Справа № 420/6091/22
23 травня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.28 Армії,6, м.Херсон,73005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за результатом якого позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% суми грошового забезпечення, вказаного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області» Міністерства внутрішніх справ України від 14.05.2021 № 33/42-Р-6о/п;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІІ у розмірі 83% суми грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області» Міністерства внутрішніх справ України від 14.05.2021 № 33/42-Р-6о/п, починаючи з 01.12.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області» виготовлено та направлено до ГУ ПФУ в Херсонській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача №33/36-722 від 09.06.2021 року. Проте, ГУ ПФУ в Херсонській області при проведенні перерахунку пенсії позивача у листопаді 2021р. на підставі оновленої довідки протиправно зменшено відсотковий розмір пенсії позивача з 83% до 70 % грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 27.04.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років (27 років вислуги) згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за №2262-ХII від 09.04.1992. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, яка діяла на час звільнення, позивачу було встановлено 83 відсотків грошового забезпечення.
ДУ «ТМО МВС України по Херсонській області» підготовлено та надіслано до ГУ ПФУ в Херсонській області довідку про розмір грошового забезпечення від 14.05.2021 № 33/42-Р-6о/п для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/6232/21 від 17.12.2021 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ДУ "ТМО МВС України по Херсонській області" про розмір грошового забезпечення від 14.05.2021 р. № 33/42-Р-6о/п; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі довідки ДУ "ТМО МВС України по Херсонській області" про розмір грошового забезпечення від 14.05.2021 р. № 33/42-Р-6о/п починаючи з 01.12.2019 р. з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/6232/21 від 17.12.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області у січні 2022 року було проведено перерахунок пенсії в межах покладених зобов'язань, розмір пенсії після перерахунку склав з 01.12.2019 - 11879,95 грн., 70% відповідних сум грошового забезпечення згідно зі ст. 13 Закону № 2262, а не 83 %, що відповідно є сумою у 14 086, 22 грн.
Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 83% до 70% від грошового забезпечення протиправними і такими, що порушують її права.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 р. №2262-XII (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 р. (далі - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звiльнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103) Позивачу в квітні 2018 року була перерахована пенсія з 01.01.2018 року. Здійснюючи перерахунок пенсії Позивача відповідно до Постанови КМУ №103 вiд 21.02.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розмiр пенсiп зменшив на 70% грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016 року.
Судом встановлено, що з 01.05.2005 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII УМВС України в Херсонській області на підставі грошового атестату ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років у розмірі 83% від суми чинної (заробітної) плати за посадою, яка прирівняна до старшого оперуповноваженого апарату головних управлінь Національної поліції.
Разом з тим, ГУ ПФУ в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 р. на виконання рiшення Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/6232/21 від 17.12.2021 обчислено її розмір, виходячи з 70 % грошового забезпечення.
Відповідно до п. “а” ч.1 ст. 13 Закону №2262-XII (у первинній редакції) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.
Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" від 04.07.2002 р. № 51-IV у ч.2 ст. 13 Закону №2262-XII цифри "85", "95" і "90" замінено відповідно цифрами "90", "100" і "95", а слова і цифри "до категорій 2 і 3" замінено словами і цифрою "до категорії 2".
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень ч.1 ст. 13 Закону №2262-XII позивач набув права на призначення пенсії за вислугу років в розмірі 85% від суми грошового забезпечення (за вислугу 20 років - 50 процентів; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення).
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI внесено зміни до ч.2 ст. 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни у ч.2 ст. 13 Закону №2262-XII, згідно яких цифри "80" замінено цифрами " 70".
За приписами ч. 3 ст. 291 КАС України, суд, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Верховний Суд у рішенні від 04.02.19р. у зразковій справі №240/5401/18 дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч. 2 ст.13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Зазначена позиція також неодноразово висловлювалась Верховним Судом у постанові від 24.04.2018р. у справі № 686/12623/17, від 03.03.2018р. у справі №564/2288/16-а, від 03.04.2018р. у справі №175/1665/17, Великою Палатою Верховного Суду у рішенні від 16.10.2019р. у справі №420/5401/18.
Частиною 3 ст. 1-1 Закону №2262-XII встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак Законом №2262-XII та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
При вирішені цього спору підлягають застосуванню положення ст. 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З аналізу викладених норм вбачається, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011р. № 3668-VІ, а в подальшому Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014р. № 1166-VIІ зміни до ч. 2 ст.13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 процентів від сум грошового забезпечення, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999р. № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У той же час, п.2 Розділу 2 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 р. № 3668-VI (з подальшими змінами) встановлено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
З урахуванням вищенаведеного, наявні підстави для задоволення позову.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до п.30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.28 Армії,6, м.Херсон,73005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% суми грошового забезпечення, вказаного у довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області» Міністерства внутрішніх справ України від 14.05.2021 № 33/42-Р-6о/п;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.28 Армії,6, м.Херсон,73005, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІІ у розмірі 83% суми грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області» Міністерства внутрішніх справ України від 14.05.2021 № 33/42-Р-6о/п, починаючи з 01.12.2019 року із врахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул.28 Армії,6, м.Херсон,73005, код ЄДРПОУ 21295057) сплачений судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто двi) гривнi 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко