступ до частини земельної ділянки площею 0,00028 га (2,80 кв.м), яка запропонована їй в окреме користування, іншим (іншому) співвласникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до конструктивних елементів частини огорожі № 8, з метою її обслуговування та ремонту.

зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) у користуванні земельною ділянкою площею 0,0293 га по АДРЕСА_1 , яка виділена їй у особисте користування, згідно п. 2 рішення суду.

Окрім того, розподілити судові витрати та стягнути у рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 786 гривень 40 копійок, тобто 262 гривні 13 копійок з кожного.

Керуючись ст. ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи - Одеської міської Ради

2. Виділити у користування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 ) на території земельної ділянки по АДРЕСА_1 , у особисте користування земельну ділянку площею 0,0293 га, яка складається:

•земельна ділянка площею 0.0243 га: