Справа № 509/1449/22
24 травня 2022 року смт Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь кримінальне провадження №12022162380000136 від 06.03.2022 року з обвинувальним актом за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Одеської області, Овідіопольського району, смт.Великодолинське, українки, громадянки України, має середню освіту, не працюючої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.1, 166 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Одеської області, Овідіопольського району, смт.Великодолинське, українця, громадянина України, має середню освіту, не працюючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який відповідно до ст.89 КК України є таким, що судимості не має,
у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.1, 166 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ставши батьками чотирьох дітей, часто перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, без попередньої змови між собою, не виконували обов'язків по догляду за своїм малолітнім сином ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дані дії, негативно впливали на належний розвиток дитини та створювали незадовільні побутові умови в яких виховувався та ріс ОСОБА_8 . Не реагуючи на неодноразові звернення та рекомендації з питань належного утримання та виховання дітей, що надходили зі служби по справам дітей, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжували бездіяльно та безвідповідально відноситися до своїх батьківських обов'язків. Систематичність даних дій, що виразилось у формі злісного невиконання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлених законом обов'язків по догляду за їх малолітнім сином ОСОБА_8 , призвело до тяжких наслідків та 05.03.2022, приблизно о 17:30 год. у будинку за місцем проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено мертвим її малолітнього сина ОСОБА_8 , смерть якого настала від інфекційного захворювання шкіри у вигляді продуктивного та серозного дерматиту (на значній площі тіла дитини), який мав підгострий (в'ялопротікаючий) та тривалий перебіг «… епідерміс декілька потовщен, з явищами акантоза і, фокусно, акантоліза, діскератоза….» та в своєму перебігу призвів до розвитку поліорганної недостатності.
В силу виниклої обстановки, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (будучи в стані алкогольного сп'яніння) повинні були та могли передбачити настання вказаних наслідків, діючи із більшою обережністю.
Своїми діями ОСОБА_6 скоїла злочин, передбачений ч.1 ст.28, ст.166 КК України, тобто злісне невиконання батьками, встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, вчинений групою осіб без попередньої змови між собою.
Своїми діями ОСОБА_7 скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.28, ст.166 КК України, тобто злісне невиконання батьками, встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, вчинений групою осіб без попередньої змови між собою.
Обвинувачена ОСОБА_6 свою вину визнала повністю і у скоєному нею злочині щиросердо розкаялася, підтвердивши суду, що вона дійсно скоїла злочин при вищенаведених фактичних обставинах, які нею не заперечуються.
Обвинувачений ОСОБА_7 свою вину визнав повністю і у скоєному ним злочині щиросердо розкаявся, підтвердивши суду, що він дійсно скоїла злочин при вищенаведених фактичних обставинах, які ним не заперечуються.
Судом з'ясовано, що обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 правильно розуміють зміст цих обставин, а тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. При цьому обвинуваченим роз'яснено, що надалі вони не матиме права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, відповідно до ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним досліджувати докази фактичних обставин справи, які ніким не заперечуються та крім пояснень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Суд вважає провину обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.1, 166 КК України повністю доведеною.
Дії обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ст.ст.28 ч.1, 166 КК України.
Призначення покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягає в межах санкції ст.166 КК України.
Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, а у відповідності зі ст.12 КК України скоєний ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочин відноситься до нетяжких злочинів.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує особи обвинувачених:
- обвинувачена ОСОБА_6 раніше не судима, офіційно не працює, характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;
- обвинувачений ОСОБА_7 раніше не був засуджений? але в силу ст.89 КК України є таким, що судимості не має, офіційно не працює, характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Також при призначенні покарання суд враховує:
відсутність обставин, що обтяжують покарання (ст.67 КК України),
наявність обставини, що пом'якшує покарання:
- щире каяття (п.1 ч.1 ст.66 КК України).
З урахуванням наявності обставини, що пом'якшує покарання, осіб обвинувачених, позиції прокурора та представника потерпілого, які вважають можливим виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства, призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає можливим застосування ст.75 КК України та звільнення обвинувачених від відбуття покарання з встановленням іспитового строку та покладенням на них обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити у вигляді домашнього арешту.
Речові докази відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальних витрат немає.
Керуючись ст.ст.349, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.1, 166 КК України та призначити їй покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.
У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо їй буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у скоєнні злочину, передбаченого ст.ст.28 ч.1, 166 КК України та призначити йому покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.
У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Запобіжний захід ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді домашнього арешту.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом 30 днів після його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк з дня отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1