Справа № 420/6963/22
23 травня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Білозерська виправна колонія (№105)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Білозерська виправна колонія №105», в якому він просить: - визнати протиправною бездіяльність державної установи «Білозерська виправна колонія (№105)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування; - зобов'язати державну установу «Білозерська виправна колонія (№105)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві зазначаються, крім іншого, - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; - виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивач не зазначив номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти відповідача та невірно зазначив поштовий індекс відповідача. Позивач вказує у позові, що вказані відомості не відомі, проте до позову надає відповідь його звернення від 07.07.2021 року, яка оформлена на офіційному бланку установи із зазначенням всіх відповідних відомостей щодо місця знаходження та засобів зв'язку.
Частиною 1 ст.160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивач просить: - визнати протиправною бездіяльність державної установи «Білозерська виправна колонія (№105)» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування; - зобов'язати державну установу «Білозерська виправна колонія (№105)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування.
Проте таки вимоги не є чіткими та зрозумілими, оскільки позивач не зазначає коли саме відповідач повинен був нарахувати та виплати йому грошову компенсацію за належні до отримання предмети речового майна особистого користування та за якій період.
Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Згідно зі змістом позову позивач посилається лише на дату звільнення 19.09.2013 року.
Частиною 4 ст.161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що йому не нараховувалась та не виплачувалась грошова компенсація за належні до отримання предмети речового майна особистого користування та за якій саме період.
Статтями 73-75 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до п.23 Порядку забезпечення речовим майном персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, затвердженого постановою КМУ №578 від 14.08.2013 року (набрав чинності 05.09.2013 року), в редакції на час звільнення позивача (18.08.2013 року) грошова компенсація замість предметів речового майна особистого користування, що підлягають видачі особам рядового і начальницького складу, виплачується згідно з п.60 цього Порядку. Вартість предметів речового майна особистого користування визначається ДПтС відповідно до їх закупівельної вартості.
Згідно з п.60 Порядку для виплати персоналу грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна особистого користування оформляється довідка про виплату грошової компенсації за належні до видачі предмети речового майна за формою згідно з додатком 7 у двох примірниках, перший з яких подається бухгалтерії органу чи установи, підприємства для виплати компенсації, другий додається до арматурної картки.
Пунктом 61 Порядку передбачено, що в разі переміщення по службі або звільнення з неї речові атестати виписуються індивідуально на кожну особу, що вибуває, у двох примірниках, з яких перший видається під підпис особі, а другий залишається в органі чи установі, на підприємстві та додається до арматурної картки.
Таким чином, враховуючи положення Порядку належними та допустимими доказами щодо предмету позову позивача є відомості щодо отримання речового майна позивачем, оформлення відповідних документів щодо нарахування його компенсації за неотримання речового майна (зокрема, відповідної довідки) та бухгалтерські відомості щодо її не отримання.
Між тим, позивач у позові лише зазначає про наявність у нього права з моменту звільнення зі служби з органів Державної кримінально-виконавчої служби України на отримання грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна, яке він реалізував шляхом подання заяви від 02 липня 2021 року.
Сам позивач не заперечує у позові, що йому надана відповідь від 07.07.2021 року на заяву, яка розглянута не по суті нарахування та виплати грошової компенсації, тобто не по суті, а з якою вбачається, що в архіві установи відсутній речовий атестат про отримання речового майна та установою направлений лист до Херсонського СІЗО відповідно до п.56 Порядку на отримання речового атестата позивача за час служби з червня 2001 по липень 2011 року.
Позивач посилається на те, що не згодний з вказаною відповіддю.
Проте така незгода в вказаною відповіддю свідчить про наявність інших спірних правовідносин позивача з відповідачем, а саме щодо бездіяльності щодо поновлення документів з метою встановлення наявності заборгованості по нарахуванню та отриманню грошової компенсації за належні до отримання предмети речового майна.
Щодо спірних правовідносин позивача за позовними вимогами по даній справі, то згідно з позовом та доданих до нього документів позивач не зазначає та не надає відповідних доказів щодо звернення до відповідача на отримання належних та допустимих доказів саме щодо предмету позовних вимог.
Саме позивач разом з позовом повинен надати докази в обґрунтування позовних вимог. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу ч.1,4 ст.79 КАС України). У разі неможливості їх надання надається клопотання до суду. Вимоги до такого клопотання викладені в ст.ст.79-80 КАС України, та позивач повинен зазначити про заходи, яких позивач вжив для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, що передбачає зазначення назви вказаних документів та кількість аркушів кожного доданого документа.
Позивачем в позовній заяві не зазначено кількість аркушів кожного доданого документа.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином оформленого позову, відповідно до вимог статей 160, 161 КАС України, заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин поважності його пропуску.
Відповідно до ч. 9 ст. 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.
У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.
Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання даної ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень про її виконання іншими засобами зв'язку, суд вирішить питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 79, 80, 92, 94, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Білозерська виправна колонія №105» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва