11 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/18150/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гіглави О.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Рябухи Ю.В.,
представника відповідачів - Біленко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.10.2021 №3211254/2925801591, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №7;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податку накладних податкову накладну №7 від 03.09.2021 датою її фактичного надходження, якою є 30.09.2021.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення комісії ГУ ДПС в Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.10.2021 №3211254/2925801591, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №7, оскільки у квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, носить загальний характер, а з її змісту неможливо встановити, які саме документи слід надати платнику (у квитанції вказано "пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК"). Вказані недоліки у квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять позивача у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідачів ризиків. Попри вказані недоліки квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН позивач намагався виконати вимоги щодо подання документів та пояснити виконання електровимірювальних робіт у приміщеннях замовника, зазначених у спірній податковій накладній. Разом з тим, ГУ ДПС в Полтавській області знехтувало поясненнями та поданими до них копіями первинних документів та рішенням від 06.10.2021 №3211254/2925801591 безпідставно відмовило позивачу в реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №7 в ЄРПН.
Ухвалою суду від 28.12.2021 позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з невідповідністю її вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
30.12.2021 позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 28.12.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/18150/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідачів просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 176-179/. Свою позицію мотивував посиланням на відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства, зокрема, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Зазначив, що реєстрацію складеної ФОП ОСОБА_1 податкової накладної у ЄРПН зупинено з огляду на її відповідність пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Звертав увагу на те, що в порушення пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 "Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" платником надано неповний пакет копій первинних документів, визначений пунктом 5 Порядку до податкових накладних: відсутні рахунок-фактура, який є підставою для взаєморозрахунків з контрагентом-покупцем, також згідно з пп. 3.2 договору надання послуг №133 від 14.09.2020 оплата вартості наданих послуг проводиться на підставі виставленого рахунку протягом 5 банківських днів з дня надання послуг після підписання актів приймання-передачі наданих послуг, відсутні платіжні доручення, або банківські виписки з особового рахунку на оплату послуг від контрагента-замовника (акт здачі-прийняття робіт №341 від 03.09.2021). Крім того, в підтвердження здійснення господарської операції платником надано протермінований договір надання послуг №133 від 14.09.2020 (відповідно до пп. 7.1 даний договір діє до 31.12.2020), будь-яких додаткових угод з пролонгацією даного договору не надано. Додатково наголосив на тому, що згідно журналу повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК ФОП ОСОБА_1 було подано до контролюючого органу лише акт здачі прийняття робіт (надання послуг) №341 від 03.09.2021 та договір підряду №133 від 14.09.2020. При цьому, до позовної заяви позивач надав документи, які не надходили до контролюючого органу, зокрема, додаткову угоду №1 до договору на надання послуг №133 від 14.09.2020, платіжне доручення №2134 від 17.09.2021, рахунок-фактуру №341 від 30.08.2021 та інші. Отже, на момент реєстрації будь-які розрахункові документи на оплату замовником наданих послуг відсутні.
Позивач в судове засіданні 11.05.2022 особисту явку чи явку свого уповноваженого представника не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце його проведення, направив до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та про можливість розгляду справи по суті в день підготовчого засідання відповідно до приписів статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідачів в судовому засіданні 11.05.2022 заперечувала проти задоволення позовних вимог з огляду на їх безпідставність, вказавши, при цьому, на можливість розгляду справи по суті в день підготовчого засідання відповідно до приписів статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України та подавши про це відповідну заяву.
Ухвалою суду від 11.05.2022 закрито підготовче провадження у справі за позовом ФОП ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії; призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10:50 год. 11.05.2022.
Заслухавши доводи представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у визначеному законом порядку 04.04.2014 зареєстрований як фізична особа-підприємець; як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області (ДПІ у м. Полтава); є платником податку на додану вартість; основним видом економічної діяльності ФОП є: "33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання", додатковим видом його діяльності, зокрема, є: "43.21 Електромонтажні роботи" /а.с. 15-20/.
14.09.2020 між ПРАТ "ПОЕЗ-Кернел Груп" (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір надання послуг №133, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконувати електромонтажні роботи, надавати послуги електротехнічної лабораторії по виконанню електровимірювальних робіт, електровипробувальних робіт в електроустановках 0,4-10 кВ та виготовленню технічної документації, надавати послуги по технічному обслуговуванню та ремонту електроустановок 0,4-10 кВ на об'єкті замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх на умовах цього договору. Виконавець надає послуги у відповідності з вимогами нормативно-правових актів охорони праці, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил улаштування електроустановок зі змінами і доповненнями від 2014-2020. За результатами наданих послуг виконавець виготовляє на їх підставі відповідну технічну документацію. Виконавець зобов'язаний надати послуги та передати замовнику відповідну технічну документацію протягом п'яти днів з дня підписання акту приймання-передачі наданих послуг /а.с. 32-36/.
03.09.2021 сторони підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №341, яким засвідчили фактичне надання послуг з проведення електровимірювальних робіт обладнання 0,4 кВ в виробничих та допоміжних приміщеннях по вул. М. Бірюзова, 17 в м. Полтава, Полтавської області згідно договору надання послуг від 14.09.2020 №133 на загальну суму 34391,40 грн, у тому числі ПДВ - 5731,90 грн /а.с. 30/.
Того ж дня, тобто 03.09.2021, позивач склав податкову накладну №7 про надання ПРАТ "ПОЕЗ-Кернел Груп" послуг з проведення електровимірювальних робіт обладнання 0,4 кВ в виробничих та допоміжних приміщеннях по вул. М. Бірюзова, 17 в м. Полтава, Полтавської області згідно договору надання послуг від 14.09.2020 №133 на загальну суму 34391,40 грн, у тому числі ПДВ - 5731,90 грн /а.с. 21-22/.
30.09.2021 позивач надіслав податкову накладну від 03.09.2021 №7 для реєстрації у ЄРПН та того ж дня отримав квитанцію, у якій його повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної з таких підстав: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.21.1 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції /а.с. 23/. Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію / відмову у реєстрації.
Згідно повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 04.10.2021 №1 позивач через ДПІ у м. Полтаві надав податковому органу пояснення разом з копіями документів /а.с. 26-27, а.с. 180-184/.
06.10.2021 Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №3211254/2925801591 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №7 у ЄРПН, з огляду на ненадання платником податків копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків /а.с. 190/. Так, у рішенні зазначено, що відсутній рахунок-фактура, який є підставою для взаєморозрахунків з контрагентом-покупцем, так як згідно з пп. 3.2 договору надання послуг №133 від 14.09.2020 оплата вартості наданих послуг проводиться на підставі виставленого рахунку, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня надання послуг після підписання актів приймання-передачі наданих послуг, відсутні платіжні доручення, або банківські виписки з особового рахунку на оплату послуг від контрагента-замовника (акт здачі-прийняття робіт №341 03.09.2021).
Скаргу платника податку на рішення Комісії регіонального рівня залишено без задоволення, про що ДПС України 19.10.2021 прийняте рішення №47275/2925801591/2 /а.с. 189/.
Не погодившись з рішенням податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №7 у ЄРПН, позивач оскаржив його до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: (...)
б) для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
У силу пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520), що, відповідно до пункту 1, визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 4 Порядку №520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з абзацом другим пункту 6 Порядку №520 платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Пунктами 9, 10 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції Постанови КМ від 21.04.2021 №378), внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 03.09.2021 №7, складеної ФОП ОСОБА_1 .
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених вище положень Порядку №1165 свідчить, що контролюючий орган, після надходження податкової накладної / розрахунку коригування до ДПС для реєстрації в ЄРПН, в автоматизованому режимі здійснює її розшифрування та проводить відповідну перевірку, зокрема щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування через відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або через відповідність відображених у ній операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Автоматизований моніторинг відповідності господарської операції, відображеної у податковій накладній, критеріям оцінки ступеня ризиків здійснюється відповідно до ознак, наведених у пунктах 1-6 критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку №1156).
У разі, коли за результатами моніторингу господарська операція, відображена у податковій накладній, відповідає критеріям ризиковості здійснення операції (крім податкової накладної, складеної платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку) реєстрація такої податкової накладної зупиняється.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган зобов'язаний, зокрема, вказати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також запропонувати платнику надати пояснення та копії документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Зі змісту залученої до матеріалів справи квитанції від 30.09.2021 суд встановив, що податковим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної від 03.09.2021 №7 пункту 1 Критеріям ризиковості здійснення операцій.
Мотивуючи цей висновок податковий орган зазначив, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.21.1 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції та на цій підставі зупинив реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
Надаючи правову оцінку підставам для зупинення реєстрації складеної ФОП ОСОБА_1 податкової накладної від 03.09.2021 №7 в ЄРПН, суд звертає увагу на те, що Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Водночас, виходячи з наведених вище положень пунктів 10, 11 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться податковим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
При цьому, пунктом 11 Порядку №11 передбачено вимоги до змісту такої квитанції, а саме - у ній обов'язково мають бути зазначені:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Дослідивши залучену до матеріалів справи копію квитанції від 30.09.2021, суд встановив, що у ній не зазначено вимог до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів з метою реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Наведене, на переконання суду, унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН.
При цьому, суд виходить з того, що Порядок №1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію / відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у такому випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб'єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
У контексті вищенаведеного, суд також зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.
Однак, у цій справі надіслана позивачу квитанція містила лише загальне посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.
До того ж, у ході розгляду справи відповідачами не надано пояснень разом з їх документальним підтвердженням щодо підстав встановлення відповідності надісланої ФОП ОСОБА_1 податкової накладної від 03.09.2021 №7 положенням пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Посилання контролюючого органу у квитанції від 30.09.2021 на те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання товару/послуги та обсягу його постачання, лише дублює положення пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, жодним чином не вказуючи на конкретну підставу для зупинення реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №7 у ЄРПН.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено наявність визначених законом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №7 у ЄРПН.
Окрім того, суд враховує, що позивачем після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної надіслані податковому органу письмові пояснення разом з копіями документів на підтвердження обґрунтованості її складення /а.с. 26-27, а.с. 180-184/.
Зі змісту спірного рішення та витягу з протоколу засідання Комісії від 06.10.2021 №192 суд встановив, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №7 у ЄРПН визначено, що в порушення пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 "Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" платником надано неповний пакет копій первинних документів, визначений пунктом 5 Порядку до податкових накладних: відсутні рахунок-фактура, який є підставою для взаєморозрахунків з контрагентом-покупцем, також згідно з пп. 3.2 договору надання послуг №133 від 14.09.2020 оплата вартості наданих послуг проводиться на підставі виставленого рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня надання послуг після підписання актів приймання-передачі наданих послуг, відсутні платіжні доручення, або банківські виписки з особового рахунку на оплату послуг від контрагента-замовника (акт здачі-прийняття робіт №341 від 03.09.2021). Крім того, в підтвердження здійснення господарської операції платником надано протермінований договір надання послуг №133 від 14.09.2020 (відповідно до пп. 7.1 даний договір діє до 31.12.2020), будь-яких додаткових угод з пролонгацією даного договору не надано /а.с. 191/.
З цього приводу суд зауважує, що податкову накладну від 03.09.2021 №7 позивач склав за фактом першої події відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, з огляду на підписання сторонами 03.09.2021 акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №341, яким засвідчено фактичне надання послуг з проведення електровимірювальних робіт обладнання 0,4 кВ в виробничих та допоміжних приміщеннях по вул. М. Бірюзова, 17 в м. Полтава, Полтавської області згідно договору надання послуг від 14.09.2020 №133 на загальну суму 34391,40 грн, у тому числі ПДВ - 5731,90 грн /а.с. 30/.
Разом з тим, згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору надання послуг від 14.09.2020 №133 фактична оплата наданих послуг здійснюється після прийняття наданих послуг замовником, вартість наданих послуг зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, який є невід'ємною частиною даного договору, але не повинна перевищувати 20000,00 грн з ПДВ 20%. Оплата вартості наданих послуг проводиться на підставі виставленого виконавцем рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня надання послуг після підписання уповноваженими представниками сторін відповідних актів приймання-передачі наданих послуг.
З огляду на викладене, суд вважає безпідставною та необґрунтованою відмову контролюючого органу у реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №7 у ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме, розрахункових документів та /або банківських виписок з особових рахунків, оскільки у даному випадку між сторонами було погоджено здійснення оплати на підставі виставленого рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня надання послуг після підписання уповноваженими представниками сторін договору відповідних актів приймання-передачі наданих послуг, натомість, податкова накладна від 03.09.2021 №7 була виписана позивачем за фактом першої події у зв'язку з підписанням сторонами 03.09.2021 акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №341.
Стосовно посилань контролюючого органу на надання позивачем в підтвердження здійснення господарської операції протермінованого договору надання послуг №133 від 14.09.2020, оскільки відповідно до пп. 7.1 даний договір діє до 31.12.2020, то суд звертає увагу на те, що разом зі скаргою на рішення від 06.10.2021 №3211254/2925801591 платником податків контролюючому органу надавалася додаткова угода №1 від 31.12.2020 до договору надання послуг №133 від 14.09.2020, за умовами якої договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021 /а.с. 39-40/.
Таким чином, позивач у ході розгляду справи спростував доводи комісії податкового органу про наявність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №7 у ЄРПН.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком №1165, за відсутності об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання послуг та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов'язку. Зупинивши реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, контролюючий орган не довів відповідність господарської операції критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності складення цієї податкової накладної, які позивач мав надати на пропозицію податкового органу.
Враховуючи наведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 03.09.2021 №7, складеної ФОП ОСОБА_1 , та як наслідок, правомірність позовних вимог платника податку в цій частині.
Окрім того, зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної контролюючим органом обрано лише відповідність господарської операції критеріям ризиковості, а обґрунтованість такої підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що з метою надання позивачу ефективного способу захисту порушеного права у спірних відносинах слід зобов'язати ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну у ЄРПН датою її подання на реєстрацію.
При цьому, суд зазначає, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ФОП ОСОБА_1 повністю.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із сплати судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн /а.с. 13, 170/.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є прийняття Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області протиправного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати у розмірі 2270,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.
Також в позовній заяві заявлені до відшкодування витрати ФОП ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, що оцінені ним в сумі 5000,00 грн та надані адвокатом Лисенком Михайлом Сергійовичем.
Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у силу положень якої за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, як визначено частиною дев'ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.
На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем у цій справі надані договір №55 про надання правничої (правової) допомоги від 13.12.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 21.12.2021 на суму 5000,00 грн, квитанція від 13.12.2021 №55 на суму 5000,00 грн, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю /а.с. 158-163/.
Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує такі обставини.
До акту приймання-передачі наданих послуг від 21.12.2021 адвокат Лисенко М.С. включив такі витрати: 1) 300,00 грн - за усну консультацію, результатом якої стало укладання договору про надання правової (правничої) допомоги; 2) 400,00 грн - за вивчення нормативно-правової бази; 3) 400,00 грн - за вивчення судової практики; 4) 400,00 грн - за розроблення стратегії позову та її погодження з клієнтом; 5) 3500,00 грн - за написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Полтавській області, зобов'язання ДПС України вчинити певні дії, підготовку додатків до позовної заяви.
Оцінюючи надані документи у взаємозв'язку з фактичними обставинами цієї справи, суд акцентує увагу на тому, що розподілу між сторонами підлягають судові витрати, що безпосередньо пов'язані з розглядом та вирішенням даного спору.
На переконання суду, послуги адвоката по вивченню нормативно-правової бази та судової практики, а також по розробленню стратегії позову та її погодження з клієнтом фактично пов'язані з процесом підготовки та написання позовної заяви, а відтак, витрати за вказані послуги не можуть бути окремо заявлені до відшкодування, так як входять до етапу по підготовці та написанню позовної заяви.
За викладених обставин, суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими виключно витрати позивача на надання адвокатом Лисенком М.С. усної консультації у розмірі 300,00 грн, а також написання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Полтавській області, зобов'язання ДПС України вчинити певні дії, а також підготовку додатків до позовної заяви у розмірі 3500,00 грн.
Таким чином, суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність стягнення з Головного управління ДПС у Полтавській області на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у загальному розмірі 3800,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.10.2021 №3211254/2925801591, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 03.09.2021 №7.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №7 від 03.09.2021 датою її подання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до контролюючого органу на реєстрацію, а саме, 30.09.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код ВП 44057192) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) та правничої допомоги в розмірі 3800,00 грн (три тисячі вісімсот гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23 травня 2022 року.
Суддя О.В. Гіглава