Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2173/21
Номер провадження: 2/511/65/22
11 травня 2022 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Бобровська І. В.,
секретаря судового засідання - Захарової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Роздільнянської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває вищевказана цивільна справа.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 82 роки померла її мати ОСОБА_2 , якій належала земельна ділянка - пай, площею 8,26 га. ріллі, яка розташована на полі АДРЕСА_1 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай), серії РН №7144994 від 17.04.2002 року, розміром 10,9 га. в умовних кадастрових гектарах. Позивачка проживала разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_2 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 19.07.2005 року, яким на випадок своєї смерті все своє майно, що буде належати їй на момент смерті вона заповідала позивачці ОСОБА_1 . У зв'язку з викладеним, позивачка вважала себе такою, що прийняла спадщину, оскільки на неї був складений заповіт та вона постійно проживала разом з матір'ю до дня її смерті, здійснювала за нею догляд та використовувало земельну ділянку за призначенням.
З метою оформлення спадщини, 31.08.2021 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Курако К.Л. та отримала листа за №363/01-16 про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки позивачкою пропущено строк на прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду.
У зв'язку з викладеним, позивачка просить суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також позивачем було заявлено клопотання про витребування у приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Курако К.Л. належним чином завіреної копію спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася,належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог.
Представник відповідача Роздільнянської міської ради в судове засідання не з'явився,належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Надав суду заяву про проведення судового засідання без їх участі у зв'язку із зайнятістю.
Ухвалою суду від 03.11.2021 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, витребувано від приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Курако К.Л. належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
16.11.2021 року на виконання ухвали суду від 03.11.2021 року від приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області Курако К.Л. надійшла відповідь про неможливість надати копію спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з тим, що така спадкова справа не заводилась, на підтвердження чого надала Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру № 67303183 від 15.11.2021 року.
28.02.2022 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов відзив по цивільній справі від відповідача Роздільнянської міської ради Одеської області, в якому відповідач позовні вимоги не визнав. Позиція відповідача зводиться до того, що приватний нотаріус Курако К.Л. листом від 31.08.2021 року №363/01-16 запропонувала позивачу ОСОБА_1 у відповідь на її усне звернення щодо прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ,прибути до офісу нотаріуса для подачі заяви у відповідності до вимог чинного законодавства та на надати відповідні документи згідно переліку, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Тобто, на думку відповідача, з відповіді нотаріуса не вбачається відмови нотаріуса у вчинення нотаріальної дії, а тому у позивача відсутні підстави для звернення до суду з таким позовом на даний час, а заявлені позовні вимоги є передчасними.
12.04.2022 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшла відповідь на відзив від позивача ОСОБА_1 , в якому позивач вважає позицію відповідача хибною, стверджує, що вона не прийняла спадщину своєчасно після смерті матері, так як у 6-місячний строк не подала заяви про прийняття спадщини та не проживала та не була зареєстрована зі спадкоємцем на час його смерті, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину, що дає їй підстави звернутись до суду з в вказаним позовом за захистом своїх прав.
14.04.2022 року від відповідача Роздільнянської міської ради Одеської області надійшло заперечення в порядку, передбаченому ст. 180 ЦПК України. В запереченнях відповідач підтримав свою позицію, викладену у відзиві щодо відсутності в матеріалах справи відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення спадкових справ позивача на майно ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , що б давало позивачу підставу для звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Окрім цього, позивач, звертаючись до суду з вказаним позовом та обравши такий спосіб захисту свого цивільного права, не вказала в позові та не додала до нього докази поважності причин пропуску строку, встановленого для прийняття спадщини, про наявність заповіту на своє ім'я була обізнана, наявність об'єктивних, непереробних та істотних труднощів не довела.
Ухвалю суду від 26.04.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 02 лютого 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Роздільнянському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 .
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Новоукраїнським сільським ЗАГС 27.04.1974 року на підставі актового запису №7 дівоче прізвище позивачки ОСОБА_1 було ОСОБА_3 .
Згідно копії заповіту, посвідченого 29.07.2005 року приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської областіІвановою А.Й. ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що за законом вона матиме право.
Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №7144994 від 17.04.2002 року ОСОБА_2 належала земельна частка - пай, розміром 10.9 га в умовних кадастрових гектарах у землі ВАТ «Петроєвдокиївський» Роздільнянського району Одеської області.
Згідно довідки №414 від 28.11.2011 року, виданої Новоукраїнською сільською радою Роздільнянського району Одеської області земельна ділянка ОСОБА_2 знаходиться на полі № 7 ділянка № НОМЕР_3 площею 8.26 га ріллі с.Петроєвдокіївка Роздільнянського району Одеської області.
Згідно довідки №280 від 18.09.2019 року, виданої Новоукраїнською сільською радою Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно проживала разом з нею за однією адресою: АДРЕСА_2 , крім них, за вищевказаною адресою на реєстраційному обліку ніхто не перебував та ніхто не проживав.
З наданих копій паспортів громадян України вбачається, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та позивач ОСОБА_1 були зареєстровані в с.Петро-Євдокіївка.
31.08.2021 року листом за №363/01-16 приватний нотаріус Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської областіКурако К.Л. запропонувала позивачу ОСОБА_1 у відповідь на її усне звернення щодо прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ,прибути до офісу нотаріуса для подачі заяви у відповідності до вимог чинного законодавства та на надати відповідні документи згідно переліку, необхідні для вчинення нотаріальних дій.
При цьому нотаріус роз'яснила позивачу ОСОБА_1 норми діючого законодавства, відповідно до яких спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї. В іншому випадку спадкоємцю необхідно буде звернутись до суду.
Позивач ОСОБА_1 згідно матеріалів справи постійно проживала зі спадкоємцем ОСОБА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 і була зареєстрована з нею за однією адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується наданими копіями паспортів громадян України ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та довідкою №280 від 18.09.2019 року, виданою Новоукраїнською сільською радою Роздільнянського району Одеської області.
Від спадщини позивач ОСОБА_1 не відмовлялась, про що свідчить Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру № 67303183 від 15.11.2021 року про відсутність спадкової справи щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Отже, відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України позивач ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч.1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що визначено ч.1 ст. 1270 ЦК України.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені ст. 1272 ЦК України:
1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 23, 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" визначено зокрема, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Зі змісту листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільний і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вбачається, що у разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові, а не відмови у відкритті провадження у справі, закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду.
Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19), від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) та багатьох інших.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19, пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19, пункт 98).
Позов у цій справі поданий позивачем ОСОБА_1 для захисту свого права, яке не було порушене, оспорене або не визнане.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 згідно наданих суду документів вважається такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріальної контори з запропонованим нотаріусом переліком документів, необхідних для оформлення спадщини не зверталась, рішення про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом не приймалось, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є передчасними та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1270, 1272 ЦК України суд,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до Роздільнянської міської ради Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 23.05.2022 року.
Повне найменування учасників справи.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації місця проживання: с. Петро-Євдокіївка, Роздільнянський район, Одеська область, РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Роздільнянська міська рада Одеської області, адреса: вулиця Муніципальна, 17, місто Роздільна Одеської області, ЄДРПОУ 33356925.
Суддя І. В. Бобровська