Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/921/22
Номер провадження: 1-кс/511/379/22
23.05.2022 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Роздільна Одеської області, клопотання старшого слідчого відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_4 , по кримінальному провадженню №12022162390000204 від 21.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, -
23 травня 2022 року на адресу Роздільнянського районного суду Одеської області надійшло вищевказане клопотання, в обґрунтування якого старший слідчий зазначила, що 21.05.2022 до відділення поліції №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області надійшла письмова заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , про те, що в період часу з 29.02.2022 по 20.05.2022, в умовах воєнного стану, невідома особа проникла до її будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , звідки вчинила крадіжку майна.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР №12022162390000204 від 21.05.2022 року , з правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 185 КК України.
21.05.2022 року під час проведення огляду місця події, а саме домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , при обробці демонтованого скла із вікна житлового будинку спеціальним порошком на поверхні було виявлено та вилучено 3 відбитка папілярних узорів пальців рук, які було перекопійовано на 1 відрізок липкої стрічки.
Старший слідчий в клопотанні зауважила, що вищевказане майно має значення речового доказу.
Позиція учасників розгляду клопотання.
Старший слідчий відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 надіслала на адресу суду заяву, згідно якої просила розгляд клопотання проводити без її участі.
Інші учасники до зали судових засідань не з'явились.
Положення частини 4 статті 107 КПК України визначають, що у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Висновки слідчого судді за результатами розгляду клопотання.
Відділенням № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12022162390000204 від 21 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
Частина перша статті 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до постанови старшого слідчого відділення № 1 СВ Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 від 22 травня 2022 року, вищевказане майно визнано речовим доказом.
Положення статті 98 КПК України регламентують, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно пункту першого частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Також, слідчий суддя при розгляді клопотання врахував: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На підставі встановлених обставин, а також зважаючи на те, що вилучене під час досудового розслідування майно має значення речового доказу та є підстави вважати, що в подальшому може бути використане, як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя вважає вказане клопотання обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 98, 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт у вигляді заборони використання та розпорядження наступним майном, а саме: 1 відрізком липкої стрічки на які було перекопійовано 3 відбитки папілярних узорів пальців рук, які було виявлено та вилучено 21.05.2022 при обробці демонтованого скла із вікна житлового будинку спеціальним порошком під час проведення огляду місця події, а саме домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
Роз'яснити, що відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1