Справа № 420/4571/22
23 травня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Аракелян М.М.
Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03194766; адреса: просп. Соборний, 149, м. Болград, Одеська область, 68702) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
11 березня 2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації, у якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік;
зобов'язати Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як інваліду ІІ групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої на 1 січня 2021 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з урахуванням частково виплаченої суми названої допомоги.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/4571/22 розподілена на суддю Аракелян М.М. Ухвалою суду від 15.03.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що він отримав виплату до 5 травня як особа з інвалідністю 2 групи внаслідок війни за 2021 рік у розмірі 3906,00 грн. При цьому, ненарахування та невиплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як особі з інвалідністю 2 групи, за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком позивач вважає незаконною, що порушує його права, гарантовані Конституцією України та чинним законодавством, через що вони мають бути поновлені шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду від 15.03.2022 року направлена на електронну адресу відповідача 16.03.2022 року, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву надано не було.
Розглянувши у письмовому провадженні наявні матеріали справи, суд дійшов наступного.
Під час розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с.4).
Як зазначає позивач та не заперечив відповідач (довідка від 21.02.2022р. №487/03/01, а.с.7), виплата позивачу разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік здійснена у сумі 3906 грн.
10.02.2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату йому грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (а.с.5), у відповідь на що отримав лист від 21.02.2022 року №487/03/01 про відмову у такому нарахуванні (а.с.5-6) у зв'язку із вимогами Постанови КМУ №325.
Не погодившись із діями відповідача щодо виплати допомоги не у повному обсязі, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відносини з приводу соціального захисту інвалідів як особливої окремої категорії громадян унормовані, насамперед, приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Пільги інвалідам війни встановлені статтею 13 вказаного Закону.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998р. №367-XIV статтю 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” було доповнено частиною такого змісту: " Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом “б” підпункту 1 пунктом 20 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” від 28.12.2007 №107-VI згадану вище норму права викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.
Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII, розділ VI Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким зокрема було передбачено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ця норма діяла з 01.01.2015р.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 08.04.2021р. №325 "Деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де, зокрема, передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах:
особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
I групи - 4 421 гривня;
II групи - 3 906 гривень;
III групи - 3 391 гривня;
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося
18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1 491 гривня.
27.02.2020р. рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, на момент звернення позивача із заявою діяла ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998р., яка передбачала наступне: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 28.02.2020р. ані приписи п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ані приписи ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції п.20 Розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня для інвалідів війни.
Тому, з 28.02.2020р. позивач набув право на виплату грошової допомоги до 05 травня згідно ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998р. №367-ХІV, яка передбачала допомогу до 5 травня для інвалідів війни 2 групи у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
При цьому, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, не можуть змінювати норми законів України та позбавляти позивача цього права.
Критерії законності волевиявлення (як рішення, так і діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта згідно ч.2 ст.77 КАС України.
Згідно ч.2 ст.5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виключно цим Законом визначається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком.
Згідно ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно ст.7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень.
Таким чином, позивачу до виплати належало 1769 грн. * 8 = 14152 грн.
Позивачем отримано 3906 грн. грошової допомоги до 05 травня, а тому суд дійшов висновку, що позивачу протиправно відмовлено у виплаті 10246 грн. грошової допомоги, отже наявні підстави зобов'язати Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми допомоги.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищевикладеного позов підлягає задоволенню повністю.
При поданні даного позову судовий збір не сплачувався на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, тому судові витрати зі сплати судового збору не розподіляються між сторонами, інші судові витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03194766; адреса: просп. Соборний, 149, м. Болград, Одеська область, 68702) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії- задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації щодо зменшення ОСОБА_1 розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік як інваліду війни ІІ групи.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Болградської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03194766) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів допомоги.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя М.М. Аракелян