Справа № 523/55/22
Провадження №2/523/857/22
/заочне/
"18" травня 2022 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси, в складі:
головуючого - судді Малиновського О.М.,
за участю секретаря - Дашковської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами в яких зазначила, що 02.07.2020р. близько 14 год. 00 хв. в м. Одесі по вул. Чорноморського козацтва, поблизу буд.№ 100, відбулося дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль марки «Ауді», р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження. На думку позивача, оскільки шкоду їй спричинено джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем, під керуванням відповідача, у нього виник обов'язок по відшкодуванню завданої їй моральної шкоди, розмір якої вона оцінює в сумі 100 000,00грн. також позивач просить стягнути з відповідача 20 000,00грн. витрат, понесених на професійну правничу допомогу. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Позивач в судове засідання не з'явилась. Її представник ОСОБА_3 направив заяву в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а справу розглянути за їх відсутності.
Відповідачу належним чином був направлений виклик до суду. В судове засідання не з'явився без поважних на те причин. Згідно поштового повідомлення, адресат за місцем своєї реєстрації відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п.4 ч.8 ст.128 ЦПК). .
За письмовою згодою представника позивача, в зв'язку з неповажною неявкою у судове засідання відповідача, за відсутності відзиву на позовну заяву, розгляд справи проведений в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 02.07.2020р. близько 14 год. 00 хв. в м. Одесі по вул. Чорноморського козацтва, поблизу буд.№ 100, відбулась дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль марки «Ауді», р/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримала ушкодження здоров'я, зокрема: ЗЧМТ, СГМ, забій шийного відділу хребта, перелом правої гомілки зі зміщенням.
Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 29.11.2020р. досудовим розслідуванням було встановлено, що наїзд на пішохода ОСОБА_1 відбувся поза межами пішохідного переходу, в той час коли ОСОБА_1 вибігла на дорогу, а водій ОСОБА_2 не встиг відреагувати та здійснив наїзд на пішохода.
Причино-наслідковий зв'язок між зіткненням та отриманими ОСОБА_1 ушкодженнями здоров'я також підтверджуються наданими медичними документами, якими встановлений діагноз ОСОБА_1 , а також фіскальними чеками про придбання медичних ліків.
Станом на час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 , який на законних підставах здійснював експлуатацію транспортного засобу марки Ауді, р/н НОМЕР_1 , не була застрахована за договором про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В силу частин 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами першою другою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом частин другої та п'ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
За приписами пункту 1 частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
З огляду на презумпцію вини особи, яка завдала шкоду, відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України, відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК України, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК України).
Порядок та умови відшкодування шкоди визначено ЦК України.
Відповідно до статті 1187 ЦК України умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди, наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв'язку між ними.
Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володілець небезпечного об'єкта зобов'язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини.
Відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, виключається внаслідок непереборної сили та умислу потерпілого.
Безумовною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності без вини є дія непереборної сили.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 263 ЦК України непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за таких умов подія.
Непереборна сила - це подія, об'єктивно невідворотна за певних умов не тільки для цього заподіювача шкоди, а й для інших осіб при досягненому рівні розвитку науки і техніки; надзвичайна подія, яка не може бути передбачена заподіювачем шкоди; завжди зовнішня подія по відношенню до діяльності заподіювача шкоди.
Як підстава звільнення особи, що порушила зобов'язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками: надзвичайністю та невідворотністю.
Обов'язок доведення непереборної сили законом покладається на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
Груба необережність потерпілого є підставою тільки для зменшення розміру відшкодування потерпілому за рахунок володільця джерела підвищеної небезпеки, однак не тягне за собою відповідальності потерпілого за заподіяння шкоди транспортному засобу (ч.2 ст.1193 ЦК України).
Перед потерпілим несуть обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
З боку відповідача суду не надано жодного належного та допустимого доказу про те, що шкода завдана здоров'ю ОСОБА_1 , джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем марки «Ауді», р/н НОМЕР_1 , під його керуванням, відбулась внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відтак, ОСОБА_2 має обов'язок по відшкодуванню ОСОБА_1 моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки - автомобілем.
Моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд приймає до уваги обсяг фізичних, а як наслідок душевних й психічних страждань, які перенесла ОСОБА_1 від отриманих травм, перелому обох ніг, внаслідок ДТП. Остання на теперішній час вимушена змінити звичний для неї образ життя, докладати додаткових зусиль для відновлення свого стану здоров'я. За твердженням позивача, що також підтверджується медичними документами, вона перенесла сильний фізичний біль, який не пройшов і після виписки з лікарні та продовжує нагадувати про отриману травму щодня. На теперішній час вона потребує постійної уваги та допомоги у повсякденному житті.
Наявність зазначених обставин, як кожньої окремо, так і в їх сукупності вказують на достатність підстав завдання позивачці моральної шкоди, внаслідок ДТП, яка мала місце 02.07.2020р.
В той же час, суд приймає до уваги грубу необережність ОСОБА_1 у завданні їй тілесних ушкоджень, які виразились у перетині проїзної частини дороги не у встановленому (пішохідний перехід) місце, що більшою мірою сприяло виникненню дорожньо-транспортної пригоди, що є підставою для зменшення розміру відшкодування їй моральної шкоди за рахунок водія джерела підвищеної небезпеки.
Зважаючи на викладене, виходячи з принципів справедливості, виваженості та розумності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 30 000,00грн.
Згідно ст.141 ЦПК України, суд пропорційно задоволеним позовним вимогам стягує з відповідача на користь держави судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 992,40грн.
Також, пропорційно задоволеним позовним вимогам, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00грн.
Керуючись ст. ст.12,13, 76,82,137,141,259, 263-265,268,280-282 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування завданої моральної шкоди 30 000,00грн., судові витрати в розмірі 6000,0грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в розмірі 992,40грн.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заочне рішенням може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання рішення суду.
Повне рішення суду виготовлено 18 травня 2022р.
Суддя